Ухвала суду № 102694272, 13.01.2022, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/197/16-ц

Провадження по справі № 6/514/4/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.,

при секретарі – Чолак Я.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року по цивільній справі № 514/197/16-ц стягнуто : солідарно з ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року в сумі 550503 гривень 16 копійок та в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму судових витрат в розмірі 8257 гривень 55 копійок.

Вказане рішення суду набрало законної сили 25 червня 2016 року.

З метою виконання вищевказаного рішення суду, 08 липня 2016 року були видані виконавчі листи про стягнення: солідарно з ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року в сумі 550503 гривень 16 копійок та в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму судових витрат в розмірі 8257 гривень 55 копійок.

Вказані виконавчі листи передані для примусового виконання державному виконавцю Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), в результаті чого було відкрито виконавче провадження №55165022.

15 червня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» («Первісний кредитор») та ПАТ «Оксі Банк» («Новий кредитор») був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор - АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив), а Новий кредитор - ПАТ «Оксі Банк» прийняв всі права вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року.

15 червня 2018 року між ПАТ «Оксі Банк» («Первісний кредитор») та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» («Новий кредитор») був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор - ПАТ «Оксі Банк» передав (відступив), а Новий кредитор - та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» прийняв всі права вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року..

18 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким до фізичної особи ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року.

Відтак ОСОБА_1 став новим кредитором боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року.

Аналогічно відбулося відступлення права вимоги за іпотечним договором, і на даний час ОСОБА_1 є іпотекодержателем за договором іпотеки, укладеним в забезпечення вимог за зазначеним кредитним договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотек.

Таким чином 18 червня 2018 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні та на даний час новим кредитором за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року (та за договорами забезпечення) є фізична особа – ОСОБА_1 ..

Вище зазначене і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

У судове засіданні заявник не з`явився. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, представник заявника адвокат Сіржант Ю.В. надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за їх відсутністю, на вимогах наполягає.

Боржники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не прибули. Про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких, заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в заяві до суду не надали.

Боржник ОСОБА_2 до суду не прибув, представник боржника ОСОБА_2 – адвокат Кисса В.І. надав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні вимог заявника та розглянути справу за його відсутністю.

Представники ПАТ «Райффайзен Банка Аваль», першого Приморського відділу ДВС у місті Одесі ПМУЮ (м. Одеса), ПАТ «Оксі Банк», ТОВ «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп» до судового засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких, заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в заяві до суду не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року по цивільній справі № 514/197/16-ц стягнуто : солідарно з ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року в сумі 550503 гривень 16 копійок та в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму судових витрат в розмірі 8257 гривень 55 копійок (а.с.15-16).

Вказане рішення суду набрало законної сили 25 червня 2016 року.

З метою виконання вищевказаного рішення суду, 08 липня 2016 року були видані виконавчі листи про стягнення: солідарно з ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року в сумі 550503 гривень 16 копійок та в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму судових витрат в розмірі 8257 гривень 55 копійок.

Вказані виконавчі листи передані для примусового виконання державному виконавцю Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), в результаті чого було відкрито виконавче провадження №55165022 (а.с.17).

15 червня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» («Первісний кредитор») та ПАТ «Оксі Банк» («Новий кредитор») був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор - АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив), а Новий кредитор - ПАТ «Оксі Банк» прийняв всі права вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року (а.с.7-8).

15 червня 2018 року між ПАТ «Оксі Банк» («Первісний кредитор») та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» («Новий кредитор») був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор - ПАТ «Оксі Банк» передав (відступив), а Новий кредитор - та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» прийняв всі права вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року (а.с. 9-10).

18 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким до фізичної особи ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року (а.с.11-13).

Відтак ОСОБА_1 став новим кредитором боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року.

Аналогічно відбулося відступлення права вимоги за іпотечним договором, і на даний час ОСОБА_1 є іпотекодержателем за договором іпотеки, укладеним в забезпечення вимог за зазначеним кредитним договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотек №128129851 (а.с.14).

Таким чином 18 червня 2018 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні та на даний час новим кредитором за кредитним договором №014/0044/74/21373 від 11 травня 2011 року (та за договорами забезпечення) є фізична особа – ОСОБА_1 ..

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З правилами вказаної статті кореспондуються положення ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16) та в постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 465/646/11).

Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Крім того, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, пунктом 2.3 Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеного 18 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 передбачено, що права вимоги за довго ром іпотеки вважаються переданими з моменту підписання Акта приймання-передачі у відповідності до вимог пункту 3.1.2 та за умови попереднього здійснення розрахунків у відповідності до вимог пункту 3.1 Договору відступлення №15-06/18/1 від 15 червня 2018 року.

В той же час, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором.

Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14 та у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду №916/2286/16 від 17 січня 2020 року.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 17 січня 2022 року.

Суддя Н.М. Тончева