Ухвала суду № 102708191, 23.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/653/22

Провадження № 1-кс/234/577/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

23 січня 2022 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Д`яченко С.О., за участю прокурора Коваленка П.Г., слідчого Городничого І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Даньшина С.О.,

розглянув клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го Управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Городничого І.В., яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури Коваленко П.Г.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут Донецької області, громадянина України, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України.

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2022 року старший слідчий 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го Управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Городничий І.В. звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури Коваленко П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 21.01.2022 року о 22.00 годині затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Даньшин С.О. отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 22.01.2022 року о 19 годині 30 хвилині, підтвердженням вручення є: особистий розпис у клопотанні.

Досудовим слідством встановлено, що в період часу з 21.11.2019 року по 21.01.2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях Луганської та Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою з корисливих мотивів, приймав участь в діяльності терористичної організації т.зв. «Луганська народна республіка» та за попередньою змовою групою осіб умисно вчиняв дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, ОСОБА_1 , будучи членом терористичної, у відповідності до ст.1 п.16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації т.зв. «Луганська народна республіка», утвореної 27 квітня 2014 року у м. Луганськ, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, здійснював участь у терористичній організації.

А саме, в період часу з 20 березня 2019 року по 21 листопада 2019 року (більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлені) ОСОБА_1 , перебуваючи на території м. Горлівка Донецької області діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що РФ веде агресивну війну проти України, забезпечує та підтримує терористичну організацію «ЛНР», забезпечує участь військовослужбовців і підрозділів ЗС РФ у застосуванні збройної агресії, вирішив взяти участь у терористичній організації «ЛНР», усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість у результаті їх вчинення настання тяжких наслідків, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, зміни меж території України та поширення на неї впливу Російської Федерації.

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, зміни меж території України та поширення на неї впливу Російської Федерації, для активної участі у діяльності зазначеної терористичної організації в Луганській області звернувся до представників терористичної організації «Луганська народна республіка» (в подальшому - «ЛНР»), для зарахування його до «ЛНР» як учасника (члена), на що отримав згоду та був зарахований для здійснення терористичної діяльності до не передбаченого законом збройного формування – структурного підрозділу зазначеної терористичної організації – розвідувального взводу 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ т.зв. «ЛНР», на посаду «розвідник», після чого йому був наданий умовний позивний «Кузьмич». При цьому, ОСОБА_1 іншими учасниками злочину було доведено, що в ході здійснення злочинної діяльності він буде підпорядкований безпосередньо командиру взводу 3-го мотострілкового батальйону 7-ї окремої мотострілкової бригади, 2 армійського корпусу народної міліції (в/ч 08807) Міністерства оборони «ЛНР» який має позивний «Клещ».

Так, відповідно до доведеного ОСОБА_1 плану спільних злочинних дій, розробленого керівниками терористичної організації, на останнього покладалось:

-ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України з метою унеможливлення припинення спільної злочинної діяльності;

-участь у захопленнях населених пунктів, будівель та інших об`єктів на території Луганської області;

-з метою унеможливлення припинення злочинної діяльності терористичної організації – спорудження і укріплення блок-постів, обладнання вогневих позицій та інших інженерних споруджень;

-охорона блок-постів терористичної організації та інших об`єктів, захоплених її учасників на випадок спроб припинення злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних Сил України;

-здійснення виїздів у складі так званих «груп швидкого реагування» з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань;

-участь у складі створених не передбачених законом воєнізованих формувань, що є одним із елементів силового блоку терористичної організації «ЛНР»;

-виконання інших вказівок керівників силового блоку даної терористичної організації.

Відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій покладених на нього, ОСОБА_1 брав участь у веденні збройного опору, незаконній протидії та перешкоджанні виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України з метою унеможливлення припинення спільної злочинної діяльності; захопленнях населених пунктів, будівель та інших об`єктів на території Луганської та Донецької областей; спорудженні і укріпленні блок-постів, обладнанні вогневих позицій та інших інженерних споруджень; охороні блок-постів терористичної організації та інших об`єктів, захоплених її учасниками на випадок спроб припинення злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних Сил України; здійсненні виїздів у складі так званих «груп швидкого реагування» з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що терористична організація, учасником якої він є, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацій воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконання службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовців Збройних сил України, задіяними у проведенні ООС.

Проте, 21 січня 2022 року о 22:00 годині ОСОБА_1 було затримано військовослужбовцями 30 омбр ЗСУ в/ч А0409 ЗСУ поблизу спостережного поста, розташованого в районі населеного пункту Луганське Бахмутського району Донецької області та 22.01.2022 року співробітниками 2 відділу 8 управління ДВКР СБУ доставлено до 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме - участь у терористичній організації та вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Вина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні вказаних злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: протокол допиту підозрюваного від 22.01.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 22.01.2022 року; протокол затримання ОСОБА_1 за ст. 208 КПК України від 22.01.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 22.01.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 22.01.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.01.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 22.01.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 22.01.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 від 22.01.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.01.2022 року; протокол огляду речей від 22.01.2022 року; протокол одночасного допиту від 22.01.2022 року.

22.01.2022 року, керуючись ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України, слідчим відділом 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях за погодженням з Донецькою обласною прокуратурою у кримінальному провадженні №22022050000000013 від 22 січня 2022 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст.258-3 КК України.

Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин та тяжкий злочин проти громадської безпеки України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, підтримуючи ідею створення так званої «Л/ДНР» та для уникнення відповідальності за скоєні ним злочини може змінити місце свого проживання, в тому числі шляхом виїзду на окуповану територію України або до Російської Федерації, шляхом перетину кордону України в місцях, які не підконтрольні українській владі.

На даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи з числа учасників терористичної організації «Л/ДНР», з якими ОСОБА_1 співпрацював, а також інші причетні до вчинення даного злочину особи, що у випадку не застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст.258-3 КК України, відсутність міцних соціальних зв`язків та місця мешкання на підконтрольній території України, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий просить Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у клопотанні та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає мати підозрюваного, оскільки підозрюваний самостійно прийшов на позицію ВСУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022050000000013 від 22.01.2022 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 22 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол допиту підозрюваного від 22.01.2022 року;

-протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 22.01.2022 року;

-протокол затримання ОСОБА_1 за ст. 208 КПК України від 22.01.2022 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 22.01.2022 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 22.01.2022 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.01.2022 року;

-протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 22.01.2022 року;

-протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 22.01.2022 року;

-протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 від 22.01.2022 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.01.2022 року;

-протокол огляду речей від 22.01.2022 року;

-протокол одночасного допиту від 22.01.2022 року.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до висновку, що у розумінні вимог ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1)Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2)Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3)Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

4) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведено, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, він дійсно може переховуватися від поліції та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим. Так, на даний час, є всі підстави вважати, що підозрюваний за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 проживав на тимчасово окупованої території «ЛНР», таким чином він може виїхати на території «ДНР» чи «ЛНР» шляхом перетину кордону в місцях, які не підконтрольні українській владі, та ухилитися від явок до органу досудового розслідування, процесуального керівника та до суду.

Слідчий суддя вважає, що ризик вчинення продовження кримінального провадження також підтверджується матеріалами справи, оскільки підозрюваний у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може виїхати та тимчасово окуповану територію та продовжити проходження військову служби у незаконних збройних формуваннях ЛНР.

Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню.

Дані ризики не доведені прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з практики та аналізу обставин, на які посилається прокурор під час доведення ризиків, варто зауважити, що прокурор вказав загальні підстави.

Існування загального переліку ризиків, передбачених ст. 177 КПК, недостатньо. На законодавчому рівні закріплений обов`язок прокурора викласти обставини, що підтверджують наявність ризиків та посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини. (п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України).

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав.

Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно ризику впливу на свідків. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, суд враховує, що свідки вже допитувалися у даному кримінальному провадженні та не заявляли про вплив на них з боку підозрюваного будь – яким шляхом.

Також суд враховує, що необхідні документальні докази та матеріальні об`єкти вилучені, оглянуті та зафіксовані у процесуальних документах, а тому посилання прокурора на фактично абстрактні можливості підозрюваного, без врахування вже проведеної слідством роботи, в жодному випадку не свідчать про наявність та доведеність заявлених ризиків. Крім того, за змістом наявних у справі доказів, обставини інкримінованого злочину істотним чином встановлені саме з документальних доказів, на які ОСОБА_1 не здатен здійснити жодного впливу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 ККУкраїни, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів.

Відповідно до п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 300 х 2481,00 = 744300 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Бахмут без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го Управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Городничого І.В., яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури Коваленко П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України– задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 21 січня 2022 року до 21 березня 2022 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 21.01.2022 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 21 березня 2022 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Бахмут без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 березня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду А.О. Чернобай