Рішення № 102680486, 18.01.2022, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/198/22

Єдиний унікальний номер 741/1444/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 , має статус колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року у вказаному житловому будинку була зареєстрована ОСОБА_2 . З уведенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори було ліквідовано. ОСОБА_2 в установленому порядку не отримала свідоцтво та не зареєструвала права власності на дане майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 була зареєстрована у вказаному будинку одна. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла усе своє майно, що буде їй належати на день її смерті де б воно не знаходилося та з чого не складалося, а також все те, що вона за законом буде мати право, ОСОБА_1 . Позивач є спадкоємцем за заповітом. Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла. Спадкова справа відкрита в Носівській районній державній нотаріальній конторі Чернігівської області. Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Тому позивач звернулася до суду та просить судовим рішенням визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій зазначила, що вона підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності (а. с. 28).

Представник відповідача Макіївської ОТГ в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області у підготовче судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Макіївської сільської ради та визнання позовних вимог (а. с. 27).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 730 від 01 листопада 2021 року (а. с. 6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 730 від 01 листопада 2021 року станом на 15 квітня 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована та постійно проживала ОСОБА_2 , 1927 р. н. (а. с. 7).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, ОСОБА_2 як члену ліквідованого колгоспного двору на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , після ліквідації колгоспних дворів вона не отримала свідоцтва та у встановленому законом порядку та не зареєструвала своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Макіївка Носівського району Чернігівської області у віці 92 роки померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 731 від 01 листопада 2021 року станом на 14 грудня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована та постійно проживала ОСОБА_2 , 1927 р. н. (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

23 травня 2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області Пасічник В.В., зареєстрований в реєстрі за № 381, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а. с. 11).

Заповіт є чинним, його не змінено й не скасовано, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 36-37). Отже, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за заповітом.

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 № 88/2020, заведеної Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області, убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши у встановлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до Носівської районної ДНК. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки (а. с. 30-33).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок, оскільки нею не подано правовстановлюючого документа на спадкове майно, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської районної ДНК Перев`язко Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1128/02-31 від 28 жовтня 2021 року (а. с. 18).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а. с. 13-15).

Ринкова вартість вказаного житлового будинку станом на 17 листопада 2021 року становить 80000 грн., що підтверджується копією звіту про незалежну оцінку (а. с. 16, 17).

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на рахунок позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 4).

Ураховуючи, що на час подачі відповідачем заяви про визнання позову розгляд справи по суті не розпочався, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263- 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , яка фактично проживає в АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 44,8 кв. м, житловою площею 16,0 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ КБ «ПриватБанк» через Інтернет-Банк «Приват24» за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, код класифікації доходів бюджету – 22030101, судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. відповідно до квитанції № 0.0.2352552291.2 від 22 листопада 2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Макіївська об`єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04415531, місцезнаходження: 17152, с. Макіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 27.

Повний текст судового рішення складено 18 січня 2022 року.

Суддя А.О. Крупина