Рішення № 102707712, 24.01.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8321/21

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 січня 2022 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого судді - Шевчук Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 14.11.2017 року між позичальником ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» був укладений Договір №94142276000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 49 949,95 грн. на строк до 14.11.2019 року включно.

За умовами Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.8. Кредитного договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55 % річних.

Пунктом 3.9. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 62,00 % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 49 949,95 грн.

27 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» був укладений Договір факторингу №155 відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94142276000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 14.11.2017 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

30 вересня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №30-09/19/2 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором №94142276000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 14.11.2017 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості за зазначеним вище кредитним договором станом на 15.09.2021 року становить 85071,29 грн., з яких:

-нараховані 3% річних – 2093,79 грн.;

-втрати від інфляції 4337,13 грн.;

-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 37908,44 грн.;

-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26243,13 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 0,00 грн.;

-заборгованість з комісії – 14488,80 грн.;

-заборгованість з пені - 0,00 грн..

В судове засіданні представник позивача не з`явився, згідно поданої до суду позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2017 року між позичальником ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» був укладений Договір №94142276000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 49 949,95 грн. на строк до 14.11.2019 року включно.

За умовами Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.8. Кредитного договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55 % річних.

Пунктом 3.9. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 62,00 % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 49 949,95 грн.

27 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» був укладений Договір факторингу №155 відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором №94142276000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 14.11.2017 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

30 вересня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №30-09/19/2 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором №94142276000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку від 14.11.2017 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості за зазначеним вище кредитним договором станом на 15.09.2021 року становить 85071,29 грн., з яких:

-нараховані 3% річних – 2093,79 грн.;

-втрати від інфляції 4337,13 грн.;

-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 37908,44 грн.;

-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26243,13 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 0,00 грн.;

-заборгованість з комісії – 14488,80 грн.;

-заборгованість з пені - 0,00 грн..

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 533 ЦК передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (далі Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Таким чином банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові №444/9519/12 від 28 березня 2018 року, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі №6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі 6-42цс11).

У постанові №127/15672/16-ц від 08 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів, отриманих на підставі кредитного договору №94142276000 від 14 листопада 2017 року, то у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3% річних.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає) у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі №6-42цс11).

Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір у справі складає 2270,00 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду.

Оскільки позов задоволено повністю то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн..

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн..

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Із матеріалів справи вбачається 05.03.2021 року між ТОВ «Вердикт капітал» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір №05-03/2021 про надання правової допомоги, за яким Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

На виконання даного договору позивачем було сплачено ТОВ «Вердикт капітал» 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення №0261660000 від 18.06.2021 року.

Відповідно до Витягу з Акту на надання правових послуг від 16.06.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749), в особі генерального директора Іжаковського О.В., та Адвокатське об`єднання «Лігал ассістанс» (РНОКПП 42226370), в особі Керуючого партнера Слостіна А.Г. погодили надання правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству по клієнту в розмірі 20000,00 грн..

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) заборгованість за кредитним договором у розмірі 85071,29 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) судовий збір у розмірі 2270,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) витрати на отримання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн..

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2022 року.

Суддя Шевчук Ю.В.