Вирок № 102687793, 20.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4006/21

Провадження № 1-кп/496/50/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

прокурора – Атрощенко С.О.

захисника – Білянської К.А.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нові Біляри

Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з повною середньою освітою, вдівця, маючого на утриманні малолітню дитину 2013 року народження,

не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2021 року, о 17 год. 10 хв., у світлий час доби, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справними легковим автомобілем «NISSAN PRIMERA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух зі швидкістю 40-50 км/год по лівій смузі проїзної частини вул. Вернидуба с. Усатове, яка має по дві смуги для руху транспортних засобів зустрічних напрямків, з боку смт. Авангард в напрямку с. Латівка, в Одеському районі, Одеської області.

В цей час попереду вказаного автомобіля в попутному напрямку, а саме по правій смузі проїзної частини вул. Вернидуба с. Усатове, з боку смт. Авангард в напрямку с. Латівка, здійснював рух автобус «ПАЗ 32053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався до перехрестя з вул. Лікарняною с. Усатове.

Також в той момент на тротуарі, розташованому праворуч від проїзної частини вул. Вернидуба с. Усатове, за перехрестям з вул. Лікарняною, знаходився пішохід ОСОБА_3 , який перебуваючи у стані сильного сп`яніння, вийшов з тротуару на проїзну частину вул. Вернидуба і, рухаючись у темпі повільного кроку, став перетинати проїзну частину зазначеної вулиці з боку будинку №15-В в напрямку будинків №56 і №58, тобто справа наліво відносно напрямку руху автобуса «ПАЗ 32053» і легкового автомобіля «NISSAN PRIMERA».

Під час руху по проїзній частині вул. Вернидуба с. Усатове, Одеського району, Одеської області, при наближенні до будинку №15-В, маючи реальну і об`єктивну можливість своєчасно виявити попереду свого автомобіля небезпеку для свого подальшого руху - пішохода ОСОБА_3 , який рухаючись в темпі повільного кроку перетинав проїзну частину зазначеної вулиці справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, водій ОСОБА_1 , діючи з необережності, та в порушення вимог п. 2.3. б) «Правила дорожнього руху» України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), який передбачає:

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну, і в порушення вимог п.п. 1.5., 12.3. Правил, якими передбачено:

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної аж до зупинки автомобіля, а проявляючи кримінальну противоправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжив рух у зазначеному режимі, в результаті чого на лівій смузі проїзної частини зазначеної вулиці скоїв наїзд передньою частиною кузова керованого ним автомобіля «NISSAN PRIMERA» на пішохода ОСОБА_4 , заподіявши останньому тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20:10 год. настала його смерть в медичному закладі.

Внаслідок ДТП смертельно травмовано пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді саден голови, крововиливів в м`які тканини голови, крововиливів під м`які мозкові оболонки; закрита травма тулуба у вигляді переломів правих та лівих ребер з розривами плеври та крововиливом в праву плевральну порожнину, крововиливів під плевру воріт легень; садна спини; закриті переломи кісток тазу; перелом лівого наколінника, розриви зв`язок правого колінного суглобу, крововиливи в м`які тканини нижніх кінцівок, садна, синці верхніх та нижніх кінцівок, які виникли у відносно короткий проміжок часу від ударів тупого предмета (предметів) внаслідок транспортної травми, а саме при зіткненні рухаючогося автомобіля з пішоходом, та які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв`язку з поєднаною травмою голови, тулуба, кінцівок. Безпосередньою причиною смерті з`явився травматичний шок.

Допущенні водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. б), 12.3. «Правила дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого Будзінського ОЛ.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав. При цьому пояснив, що потерпілій він відшкодував завдані збитки, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає в селі де не має магазинів та просив суд не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами, оскільки транспортний засіб необхідний йому для проїзду до магазинів та місця роботи.

Потерпіла ОСОБА_5 до судового засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, в якій зазначила, що претензій матеріального та морального характеру вона до обвинуваченого не має, обвинуваченим відшкодовані завдані збитки і вона просить суд не позбавляти його волі.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується дослідженням висновку експерта та даних що характеризують особу обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З висновку експерту №431 від 01.07.2021 року вбачається, що на трупі ОСОБА_3 , 1967 року народження, виявлені ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді саден голови, крововиливів в м`які тканини голови, крововиливів під м`які мозкові оболонки; закрита травма тулуба у вигляді переломів правих та лівих ребер з розривами плеври та крововиливом в праву плевральну порожнину, крововиливів під плевру воріт легень; садна спини; закриті переломи кісток тазу; перелом лівого наколінника, розриви зв`язок правого колінного суглобу, крововиливи в м`які тканини нижніх кінцівок, садна, синці верхніх та нижніх кінцівок, які виникли у відносно короткий проміжок часу від ударів тупого предмета (предметів) внаслідок транспортної травми, а саме при зіткненні рухаючогося автомобіля з пішоходом, та які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв`язку з поєднаною травмою голови, тулуба, кінцівок. Безпосередньою причиною смерті з`явився травматичний шок. При судово – токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,52 ‰, вказана концентрація етилового спирту в крові відповідно живих осіб могла відповідати стану сильного алкогольного сп`яніння.

Суд вважає ОСОБА_1 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив необережний тяжкий злочин, раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, за наявності пом`якшуючих обставин – щирого каяття, та відшкодування заподіяних збитків, відсутності обставин, що обтяжують покарання, відсутність у потерпілої ОСОБА_5 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, яка в своїй письмовій заяві просила не позбавляти волі обвинуваченого, думку прокурора про можливе виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення з необережності, має на утриманні малолітню дитину, мешкає в селі, де відсутні магазини і використання транспортного засобу необхідне йому для належного забезпечення умов життя та розвитку малолітньої дитини, таких як відвідування шкільного закладу, забезпечення продуктами харчування та одягом, а тому суд вважає можливим не призначати йому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

По справі понесені витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі на суму 15788 грн. 12 коп., а тому вказані витрати необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, а щодо заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту вирішити на підставі ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 20.01.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 15788 грн. 12 коп.

Скасувати арешт, застосований ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року на автомобіль «NISSAN PRIMERA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речові докази по справі: легковий автомобіль «NISSAN PRIMERA», реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути його законному володільцю ОСОБА_1 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.О. Пендюра