Ухвала суду № 102704579, 20.01.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/10602/15-ц

Провадження №2/521/254/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Мурзенко М.В.,

при секретарі - Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного нотаріуса Сьомої державної нотаріальної контори Мельник Людмили Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного нотаріуса Сьомої державної нотаріальної контори Мельник Людмили Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2015 року по зазначеній цивільній справі було відкрито провадження, та призначено судове засідання на 16 вересня 2015 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 01.07.2015 року буда задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 19.05.2016 року до участі по справ залучено Товариство з обмеженою відповідністю «Кей-Колект» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 12.07.2016 року буда задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968 здійснювати будь-які дії реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: квартири, загальна площа (кв.м.): 30,9, житлова площа (кв.м.): 16,7, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виселяти та знімати з реєстрації мешканців вказаної квартири, без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в т.ч. укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особам.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2016 року замінено відповідача по справі: замість ПАТ «УкрСиббанк» залучено до участі у справі в як правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 04.10.2018 року застосовано відносно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , заходи процесуального примусу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 13.05.2019 р., справу було передано на розгляд судді Мурзенко М.В.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 15.05.2019 року справа була прийнята до провадження судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 15.08.2019 року (протокольною) по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2019 р.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2019 року відмолено у зупиненні провадження по справі.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного нотаріуса Сьомої державної нотаріальної контори Мельник Людмили Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним був залишений без розгляду. Вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2020 року ухвала Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2019 року була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2020 року справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В. (а.с.48 т.2)

В судове засідання призначене на 04.08.2020 р. позивачка - ОСОБА_2 не з`явилась. Обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду даної справи, призначене на 04.08.2020 року, підтверджується її заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину. (а.с.54 т.2)

В судове засідання призначене на 03.09.2020 р. позивачка - ОСОБА_2 не з`явилась. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні (а.с.57 т.2), а також заявою про відкладення розгляду справи. (а.с.62 т.2)

В судове засідання призначене на 05.10.2020 року ОСОБА_2 не з`явилась. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.72-73 т.2). 05.10.2020 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, з якої вбачається обізнаність останньої про дату та час судового засідання. (а.с.78 т.2)

В судове засідання призначене на 12.11.2020 року ОСОБА_2 не з`явилась. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.81-82 т.2). 12.11.2020 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, з якої вбачається обізнаність останньої про дату та час судового засідання. (а.с.78 т.2)

В судове засідання призначене на 10.12.2020 року ОСОБА_2 не з`явилась. 09.12.2020 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.97 т.2)

В судове засідання призначене на 20.01.2021 року ОСОБА_2 не з`явилась. 20.01.2021 року електронною поштою від імені надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину. (а.с.102 т.2)

В судове засідання призначене на 23.02.2021 року ОСОБА_2 не з`явилась. 23.02.2021 року електронною поштою від її імені надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с. 113 т.2)

В судове засідання призначене на 01.04.2021 року ОСОБА_2 не з`явилась. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.121-122 т.2). 01.04.2021 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.133 т.2)

В судове засідання призначене на 13.05.2021 року ОСОБА_2 не з`явилась. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.138-139 т.2). 13.05.2021 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.147 т.2)

В судове засідання призначене на 14.07.2021 року ОСОБА_2 не з`явилась. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.156-157 т.2). 13.07.2021 року електронною поштою від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.161 т.2)

27.07.2021 року згідно відповіді адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, а/з № 10911 від 29.10.2020 року.

Малиновським районним судом м.Одеси від 02.08.2021 року було направлено запит до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо надання копії актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.166 т.2)

В судове засідання, яке призначене на 26.08.2021 року сторони не з`явились. Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.173-174 т.2)

З відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 18.08.2021 року вбачається, що відповідно до актового запису про смерть № 10911 від 29.10.2020 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.177-178 т.1)

Ухвалою судді Малиновського районного суду від 26.08.2021 року вирішено питання щодо витребування від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Косовська, 2-Д) відомості про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 28 жовтня 2020 року. (а.с.181 т.2)

В судове засідання призначене на 05.10.2021 року сторони не з`явились. Від імені ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.190-191 т.2)

З відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 05.10.2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.10.2020 року зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.199 т.2)

На запит суду Малиновською державною нотаріальною конторою у м.Одеси була надана відповідь, відповідно до якої вбачається, що з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається (заповіти/спадкові договори) вбачається, що у спадковому реєстрі відсутня інформація стосовно заповітів/ спадкових договорів ОСОБА_2 (а.с.201-203)

В судове засідання призначене на 01.11.2021 року сторони не з`явились. Від імені ОСОБА_2 електронною поштою надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. (а.с.205 т.2)

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 01.11.2021 року залучено до участі у цивільній справі в якості правонаступника після смерті позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 . (а.с.209-210 т.2)

В судове засідання призначене на 02.12.2021 року ОСОБА_1 як правонаступник після смерті позивача - ОСОБА_2 не з`явився. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.224-225 т.2). 02.12.2021 року електронною поштою від імені ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у якій останній просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з запровадженням карантину. (а.с.220-221 т.2)

В судове засідання призначене на 20.01.2022 року ОСОБА_1 як правонаступник після смерті позивача - ОСОБА_2 не з`явився. Судова повістка була повернута на адресу суду з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.226-227 т.2). 20.01.2022 року електронною поштою від імені ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у якій останній просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з запровадженням карантину, з якої вбачається обізнаність останнього про дату та час судового засідання. (а.с.230-231 т.2)

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/1, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, Верховний Суд виклав наступні висновки: «Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.»

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належним йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, наділені широким колом цивільних прав та рядом обов`язків, зокрема виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків проте, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"; рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Частиною 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України визначено, що у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або не повідомлення ним про причини неявки, якщо він був належним чином повідомлений, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Таким чином, за відсутності визначеної процесуальним законодавством можливості суду відкладати судове засідання у справі у випадку неодноразового нез`явлення позивача в судове засідання без поважних причин, справа не може бути розглянута за відсутності позивача, який повідомлявся про розгляд справи та від якого не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду від 22 травня 2019 року по справі 310/12817/13.

Суд зазначає, що справа перебуває в провадженні суду з липня 2015 року, правонаступник позивача, залучений до участі у справі в якості правонаступника після смерті позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи обізнаними про можливість розгляду справи без його участі, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, чим умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Посилання ОСОБА_1 щодо запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), не заслуговують на увагу, оскільки позивач не був позбавлений можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України або подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. (Висновок у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає залишенню без розгляду, оскільки неявка правноступника позивача в судове засідання 20.01.2022 року є повторною, заяви про розгляд справи за його відсутності на момент проведення судового засідання не надходило.

Відповідно до ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвал Малиновського районного суду м.Одеси від 01 липня 2015 року та від 12 липня 2016 року.

Керуючись ст. 43, 44, 131, 131, 158, 210, 223, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного нотаріуса Сьомої державної нотаріальної контори Мельник Людмили Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 01 липня 2015 року.

Зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 12 липня 2016 року.

Скасувати заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968 здійснювати будь-які дії реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: квартири, загальна площа (кв.м.): 30,9, житлова площа (кв.м.): 16,7, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виселяти та знімати з реєстрації мешканців вказаної квартири, без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в т.ч. укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: М.В. Мурзенко