Рішення № 102700306, 10.01.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/3932/21

Номер провадження 2/237/397/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.01.22 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар?їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначає, що 30 жовтня 2018 року з ОСОБА_2 було досягнуто угоди на продаж Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , ј частка (квартира № 3 ) належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим приватним нотаріусом Новомосковського нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнего С.І. 04.04.2008 року за реєстровим №401, а ј частка (квартира №4 ) була їй подарована ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується технічним паспортом на ј частку житлового будинку, Рішенням Мар`їського районного суду Донецької області №2-о-175-10 від 09.09.2010 року та довіреностями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за якими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уповноважують сина відповідачки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 подарувати ОСОБА_2 ј частку (квартира №4 ), також відповідачка повідомила, що фактично володіла ј часткою житлового будинку (квартира №4 ) більше 10 років, про що свідчить наявність у неї на руках правовстановлюючих документів, технічного паспорту та ключів від ј частки житлового будинку, які вона передала позивачу в знак досягнення усіх суттєвих домовленостей та укладення між ними договору купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивач в свою чергу сплатила 15 000 гривень, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 , після чого відповідач зобов`язалась підготувати відповідні оригінали документів, які є необхідними для подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна.

Однак після спливу терміну підготовки технічної документації необхідної для звернення до нотаріуса по питанню оформлення договору купівлі-продажу, відповідач не підготувала документацію необхідну для оформлення в нотаріуса договору купівлі-продажу.

До теперішнього часу позивач не має можливості оформити з відповідачем договір купівлі - продажу, хоча гроші за продаж Ѕ частки житлового будинку відповідачем отримані в повному обсязі. Позивач неодноразово прохала відповідача укласти договір купівлі-продажу у нотаріуса, а відповідачка відповіла, що в зв`язку з тим, що повірений по довіреностях ОСОБА_5 помер, через це вона не зареєструвала права власності на ј частку житлового будинку (квартира №4 ), за архівними даними РКП Мар`їнське БТІ право власності на ј частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами залишилося зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які подарували відповідачці ј частку житлового будинку.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Копією розписки підтверджується, що ОСОБА_2 отримала гроші за продаж Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Документально визначений склад Ѕ частки житлового будинку з двох ј часток, а саме в правовстановлюючих документах вказано ј частка житлового будинку квартира №3 та ј частка житлового будинку квартира №4 , що вказує на відповідність об`єкта нерухомості вимогам ч. 3 ст. 358 Цивільного кодексу України.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Та згідно з ч. 1 ст. 38 ЦК України - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання, є квартирою.

Відповідно до технічного паспорту на Ѕ частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в якому наведена технічна характеристика саме Ѕ частини будинку, як окремого об`єкта нерухомого майна та вказано, що будівля зведена у 1967 році, і являється ізольованим помешканням в житловому будинку, призначеним та придатним для постійного у ньому проживанням.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язовується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Усі істотні умови договору були використані обома сторонами, що підтверджується фактичними обставинами справи.

Приписами ч. 1 ст. 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, водночас у зв`язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу проведено з порушенням обов`язкової нотаріальної форми позивач не має можливості розпоряджатися в повному обсязі своїм власним майном. Судом встановлено, що всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна його сторонами виконані у повному обсязі, покупцю було передано нерухомість, а продавцю передані грошові кошти, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, в свою чергу відповідач ухиляється від подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 321, 328, 331, 334, 392, 655 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами побудованого у 1967 році, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виконаним та дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку А-1, веранду до житлового будинку а1-1, загальною площею 81,3 кв.м, в т.ч. житловою площею 41,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами; Ѕ частиною сараю - В-1, Ѕ частиною вбиральні - У-1, воротами №4, парканом №5, хвірткою №3, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , збудованого у 1967 році.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ј частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер майна 32157400, номер запису 2697, в книзі 15-14, адреса об`єкта АДРЕСА_4 .

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру З ( ј частка) житлового будинку з надвірними побудовами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523650614233, номер об`єкта в РПВН 12484715, номер запису про право власності 25577833, адреса об`єкта АДРЕСА_5 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Суддя С.М. Ліпчанський