Рішення № 102699913, 17.01.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

565/516/21

2/264/281/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" січня 2022 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Глазістовій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2021 року з Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу. В обґрунтування позову зазначено, що 05.01.2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи транспортним засобом Opel Tigra номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , по автодорозі сполученням Здомишель - Ратне Ратнівського району Волинської області, на 58км під час виконання маневру обгону транспортного засобу, проявив безпечність й неуважність, не впорався із керуванням, втратив контроль над автомобілем, внаслідок чого виїхав на обочину, де перекинувся. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру зазначеного транспортного засобу ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, які спричинили її смерть. Цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Tigra номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_2 застрахована у ТДВ «СК «Мотор-Гарант» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1776342 зі строком дії з 29.08.2017 року по 28.08.2018 року. Обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 200000,00 грн на одного потерпілого. 19.04.2018 року Ратнівським районним судом Волинської області ухвалено вирок по кримінальному провадженню №166/269/18, яким Відповідача визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.01.2018 року за участю забезпеченого автомобіля Opel Tigra номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якої загинула потерпіла ОСОБА_3 . ОСОБА_1 призначене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в три роки, зобов`язавши ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відділу пробації; періодично з`являтися для реєстрації в відділ пробації. Крім того, зазначеним вироком, встановлено, що Відповідач скоїв ДТП перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Вироком апеляційного суду Волинської області від 25 липня 2018 року Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення від відбуття покарання скасувати. Залишено призначене судом покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Таким чином, вироком суду доведено повністю та беззаперечно вину Відповідача у тому, що перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він скоїв ДТП. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, родичами загиблої - матері ОСОБА_4 здійснено витрати страхового відшкодування в розмірі 173704,00 грн. 09.11.2020 року на адресу ТДВ «СК «Мотор-Гарант» надійшла заява від ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП від 05.01.2018 року із доданими до заяви підтвердженнями понесених витрат на встановлення надгробного пам`ятника потерпілій ОСОБА_3 . Таким чином, розмір доплати страхового відшкодування становить 26296,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Так, на підставі страхового акту № 51/20-ГПО від 01.09.2020 року, заяви про виплату страхового відшкодування, Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 200000,00 грн. У зв`язку з викладеним, у ТДВ «СК «Мотор-Гарант» виникло право регресного позову до водія забезпеченого транспортного засобу - ОСОБА_1 - на підставі керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. 15.02.2021 року ТДВ «СК «Мотор - Гарант» звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою вих. №273 від 15.02.2021 року здійснити відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої в наслідок ДТП у розмірі 200000,00 грн. Для відповіді ОСОБА_1 був наданий двадцятиденний термін з дня отримання вимоги. Також, додатково було повідомлено про те, що в разі незадоволення вимоги у добровільному порядку, ТДВ «СК «Мотор - Гарант» буде змушене звернутися до суду. Однак, протягом указаного терміну ОСОБА_1 не надав жодних відповідей та пояснень, уникав спілкування з представниками ТДВ «СК «Мотор - Гарант» та не намагався знайти альтернативних шляхів виконання зобов`язання, і на день подання позовної заяви не виконав свого зобов`язання відшкодувати в порядку регресу шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 200000,00 грн. На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 200000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 3000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив, відповідач не надав.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 05 січня 2018 року, о 17 год. 50 хв., керуючи автомобілем, марки «Opel Tigra» р/н НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі сполученням Здомишель - Ратне Ратнівського району Волинської області, на 58 км. під час виконання маневру обгону транспортного засобу проявив безпечність та неуважність, не впорався із керуванням, втратив контроль над автомобілем, яким виїхав на обочину, де перекинувся. Внаслідок чого, пасажиру ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, які спричинили її смерть.

19 квітня 2018 року вироком Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк тривалістю в три роки, зобов`язавши ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відділу пробації; періодично з`являтися для реєстрації в відділ пробації.

Вироком апеляційного суду Волинської області від 25 липня 2018 року Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення від відбуття покарання скасувати. Залишено призначене судом покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Вироком встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Tigra номерний знак НОМЕР_1 застрахована у ТДВ «СК «Мотор - Гарант» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1776342 зі строком дії з 29.08.2017 року по 28.08.2018 року.

У відповідності до умов вказаного Полісу, Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки Opel Tigra номерний знак НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 200000,00 грн.

24 червня 2020 року матір загиблої ОСОБА_4 звернулась до ТДВ «СК «Мотор - Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту № 51/20-ГПО від 01 вересня 2020 року сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого, становить 173704,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 3850 від 01 вересня 2020 року ТДВ «СК «Мотор - Гарант» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 173704,00 грн.

02.11.2020 року матір загиблої ОСОБА_4 звернулась до ТДВ «СК «Мотор - Гарант» із заявою про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП із доданими до заяви підтвердженнями понесених витрат на встановлення надгробного пам`ятника потерпілій ОСОБА_3 , в сумі 29380,00 грн.

Відповідно до страхового акту № 17/21-ГПО від 26 січня 2021 року сума доплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого, становить 26296,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 334092 від 26 січня 2021 року ТДВ «СК «Мотор - Гарант» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 26296,00 грн.

15.02.2021 року ТДВ «СК «Мотор - Гарант» звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою вих. №273 від 15.02.2021 року здійснити відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої в наслідок ДТП у розмірі 200000,00 грн.

Для відповіді ОСОБА_1 був наданий двадцятиденний термін з дня отримання вимоги. Також, додатково було повідомлено про те, що в разі незадоволення вимоги у добровільному порядку, ТДВ «СК «Мотор - Гарант» буде змушене звернутися до суду.

Однак, протягом указаного терміну ОСОБА_1 не надав жодних відповідей та пояснень, уникав спілкування з представниками ТДВ «СК «Мотор - Гарант» та не намагався знайти альтернативних шляхів виконання зобов`язання, і на день подання позовної заяви не виконав свого зобов`язання відшкодувати в порядку регресу шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 200000,00 грн.

Відповідно до ст. З Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників неземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників неземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. п. «а» п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.

Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.

У відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судових витрат, а саме судового збору у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,3,4,5,7,10,12,13,141,280-284,352,354 ЦПК України, ст. ст.993,1191,1166 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, буд.3, ЄДРПОУ 31154435) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н. В. Литвиненко