Ухвала суду № 102687659, 17.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2570/21

Провадження № 2/496/246/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Желяпової О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 17010,82 грн. за кредитним договором №б/н від 22.02.2007 року, а також стягнути судовий збір.

Ухвалою суду від 16.06.2021 року було відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі, підготовче судове засідання було призначено на 01.07.2021 року.

Ухвалу про відкриття було направлено в електронному вигляді на електрону адресу позивача, яка вказана в матеріалах справи, документ доставлено до електронної скриньки 17.06.2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 60). У підготовче судове засідання призначене на 01.07.2021 року представник позивача не з`явися, в матеріалах справи відсутня заява про розгляд справи у відсутність позивача.

Згідно відповіді з відділу ГУ ДМС України в Одеській області, відповідач ОСОБА_3 була зареєстрована: АДРЕСА_1 , знята з обліку: 02.04.2016 року у зв`язку зі смертю (а/з №265 від 16.03.2016 року).

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 01.07.2021 року було витребувано з Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області копію актового запису про смерть громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, 05.07.2021 року на адресу позивача АТ КБ «Приват Банк» з вказаного приводу було направлено лист та зазначено щодо необхідності надання до судового засідання, яке призначено на 23.07.2021 року, позицію представника позивача щодо вище вказаних обставин (а.с. 77).

У підготовче судове засідання призначене на 23.07.2021 року представник позивач не з`явився, про причини не явки суд не повідомив та не надав до суду позицію щодо викладених обставин зазначених у листі.

У наступне судове засідання призначене на 13.08.2021 року представник позивача знову не з`явився та не надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

16.08.2021 року на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та ухвалою суду від 25.10.2021 року у задоволенні клопотання представника позивача було відмовлено та роз`яснено, що відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням про витребування доказів.

Вказана ухвала суду була направлена на електрону адресу позивача 26.10.2021 року, відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с. 134).

У судові засідання призначені на 06.09.2021 року, 25.10.2021 року, 15.11.2021 року представник позивача не з`явився, про причини не явки суд не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не находили.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.12.2021 року (а.с.137), та ухвалу суду направлено на електрону адресу суду позивача (а.с. 141).

У судові засідання, які були призначені на 10.12.2021 року, 17.01.2022 року та в попередні судові засідання, представник позивача не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи (а.с. 141, 144). Клопотань про відкладення судового засідання та розгляд справи у відсутність представника позивача до суду не надходили.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд визнає, що позивач, повторно не з`явився до суду без поважних причин.

Окрім цього, представник позивача не скористався правом подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у разі, якщо неможливим або обтяжливим для нього є явка в судове засідання безпосередньо до суду.

Підстави для відкладення судового засідання, згідно з ст. 223 ЦПК України також відсутні, оскільки неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).

Положення ч. 1 ст. 128 ЦПК України, враховується судом у системному зв`язку із положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України, згідно якої суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомленний позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Така ж правова позиція викладена і Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд враховує, що виклик в судові засіданні, повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, в судові засідання позивач, свого представника не направив, не повідомив суд про причини неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки представника позивача до суду позивач не надав. Заяв та клопотань з сторони позивача на адресу суду не надходило. Також не виконано вимогу суду щодо надання позиції позивача з приводу обставин викладених у листі суду.

Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

Беручи до уваги, що представника позивача було повідомлено про час та місце проведення судового засідання, такий повторно не з`явився в судове засідання, неявка представника позивача, явку якого визнано обов`язковою, перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.п. 4 п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий здір» судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст. 131, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Горяєв І.М.