Ухвала суду № 102696166, 17.01.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5731/19

Провадження № 6/362/6/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Головачової Аліни Сергіївни про заміну стягувача, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в якій просить суд здійснити заміну сторони по справі № 362/5731/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 0662800000 від 04.01.2019 р., а саме стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» на його правонаступника - ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Представник заявника та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися судом про день, час та місце розгляду заяви, представником заявника у заяві було заявлено клопотання про розгляд у його відсутності.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні, заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 24.04.2020 р. по справі № 362/5731/19 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» заборгованості за кредитним договором №0662800000 від 04.01.2019 р. в розмірі 10449,00 грн. та судові витрати в розмірі 2671, 00 грн.

11.05.2021 р. між ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» був укладений Договір № 11052021 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №0662800000 від 04.01.2019 р. перейшло до ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», у зв`язку із чим ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступило ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги заборгованості за Кредитним договором №0662800000 від 04.01.2019 р.

В результаті укладення вказаного вище договору факторингу, кредитором у зобов`язанні, що було предметом розгляду справи № 362/5731/19 стало ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов 'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов 'язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20.11.2013 р., заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20.11.2013 р. зазначила:

«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов 'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 р., при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 р., встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 18.02.2020 р. по справі № 362/5730/19 станом на сьогоднішній день залишається не виконаним.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, заявник звернувся із заявою про видачу виконавчого листа, проте заявником не було надано доказів дати звернення виконавчого листа до виконання, дати завершення виконання чи повернення виконавчого листа без виконання.

Відповідно до матеріалів справи, судом не вбачається надання заявником належних та допустимих доказів, які свідчать про втрату виконавчого документа та наявність інших поважних причин, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 442 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Головачової Аліни Сергіївни про заміну стягувача, - задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження у справі № 362/5731/19, а саме: стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).

В частині вимог про видачу виконавчого листа, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Л.М. Кравченко