Вирок № 102687351, 21.01.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/638/20

Номер провадження 1-кп/495/255/2022

21 січня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – одноособово судді Савицького С.І.

за участю секретаря судового засідання Кліниченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12019160240002992за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, працюючого за наймом, одруженого, раніше судимого:

- 03.07.2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 286 ч.3, ст. 289 ч.2, ст. 296 ч.4 КК України до 10 років з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, з конфіскацією майна. Звільнився 21.05.2019 року;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, -

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Чернов В.С.

потерпілий ОСОБА_2

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Бережна Т.Г. в інтересах обвинуваченого

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення при наступних обставинах:

Так, 16 грудня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , з корисливою метою та прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, переплигнув через паркан та потрапив на подвір`я будинку АДРЕСА_1 . Пересуваючись територією подвір`я, побачив незачинені двері до гаража та проник всередину. Далі, реалізуючи корисний умисел, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 , а саме: електродриль марки «Stern» ID13D, чорного кольору, вартістю 535 гривень 00 копійок, акумуляторний шуруповерт «Моноліт Харків» ДША 2-18 зеленого кольору, вартістю 370 гривень 75 копійок, а також мотоциклетний шолом червоного кольору, вартістю 104 гривні 75 копійок, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1010 гривень 50 копійок.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Окрім того, 16 грудня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , з корисливою метою та прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, переплигнув через паркан та потрапив на подвір`я будинку АДРЕСА_1 . Пересуваючись територією подвір`я, побачив незачинені двері до гаража та проник всередину.

Далі, реалізуючи корисний умисел, таємно незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_2 , а саме: скутером «Хонда Діо» рама № НОМЕР_1 чорного кольору, спричинивши потерпілому майнову шкоду на суму 7519 гривень 36 копійок.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав у повному обсязі.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив що дійсно він 16.12.2019 року через паркан потрапив на подвір`я потерпілого, який є його родичем. Далі, він зайшов до приміщення гаражу, звідки взяв інструменти потерпілого та викотив на дорогу мопед, однак одразу був зупинений працівниками поліції, яки почали питати у нього документи на мопед, на що він повідомив, що у нього немає документів, та розповів де він його взяв. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 є його родичем. 16.12.2019 року до нього прийшли працівники поліції та попросили вийти на вулицю. Там він побачив обвинуваченого, свій мопед та дріль. Пояснив, що це майно він зберігав у гаражі, які не запирав на замок. Все майно йому повернуто. Зазначив, що будь-який претензій до обвинуваченого не має, просив обвинуваченого не карати а справу закрити, оскільки він є його родичем.

Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує їх:

- за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- за ч.2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, з проникненням у приміщення.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_1 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.

Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, посередню характеристику за місцем мешкання, його вік, стан здоров`я, те, що він раніше притягався до кримінальної, вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

У ч. 3 ст. 50 КК України зазначено, що покарання не має на меті завдати засудженій особі фізичних страждань або принизити її людську гідність. Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності та скоїв злочин маючи не зняту та не погашену судимість, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, а саме те, що він розкаявся та сприяв розкриттю злочину, враховуючи його вік та стан здоров`я, те, що він має постійне місце проживання на території Білгород-Дністровського району Одеської області, а також враховуючи думку потерпілого, який будь-яких претензій до обвинуваченого не має, просив того не карати та справу закрити, суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.

Суд приходить до переконання, що саме таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Отже, при застосуванні положень ст.75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена.

Речові докази: електродриль марки «Stern» ID13D, чорного кольору; акумуляторний шуруповерт «Моноліт Харків» ДША 2-18 зеленого кольору; мотоциклетний шолом червоного кольору; скутер «Хонда Діо» рама № НОМЕР_1 чорного кольору, які повернуті потерпілому ОСОБА_2 – залишити йому.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1256,08грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 942,06грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 1256,08грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 – не обирався.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, та на підставі санкцій даних статей призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Речові докази: електродриль марки «Stern» ID13D, чорного кольору; акумуляторний шуруповерт «Моноліт Харків» ДША 2-18 зеленого кольору; мотоциклетний шолом червоного кольору; скутер «Хонда Діо» рама № НОМЕР_1 чорного кольору, які повернуті потерпілому ОСОБА_2 – залишити йому.

Стягнути с засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1256,08грн.

Стягнути с засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 942,06грн.

Стягнути с засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 1256,08грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.

Суддя: Савицький С.І.