Ухвала суду № 102694377, 20.01.2022, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1855/21

Провадження № 1-кп/515/35/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

20 січня 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.

прокурора Цитко Н.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника – адвоката Дукіна С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001235 від 30.09.2021., за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286- 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2021 року до Татарбунарського районного суду Одеської області з Одеської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесе- но до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001235 від 30.09.2021., за обви- нуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року за вказаним актом було призначено підготовче судове за- сідання.

В процесі підготовчого судового засідання, відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, від прокуро- ра надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів з огляду на те, що останній вчинив кримінальні правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких; що йому загрожує тяжкість покарання у разі визнання вину- ватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; посилалася на відсутність в обвинуваченого постійного джерела доходу, а також наявність ризиків, які дають до- статні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності мо- же переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які проживають в одному населеному пункті та які входять до кола його знайомих, перебуваючи на свободі вчиняти інші зло чини.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.10.2021 р. ОСОБА_1 обрано запобіж- ний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої закінчився 28.11.2021 р., а ухвалою зазна- ченого суду від 26.11.2021 р. строк дії запобіжного заходу обвинуваченому продовжено до 24.01. 2022 р.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобіган- ня зазначеним ризикам, з метою проведення і завершення судового розгляду справи протягом ро- зумного строку, виникла необхідність в обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого заперечував проти заявленого прокурором клопотання про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та надав заперечення в яких зазначив, що в матеріалах кримінального провадженні відсутні будь-які докази і прокурором не надано інформації, що його підзахисний може переховуватися від суду. Жодних заяв, повідом- лень від потерпілої, свідків про вчинення на них будь-якого тиску зі сторони підзахисного або ін- ших осіб не надано. Не надано жодного доказу, які саме кримінальні правопорушення він може вчинити. Крім того, ОСОБА_1 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, місце події не залишив, особисто по телефону викликав поліцію та швидку допомогу, де перебував до їх приїзду, хоча мав можливості залишити місце ДТП, але цього не зробив. До скоєння кримінального право- порушення підзахисний проживав з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без ук ладення шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , остання перебуває по догляду за малолітньою дитиною по досягнення нею 3-х річно- го віку та є вагітною, та перебуває на обліку в КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня». Як слідує з характеристики, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 , характери- зується лише з позитивної сторони. Перебуваючи під вартою ОСОБА_1 не змозі вирішити пи- тання щодо відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої потерпілій стороні. Просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з певним проміжком часу.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти заявленого прокурором клопотання про обран- ння йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав заперечення свого захи- сника у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 , належним чином повідомлена про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, долучені до об- винувального акта, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наяв- ності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторона- ми кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у то- му числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підоз- рюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього ро- дини й утриманців; наявність у підозрювавного, обвинуваченого постійного місця роботи або нав- чання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обви- нуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; на явність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отри- манні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При розгляді даного клопотання суд враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК Украї- ни, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, про курор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним за- ходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких за- побіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і осново- положних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою ві- дносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п.3, 5 ст.177 КПК України.

Відповідно до п.п.1,3 ст.5 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судо- вий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі «Смирнов проти Росії» (п.п.61,62), питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак то го, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинува- ченого під вартою, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183 КПК України, ст.5 Конвенції про захи- ст прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до висновку, що обирати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою недоціль- но та вваає за можливе змінити на інший, альтернативний запобіжний захід – домашній арешт, який забезпечить виконання обов`язків обвинуваченим належну процесуальну поведінку. Підстави та ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно об- винуваченого, на даний час зменшилися, при цьому, суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, особи обвинуваченого.

Суд враховує, що обвинувачений характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки – має на утриманні малолітню дитину, 2020 р. народження, проживає однією сім`єю без укладення шлю- бу з ОСОБА_5 за адресою свого проживання, вони вели спільне господарство, мали взаємні обов`язки, як подружжя, та виховували дитину. Крім того, ОСОБА_5 перебуває у стані вагітнос- ті. Тобто ОСОБА_1 має сім`ю. А тому суд вважає, що не має подальшої необхідності тримати обвинуваченого під вартою.

Слід зазначити, що прокурором у клопотанні про обирання запобіжного заходу не надано дока- зів щодо існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уник- нення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти інші протиправні діяння, незаконно впливати на потерпілу та свідків. Посилання прокурора в цій ча- стині мають вірогідний характер та відносяться до області припущень. Крім того, посилання на ві- дсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, родини та утриманців спростовується дос- лідженими у судовому засіданні доказами. Також прокурором не доведено, що жоден із більш м`я- ких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Суд, враховуючи зазначені обставини, вважає можливим задовольнити клопотання захисника обвинуваченого про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді домашнього ареш- ту, оскільки не має підстав вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений буде незаконно впли- вати на свідків або переховуватись від суду, та приходить до висновку, що застосування запобіж- ного заходу у вигляді нічного домашнього арешту буде достатнім для запобігання доведеним ри- зикам.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залиша- ти житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забе- зпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду криміна- льного провадження.

Клопотання прокурора, проти якого не заперечував обвинувачений та його захисник, про дору- чення представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти та надати суду досудову до- повідь щодо особи обвинуваченого підлягає задоволенню з огляду на те, що за змістом ч.ч.1,2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з пи- тань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні злочину нетяжкого, тяжкого або особливо тяжкого, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція яко го передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти до десяти років, суд вважає за необхідне доручити відповідному органу з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 178, 181, 193, 194, 196, 314, 369-372, 395 КПК Ук раїни, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровськї окружної прокуратури Цитко Н.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Дукіна С.В. про обрання обвинуваченому за- побіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що об винувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК Украї- ни, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час без застосування електронного засобу контролю, строком на 60 днів, поклавши на нього обов`язки:

– прибувати до суду за першою вимогою;

– не відлучатися із домоволодіння АДРЕСА_1 в нічний час з 22.00 год. до 06.00 год. без дозволу суду;

– повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

– з метою здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 надати дозвіл пра- цівникам органу Національної поліції з`являтися в житло, де він мешкає, вимагати надати усні чи письмової пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів, тобто, до 21 березня 2022 року, та підлягає негайному вико- нанню після її оголошення.

Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків – до 21.03.2022 р.

Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001235 від 30.09. 2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаче- ного ч.3 ст.286-1 КК України, на 31 січня 2022 року на 14.00 год.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні у приміще- нні Татарбунарського районного суду (м.Татарбунари, вул.Горького,2) за обов`язковою участю сто рін кримінального провадження.

Доручити Білгород-Дністровському районному сектору № 2 філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області скласти та надати суду досудову доповідь відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , а проживаючого по АДРЕСА_3 , в строк до 31 січня 2022 року – до початку судового розгляду справи.

Ухвалу передати для виконання до ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській об ласті.

Копію ухвали після її оголошення вручити прокурору, обвинуваченому, начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Тимошенко С.В.