Рішення № 102701560, 21.01.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8589/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Румілова Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 24 листопада 2021 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він у період з 13 грудня 2000 року по 28 вересня 2021 року перебував у трудових відносинах з відповідачем Львівським казенним експериментальним підприємством засобів пересування і протезування. У відповідача перед ним виникла заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з березня 2020 року по вересень 2021 р. у розмірі 62734,19грн. Оскільки при звільненні 28 серпня 2021 року не було проведено розрахунку вважає, що він має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 10794,96грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 3376,37грн. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62734,19грн. заборгованості по заробітній платі, 10794,96грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 3376,37 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, а всього стягнути 76905,52 грн.

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року визначено здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач відзив не надав.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 13.12.200 року до 28.09.2021 року, що підтверджується копією трудової книжки.

Як вбачається з довідки про заборгованість у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі: за березень 2020р.-6017,05грн., за квітень 2020р. -8405,93грн., за травень2020р.- 7605,36грн., за червень 2020р.- 827,53грн., за липень 2020р.- 6513,46грн., за квітень 2021р.- 2694,87грн. за травень 2021р.- 4523,00грн. за червень 2021р. - 2550,58 грнн., за липень 2021р. - 3246,31грн. за серпень 2021р. - 7317,34 грн. за вересень 2021р. - 13032,76грн., а всього 62734,19грн.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд вважає, що вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 62734,19грн. підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначених вище сум та на відсутність заборгованості перед позивачем.

Відповідно до статті 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» /надалі Закон/ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) /стаття 1 Закону/.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) /стаття 2 Закону/.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) /стаття 3 Закону/.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць /стаття 4 Закону/.

Відповідно до Закону Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» - Порядок.

Відповідно до пункту 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом /пункт 4 Порядку/.

За змістом наведених норм права компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.

Згідно до наданого розрахунку позивачем розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 3376,37грн. Зазначена сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати підлягає виплаті позивач.

Відповідно до частин 1,2 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство,установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується судом, який визначає розмір відшкодування за час затримки з урахуванням розміру спірної суми, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» ) .

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно до наданих позивачем розрахунків його середньоденна заробітна плата становила 327,12 грн. Відтак середній заробіток, який підлягає виплаті після звільнення з урахуванням кількості робочих днів за період з 29.09.2021 року по 15.11 2021р. становить 10794,96грн. , про що наполягав позивач.

Враховуючи наведене, розглядаючи відповідно до положень ст. 13 ЦПК України справу в межах заявлених позовних- вимог, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача;

2)у разі відмови в позові - на позивача;

3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 137 цього ж Кодексу унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача адвокатом Яцюк Х.В., окрім копії договору про надання професійної правничої допомоги, додано копію акта прийому-передачі наданих послуг від 23 грудня 2021 року .2021, копія квитанції до прибуткового касового орделу від 23.12.2021 року, відповідно до яких на рахунок адвоката Лаптуха І.М. сплачено 3000гривень.

Суд, ввадаж, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 3000грн. в рахунок витрат на правничу допомогу. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати задовольнити.

Стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.10, код ЄДРПОУ-03187714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату в сумі 62734,19 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 10794,96грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3376,37грн., судовий збір у розмірі 908,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Позивач: ОСОБА_1 , (проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Львівський казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування(79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.10, код ЄДРПОУ-03187714).

Суддя: Н.М.Румілова

Оригінал рішення.