Рішення № 102694320, 10.01.2022, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1710/21

Провадження № 2/515/190/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивачів – адвоката Давиденка К.В.

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тузлівської сільської ра ди Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2021 року ОСОБА_2 в особі свого представника – адвоката Давиденка К.В. пред`явив вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 в с.Тузли Татарбунарського району Одеської області, після її смерті залишилася земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 512508560 0:01:002:1106, що розташована на території Тузлівської сільської ради, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.01.2020 р., індекс- ний номер витягу -197730440, номер запису про право власності - 35195896, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2015885351250, дата та час державної реєстрації - 21.01.2020 15:56:20, яку він має право успадкувати як спадкоємець першої черги за законом. Після звернення до нота- ріуса із заявою про прийняття спадщини він отримав відмову з причини того, що у витязі з Держа- вного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення зазначене як «землі запасу», а в витязі з державного земельного кадастру від 15.09.2021 року цільове призначення зазначене як «для ведення особистого селянського господарства», також нотаріус порекомендував звернутися до суду за захистом своїх майнових прав. Рішенням LVIII сесії першого скликання Тузлівської сі- льської ради Татарбунарського району Одеської області № 737-1 від 24.12.2019 р., яке стало під- ставою для проведення державної реєстрації, його матері була передана земельна ділянка саме для ведення особистого селянського господарства, що і було зазначено у витязі з Державного земель- ного кадастру. Оскільки державна реєстрація права власності на земельну ділянку є помилковою, що не дає йому змоги прийняти спадщину після смерті спадкодавця та зважаючи на те, що успад- кувати земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив скасувати дер- жавну реєстрацію права власності та визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка за- лишилося після смерті спадкодавця.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розгля- нути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій проти за- доволення позову не заперечувала, просила справу розглянути у її відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійс- нюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до- казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З копії паспорту серії НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с.4-6) видно, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Кадіївка Голубівського району Луганської об ласті, його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7) підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тузли Татарбунарського району Одеської об- ласті у віці 88 років.

Відмова нотаріуса від 21.09.2021 р. № 116/02-14 (а.с.8) свідчить про неможливість позивача от- римати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку з причини розбіжності у документах щодо цільового призначення земельної ділянки.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9-11) та копії рішення LV III сесії першого скликання Тузлівської сільської ради від 24.12.2019 р. № 737-1 (а.с.12) слідує, що ОСОБА_3 було передано земельну ділянку безоплатно у власність площею 2,0000 га, кадаст- ровий номер 5125085600:01:002:1106, цільове призначення якої – для ведення особистого селянсь- кого господарства, місце розташування – Одеська область, Білгород-Дністровський район, Тузлів- ська сільська рада.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.09.2021 р. (а.с.13), нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ведення особистого селя- нського господарства, розташованої в с.Тузли, складає 42049,32 грн.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вла- сності (а.с.14) слідує, що цільове призначення земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5125085600:01:002:1106, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 – землі запасу.

В силу ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державно- го реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п/п "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстра- ції прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, пере- дбаченому п/п "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєс- трацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночас- ним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, за- реєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізи- чної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадко- давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, однак отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору не має можливості через помилку в державній реєстрації права власності.

Отже, за позивачем має бути визнано право власності на земельну ділянку, що залишилося піс- ля смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.392, 1216, 1217, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадаст- ровий номер 5125085600:01:002:1106, що розташована на території Тузлівської сільської ради Та- тарбунарського району Одеської області, номер запису про право власності - 35195896, реєстраці- йний номер об`єкта нерухомого майна - 2015885351250, дата та час державної реєстрації - 21.01. 2020 15:56:20.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 512 5085600:01:002:1106, що розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського ра йону Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко С.В.