Ухвала суду № 102697389, 22.01.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6567/21

Провадження № 1-кс/629/16/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2022 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г., за участю секретаря судових засідань Назарової В.С., прокурора Павлюченка А.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Остапенко С.Ю., розглянувши клопотання слідчого відділення № 1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківський області майора поліції Беденко Я.С. по кримінальному провадженню №12020220730000147 від 17.07.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

Слідчий відділення № 1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківський області майор поліції Беденко Я.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Близнюківького відділу Лозівської окружної прокуратури Кучеренком С.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий вказує наступне.

Досудовим розслідування встановлено, що в період часу з 21 год. 30 хв. 16.07.2020 по 05 год. 00 хв. 17.07.2020, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, таємно і протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію, за адресою: АДРЕСА_3 , де розташоване приміщення складу, після чого шляхом пошкодження стіни проник до приміщення складу, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3 , а саме дизельне паливо Євро 5, об`ємом 340 л, вартістю 7089 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 7089 гривень.

Окрім цього, в ніч з 27.05.2021 на 28.05.2021, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, таємно і протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження віконного пройому, проник до приміщення житлового будинку звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4 , а саме: блендер DELFA DB -980 - вартістю 149 гривен, електром`ясорубка PHILIPS HR 2711 - вартістю 1571 гривна, кавоварка MOULINEKS SUBITO FG вартістю - 731 гривна, фен PHILIPS HP 8105 вартістю - 225 гривен. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 2 676 гривень.

Окрім цього, в ніч з 20.06.2021 на 21.06.2021, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, таємно і протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_4 , де розташована господарча будівля, після чого шляхом зриву навісного замку проник до приміщення останньої, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме: електричне точило ТМ POWERTEC BENCH GRINDER RT 230, вартістю 443 гривень; зварювальну маску ТМ COMPASS WH - 433 E, вартістю 467 гривень. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 910 гривень.

Окрім цього, в ніч з 04.11.2021 на 05.11.2021, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, таємно і протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_6 розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом пошкодження дверного пройому, проник до приміщення сараю звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме: 50 кг. сухих волоських горіхів врожаю 2021 року вартістю 1750 гривен, 2 електродвигуна, потужністю 1,5 кВт загальною вартістю 1 484 гривен, велосипеду «Україна» вартістю 900 гривен. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 4 134 гривни.

17.07.2020 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220730000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.12.2021 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 .

Згідно ст. 208 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.12.2021 ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення 21.01.2022 о 19-20 год., протокол №02/86 та доставлений до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.

У судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Остапенко С.Б. заперечувала проти клопотання, просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на здійснення досудового розслідування.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрювана, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванні або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчена можливість щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вірогідність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, відсутність тісних соціальних зв`язків, підвищену суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, вважаю, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід підозрюваному у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваним та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.

Крім цього, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює сорока розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99240 грн. (40 х 2481 грн = 99240 грн).

Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12020220730000147 від 17.07.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, а саме до 21.03.2022.

Визначити суму застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99240 гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою, а також покласти на нього наступні обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця постійного проживання та/або місця роботи.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному та його захиснику, направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.Г. Попов