Ухвала суду № 102686716, 18.01.2022, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/25/22

провадження № 2-з/492/6/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 січня 2022 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання – Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС» про стягнення боргу, -

встановив:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» (далі за текстом – ТОВ «БАСАРІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ» (далі за текстом - ТОВ «ЛАРГЄНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» (далі за текстом – ТОВ «ІСТУС», Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС» (далі за текстом – ДП «КОМПРОМІС») про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 18 січня 2022 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 39279197, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ»належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); накладенняарешту шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44496312, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ»належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); накладення арешту шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 32015107, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС» належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», код ЄДРПОУ 44601203, заборони здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам реєстрації (в тому числі нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:нежитлової будівлі загальною площею 3747, 4 кв.м., яка в цілому складається з приміщень підвального, I-го, II-го, III-го поверхів за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45338669, нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 139,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45344491, квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45344802, квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345090, квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345716, квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345538, квартири АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345243, квартири АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851385251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345342, квартири АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345196, нежитлового приміщення 22-Н загальною площею 47,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345041.вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою:АДРЕСА_11 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 9999/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101, вбудованих приміщень громадського призначення для торгівлі за адресоюАДРЕСА_12 , загальною площею 3236,05 кв. м., розмір частки: 9999/10000; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101, квартири за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 224,9 кв. м., житловою площею 164,3 кв. м., розмір частки: 153/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107161251101.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 (Позикодавець), позивач по справі, та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого Позикодавець передав, а Позичальник отримав у борг грошову суму у розмірі 40 000 000,00 (сорок мільйонів) гривень 00 копійок. Відповідно п. 3 Договору позики Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику, а саме грошові кошти у сумі, передбаченій у п. 1 цього договору, у строк до «10» грудня 2021 року. 08 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого ОСОБА_2 додатково передано у борг 40 000 000,00 (сорок мільйонів) гривень, сума заборгованості разом стала складати 80 000 000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок, які він зобов`язаний повернути у строк до «10» квітня 2022 року. Грошові кошти повинні бути повернені згідно встановленого Сторонами графіку, який на час подання позову порушено Позичальником. У разі коли Позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеного у пункті 3 цього договору строку, в тому числі порушуючи графік повернення грошових коштів, або сплатить її не в повному обсязі, то за неналежне виконання умов цього договору він зобов`язаний сплатити штраф у однократному розмірі від суми позики, вказаної у п. 1 Договору позики (з урахуванням зміни суми позики відповідно умов Додаткового договору), а саме 80 000 000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок. Враховуючи умови Додаткової угоди № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року, Сторони домовилися, що у разі порушення Позичальником графіку повернення позики, Позикодавець має право розірвати договір достроково та вимагати повернення грошової суми, визначеної у п. 1 Договору позики, у повному обсязі.

Також, 08 грудня 2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ», ТОВ «ІСТУС» та ДП «КОМПРОМІС» були укладені договори поруки № 1,2,3,4 відповідно до умов яких, а саме п.1.1.,1.2. Поручитель поручається перед Позикодавцем за виконання усіх зобов`язань Боржника у їх повному обсязі як солідарний Боржник. Розмір зобов`язань Боржника визначається відповідно до Договору позики від 10 серпня 2021 року та Додаткового договору № 1 від 08 грудня 2021 року до Договору позики від 10 серпня 2021 року. Заявник також посилається на те, що вищезазначене нерухоме майно на час подання заяви про забезпечення позову не вибуло з власності ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ», а 100 відсотків частки належить у ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ» ОСОБА_2 , у ДП «КОМПРОМІС» - ТОВ «ІСТУС».

Також позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідачів із вимогою повернути кошти за вищезазначеним договором позики з внесеними до нього змінами Додатковим договором № 1, однак відповідачами до теперішнього часу кошти не повернуто, Боржник ОСОБА_2 взагалі не виходить на будь-який зв`язок з Позивачем. Позивач, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, додані до заяви, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про наявність правовідносин з приводу укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору позики від 10 серпня 2021 року та Додаткового договору № 1 від 08 грудня 2021 року. Також судом встановлено, що 08 грудня 2021 року укладено договори поруки між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ», ТОВ «ІСТУС» та ДП «КОМПРОМІС» були укладені договори поруки № 1,2,3,4 відповідно до умов яких, а саме п.1.1.,1.2. Поручитель поручається перед Позикодавцем за виконання усіх зобов`язань Боржника у їх повному обсязі як солідарний Боржник.

Судом встановлено, що підставами для звернення до суду з зазначеною позовною заявою стало фактичне невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором позики від 10 серпня 2021 року та Додатковим договором № 1 від 08 грудня 2021 року.

Матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до яких вбачається, майно, яким забезпечуються вимоги Позикодавця, належить ТОВ «БАСАРІ» та ТОВ «ЛАРГЄНТ», на час подання заяви про забезпечення позову не вибуло з їх власності, а також інформацію про те, що ОСОБА_2 належить частка у розмірі 100 відсотків у ТОВ «БАСАРІ», ТОВ «ЛАРГЄНТ», а ТОВ «ІСТУС» є власником частки у розмірі 100 відсотків у ДП «КОМПРОМІС».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з необхідності дотримання балансу інтересів учасників судового розгляду, дотримання принципів справедливості та розумності, та враховує наскільки заходи забезпечення позову, які пропонує вжити заявник, пов`язані з предметом позову, та наскільки вони співрозмірні позовним вимогам, і яким чином фактично реалізують мету його вжиття. ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» є власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», таким чином зазначені підприємства, що є поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_2 за договором позики на 160 000 000 гривень можуть вільно здійснити відчуження належного їм на праві власності нерухомого майна, що матиме наслідком зменшення вартості статутного капіталу юридичних осіб, внаслідок чого Позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Вчинення відповідачами дій спрямованих на реалізацію вказаних вище часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ» та Дочірньому підприємстві «КОМПРОМІС» та відчуження юридичними особами належного на праві власності нерухомого майна, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, існує ризик того, що частка у статутному капіталі зазначених юридичних осіб, яка належить наразі відповідачам на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що у свою чергу значно ускладнить або ж взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що заявником доведено належними та допустимими доказами те, що майно, яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову, та частка у Статутному капіталі ТОВ «БАСАРІ» та ТОВ «ЛАРГЄНТ» можуть бути відчужені, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на значну ціну позову, наявність у відповідачів інших судових процесів, наданих заявником доказів ймовірного відчуження об`єктів нерухомого майна, яким забезпечуються вимоги Позикодавця та належних їм часток у Статутному капіталі юридичних осіб, у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ухилення відповідачами від виконання взятого на себе обов`язку задовольнити вимоги Позикодавця в разі невиконання боржником основного зобов`язання.

При цьому, суд зауважує, що вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту та заборони відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна та корпоративних прав юридичних осіб не виключає його з використання, а тому додаткових обмежень крім неможливості його відчуження не існує.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , суд також бере до уваги наступні правові висновки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява № 22774\93).

Необхідність забезпечення позову має відповідати вимозі пропорційності втручання у право особи цілям, яких потрібно досягти. З одного боку перед судом стоїть завдання гарантувати конституційний та міжнародно-правовий принцип обов`язковості судового рішення в тому, що стосується його виконання, а з іншого повага до права особи мирно володіти своїм майном. Таким чином, метою тесту пропорційності є встановлення способу та ступеню обмеження особи у реалізації його права; до яких саме негативних наслідків призведе таке обмеження, покладене на цю особу.

Не існує вичерпного переліку факторів, які мають бути враховані під час оцінювання судом необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Ці фактори можуть змінюватись, залежно від фактичних обставин справи та характеру відповідного втручання.

Зокрема, при дослідженні питання про відповідність забезпечення позову вимозі пропорційності суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст. 80 та ст. 89 ЦПК України, відповідно до яких цивільному судочинству загалом, та питанню забезпечення позову зокрема, притаманний стандарт доведення «внутрішнє переконання судді».

Таким чином, вимоги цивільного процесуального законодавства щодо доведення певних фактів як підстав для вжиття заходів забезпечення позову вказують на необхідність їх вжиття у тому випадку, коли наявні в матеріалах справи докази скоріше вказують на ймовірність настання певних обставин, ніж на протилежний висновок.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачів.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Так, позивач, як фізична особа, має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження на території України і суду не надано доказів, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження його майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суду не надано доказів, які б свідчили про обов`язок суду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, вжити заходів зустрічного забезпечення.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-158, 258-261, 263, 265, 268, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 39279197, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ»належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44496312, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ»належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників) Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 32015107, в якому 100 (сто) відсотків статутного капіталу Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС» належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», код ЄДРПОУ 44601203.

Заборонити здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам реєстрації (в тому числі нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:

-нежитлової будівлі загальною площею 3747, 4 кв.м., яка в цілому складається з приміщень підвального, I-го, II-го, III-го поверхів за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45338669.

-нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 139,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45344491.

-квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45344802.

-квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345090.

-квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345716.

-квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345538.

-квартири АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345243.

-квартири АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851385251101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345342.

-квартири АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345196.

-нежитлового приміщення 22-Н загальною площею 47,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101, номер запису про право власності/довірчої власності: 45345041.

-вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою:АДРЕСА_11 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 9999/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101

-вбудовані приміщення громадськогопризначення для торгівлі за адресоюАДРЕСА_12 , загальною площею 3236,05 кв. м., розмір частки: 9999/10000; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101

-квартира за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 224,9 кв. м., житловою площею 164,3 кв. м., розмір частки: 153/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107161251101.

Копії ухвали направити учасникам справи для відома.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити, що суд може за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову; допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.