Ухвала суду № 102695954, 21.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/711/16-ц

6/357/4/22

Категорія

У Х В А Л А

іменем України

21 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 357/711/16-ц та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник) про видачу дубліката виконавчого листа № 357/711/16-ц та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання.

Заява обґрунтована тим, що 13.05.2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 357/711/16-ц про стягнення з боржника (відповідача) ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 500473448. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» 31721 грн. 12 коп. заборгованості за Кредитним договором № 500473448 від 02.04.2014 року та 1378 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі вищевказаного видано виконавчий лист.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2021 року замінено сторону стягувача публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/711/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500473448.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відсутність виконавчих листів у заявника підтверджується Актом перевірки матеріалів кредитної справи.

Вважає, що видача дублікату виконавчого листа жодним чином не порушує права ОСОБА_1 та не покладає на нього будь яких додаткових зобов`язань, оскільки згідно чинного законодавства дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі.

Просив видати дублікат виконавчого листа № 357/711/16-ц, звернувши до виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та поновити строк його пред`явлення до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2021 головуючим по справі було визначено суддю Орєхова О.І.

Заява та матеріали цивільної справи № 357/711/16-ц, згідно контрольного журналу передачі цивільних справ та матеріалів на розгляд судді, отримана суддею 22 грудня 2021 року.

Частиною 1 ст. 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Ухвалою судді від 22 грудня 2021 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання було прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд заяви на 29 грудня 2021 року о 09 год. 00 хв.

29 грудня 2021 року судове засідання по справі, в зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення учасників справи, було відкладено до 09 год. 00 хв. 21.01.2022 року.

Заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в судове засідання свого представника не направило, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. В прохальній частині заяви, просив суд розглянути справу у відсутності його представника.

Заінтересована особа: боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, сторони до суду не з`явилися, про день і час розгляду заяви були належним чином повідомлені, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи № 357/711/16-ц № провадження 2/357/1146/16, вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2016 року у справі № 357/711/16-ц № провадження 2/357/1146/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 31721 гривню 12 коп. заборгованості за Кредитним договором № 500473448 від 02.04.2014 року та 1378 гривень 00 коп. судового збору (а.с. 59-62).

Рішення набрало законної сили 14 червня 2016 року.

На виконання вищевказаного рішення, за заявою представника публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» за вх. 20628 (а.с. 65), Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19.07.2016 року на адресу банку було направлено виконавчий лист по справі № 357/711/16-ц (а.с. 68).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2021 року по справі № 357/711/16-ц було задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача на правонаступника. Замінено сторону стягувача публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04080, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749), щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/711/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500473448.

Зазначена ухвала суду набрала законної сили.

Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі N 474/783/17, провадження N 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі N 2-504/11, провадження N 61-41846св18.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі N 2-824/2009, провадження N 61-5388св18.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа вилається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Згідност.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

На переконання суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 дав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено. А тому, відповідно до ст.89 ЦПК України, суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З судової практики поважними причинами для поновлення строку здебільшого визнаються отримання не з вини стягувачів виконавчих листів після закінчення пред`явлення їх до виконання.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року N606-XIV із змінами, що діяв на час набрання судовим рішенням у цивільній справі № 357/711/16-ц законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З урахуванням викладеного, виконавчий лист по справі № 357/711/16-ц повинен був бути пред`явлений стягувачем до виконання у строк до 19 липня 2019 року.

Отже, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини ( факти порушення її прав ), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 ( провадження № 14-308цс19 ), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Згідно рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката заявник послався на те, що з інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкрите виконавче провадження на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2016 року щодо боржника ОСОБА_1 відсутнє.

А також те, що з акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 500473448 щодо ОСОБА_1 від 01 грудня 2021 року, вбачається, що проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи № 500473448 щодо позичальника ОСОБА_1 переданих ТОВ «Вердикт Капітал» перевіркою проведеної переписки з ПАТ «Альфа Банк» та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції із розтином конвертів стосовно вказаного позичальника, встановлено факт втрати/ відсутності оригіналів виконавчих листів № 357/711/16-ц виданих на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2016 року.

Але, зазначене не може розцінюватися судом, як поважні обставини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не є допустимим та достатнім доказом дійсно втрати оригіналу виконавчого листа.

З наданої заявником інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 , яке було відкрито 23.09.2016 року за заявою публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» Білоцерківським міським відділом ДВС ГТУЮ у Київській області станом на день формування результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП 01.12.2021 року завершено.

Стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження (п. 16 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року).

Отже, в даному випадку, первісний стягувач публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зобов`язаний був забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС. Доводи заяви свідчать лише про те, що стягувач фактично не цікавився ходом виконання судового рішення.

Тому, заявником не наведено будь-яких обставин, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк первісним стягувачем (кредитором).

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції» від 29 липня 1998 року п.37).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст. 517 ЦК України, якою встановлено обов`язок первісного кредитора передати новому кредиторові інформацію яка є важливою для здійснення прав, що передаються, та того, що протягом тривалого періоду з моменту винесення рішення, стягувач не сприяв виконанню судового документу, дійсно не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, суд вважає, що підстав вважати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поважними відсутні.

Також, заявником не надано суду жодного доказу, який би підтверджував обставини та сам факт втрати виконавчого листа.

Окрім цього, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», укладаючи договір про відступлення права вимоги із первісним стягувачем, повинно було дізнатись у первісного стягувача про стан виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 . Проігнорувавши вказану процедуру товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» добровільно поклало на себе ризики відмови судом в поновленні процесуальних строків та видачі дублікату виконавчого листа.

Отже, аналізуючи викладені обставини та докази, суд дійшов висновку, що заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» не надав доказів поважності причин пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надав жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт його втрати, а тому, в задоволенні вимог заявника щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/711/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 31721 гривню 12 коп. заборгованості за Кредитним договором № 500473448 від 02.04.2014 року та видачу його дублікату, суд вважає за необхідне відмовити.

На підстав вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 515 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 13, 263, 265, 273, 353, 354, 442, 433, 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положен ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Конституцією України, Конвенцієюпро захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 357/711/16-ц та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов