Рішення № 102703765, 20.01.2022, Семенівський районний суд Чернігівської області

20.01.22

Справа № 744/1056/21

Провадження № 2-а/744/2/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Дубіна В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача - адвоката Дубіна Василя Івановича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугрима Романа Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Дубін Василь Іванович в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред`явив адміністративний позов, який відповідає формі позовної заяви, до відповідачів: інспектора сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугрима Романа Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, в якому представник позивача просив: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900, винесену відносно ОСОБА_1 , скасувати; провадження по справі - закрити; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 23 жовтня 2021 року інспектор СРПП ВП №1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції Бугрим Роман Юрійович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900 (надалі - постанова) відносно ОСОБА_1 . За змістом п. 5 даної постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність гр. ОСОБА_1 , 23 жовтня 2021 року 19 год. 10 хв. на (в) м. Семенівка, вул. Пряма в темну пору доби не освітлювався задній державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 в ПДР України. Вищевказане стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 850,00 грн. ОСОБА_1 не погоджується з вищезазначеною постановою, оскільки Правила дорожнього руху він не порушував; наголошує, що перед початком руху він ретельно перевірив належність роботи всіх приладів освітлення автомобіля, зокрема заднього номерного знаку та пересвідчився у справності всіх механізмів автомобіля в тому числі і у освітлюванні належним чином номерного знаку. ОСОБА_1 вважає, що постанова відносно нього винесена незаконно, враховуючи при цьому відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності (у розумінні ст. 9 КУпАП), без жодних на те правових підстав, з грубим порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Проте, як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, в ній відсутнє посилання на будь-які докази, які б підтверджували факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у цій же постанові графа 7 «до постанови додаються...» не заповнена.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Але у постанові серії БАВ №475900 взагалі не наведені будь-які докази, на яких ґрунтується висновок представника поліції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не кажучи вже належні та допустимі.

Отже оспорювана постанова, на думку представника позивача, винесена представником поліції безпідставно. Залишається незрозумілим, яким чином на момент винесення постанови представник поліції зробив висновок про порушення ОСОБА_1 ПДР та яким чином він мав намір довести позивачеві факт порушення ним пункту 2.9 в, викладений у постанові, оскільки саме доказами, визначеними ст. 251 КУпАП, посадова особа може довести наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Позивач вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах у подібних справах неодноразово зауважував, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на докази, з точки зору процесуального законодавства, вони не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Також Верховний Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при складанні постанови притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки унеможливлює врахування судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданого відповідачем відеозапису в доказу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного викладеною в постановах від 05.03.2020 по справі № 607/7987/17, від 19.02.20 по справі № 524/1284/17, від 02.12.2019 по справі 766/16904/16-а, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 24.01.2019 по справі № 428/2769/17, від 15.11.2018 у справах № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, які є обов`язковими для врахування в силу приписів ч.5ст.242 КАС України.

Крім того, представник позивача вважає, що представником поліції грубо порушені вимоги Інструкцій оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція Зокрема, пунктами 2, 5 розділу IV передбачено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Проте, як зазначалося вище, оскаржувана постанова не містить жодних посилань на докази порушення позивачем правил дорожнього руху; пункт 7 постанови взагалі не заповнено представником поліції.

Розділом VIII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУпАП» Інструкції встановлено, що за результатами контролю за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, поліцейський складає Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання (далі - Акт відповідності) (додаток 8) у двох примірниках, один з яких вручається водієві транспортного засобу під підпис.

Проте Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання представником поліції не складався, позивачеві не вручався.

Відповідно до статті 285 КУпАП Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Із тексту оскаржуваної постанови вбачається, що її надіслано рекомендованим листом вих. № 14474 від 25.10.2021. Проте, Позивач отримав копію постанови серії БАВ № 475900, що була направлена не рекомендованим листом, а звичайним поштовим конвертом, і отримана Позивачем через поштову скриньку 26 жовтня 2021 року (конверт з відповідним відтиском Укрпошти додається), тобто з порушенням порядку вручення рекомендованих листів від Департаменту патрульної поліції, що передбачає вручення відправлення під розпис отримувачу або вручення повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує родинні зв`язки, або за довіреністю.

Вищенаведене, на думку позивача свідчить, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена безпідставно і незаконно, з грубим порушенням процедури розгляду справи.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Але з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП представник поліції Позивача не ознайомлював. Скористатися правом на юридичну допомогу адвоката при розгляді справи Позивач був позбавлений можливості.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі cyмніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справ не беруться до уваги (ч. 1 ст. 74).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 15 листопада 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 грудня 2021 року замінено первісного відповідача - Департамент патрульної поліції належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив про те, що, на його думку, позов підлягає задоволенню за обставин, викладених у ньому. Позивач стверджує, що перед початком руху транспортного засобу він перевіряв справність приладів освітлення автомобіля. Можливо з якихось технічних причин, про які йому не було відомо, під час руху автомобіля періодично гасла лампочка, яка освітлювала задній державний номерний знак. Коли автомобіль зупинився та позивач вийшов з нього, то він бачив, що лампочка горіла.

Представник позивача - адвокат Дубін Василь Іванович у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив про те, що, на його думку, позов підлягає задоволенню за обставин, викладених у ньому.

Представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Міткевич Юлія у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, подала до суду відзив на позовну заяву, згідно даних якого просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, судове засідання провести без участі представника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та виклала свої аргументи проти задоволення позову.

Відповідач Бугрим Роман Юрійович у судове засідання не з`явився, неодноразово викликався у судові засідання судовими повістками про виклик, про поважні причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву не подав.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача Бугрима Р. Ю .

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі встановлено, що 23 жовтня 2021 року відповідачем, інспектором сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугримом Романом Юрійовичем винесено стосовно позивача, ОСОБА_1 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), серії БАВ № 475900, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок за керування у темну пору доби транспортним засобом, у якого не освітлювався задній державний номерний знак.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачами в ході судового розгляду не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 вищезазначеного адмніністративного правопорушення.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У силу вимог підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною шостою статті 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно, стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, згідно оскаржуваної постанови, позивач керував у темну пору доби автомобілем, у якого не освітлювався задній державний номерний знак, чим порушив вимоги підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

У даному випадку, для підтвердження порушення позивачем підпункту «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху, відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, із відповідною фіксацією вчиненого правопорушення тощо.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність позивача у його вчиненні.

Таким чином, оскільки суть адміністративного правопорушення, що передбачена частиною шостою статті 121 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900 від 23 жовтня 2021 року, не підтверджується належними та допустимими доказами, тому оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

За правилами вимог частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Через те, що позов підлягає повному задоволенню, відповідно до вимог ст. 139 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, де проходить службу відповідач Бугрим Р. Ю. , на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, що підтверджується квитанцією про сплату (а. с. 1), а також судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та судові витрати позивача, що пов`язані із прибуттям його представника до суду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, які підтверджуються калькуляцією (а. с. 20), квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 28 грудня 2021 року (а. с. 57) та актом виконаних робіт від 19 січня 2022 року (а. с. 76).

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача - адвоката Дубіна Василя Івановича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугрима Романа Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900 - задовольнити повністю.

Винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугримом Романом Юрійовичем, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 475900 від 23 жовтня 2021 року, яким на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати, що пов`язані із прибуттям його представника до суду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Дубін Василь Іванович, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: проспект Перемоги, будинок 74, місто Чернігів, 14000);

Інспектор сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Бугрим Роман Юрійович (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, адреса місця роботи: АДРЕСА_3 ).

Суддя: С. В. Смага