Постанова № 102676896, 18.01.2022, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Код категорії 113070100

Справа № 685/1581/21

Провадження № 2-а/685/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року

смт Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполь справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що постановою серії БАБ №856603 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2021 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП – за те, що він 10.12.2021 року о 05 год 10 хв в м. Покровськ 30006 керував транспортним засобом та перевозив вантаж автомобіль VOLVO, який належить до категорії великогабаритних, при цьому не мав дозволу на проїзд, чим порушив вимоги затверджені Постановою КМУ №30 від 18.01.2001 та накладено на нього штраф у розмірі 510 грн. З вказаною постановою він не згідний, вважає її незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину, працівник поліції виніс постанову без встановлення фактичних обставин справи та з істотними порушеннями вимог законодавства, а саме: в постанові не зазначено найменування органу, який виніс постанову, опис обставин, встановлених під час розгляду справи, не зазначено габаритні розміри вантажу, не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, оскільки від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів. Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що постановою серії БАБ №856603 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП – за те, що він 10.12.2021 року о 05 год 10 хв в м. Покровськ 30006 керував транспортним засобом MAN TGX реєстраційний номер НОМЕР_1 та перевозив вантаж - автомобіль VOLVO, який належить до категорії великогабаритних, при цьому не мав дозволу на проїзд, чим порушив вимоги п.20 затверджених Постановою КМУ №30 від 18.01.2001 та накладено на нього штраф у розмірі 510 грн.

Ч.1 ст.132-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тобто вказана стаття є бланкетною, тому в постанові про адміністративне правопорушення, зазначаючи суть адміністративного правопорушення, особа, яка розглядає справу, зобов?язана зазначити і норму законну чи підзаконного акту, вимоги якого недотримано.

П.22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі — понад 16 т, строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів — навантаження на одиночну вісь — понад 11 т, здвоєні осі — понад 18 т, строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п.2, 4 Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18 січня 2001 року (далі Правила №30) слідує, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 20 Постанови КМУ «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» №30 від 18.01.2001 (далі Постанови №30 від 18.01.2001) передбачено, що на великогабаритному та великоваговому транспортному засобі встановлюється розпізнавальний знак обмеження швидкості руху, яка визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції або технічною характеристикою цього транспортного засобу.

Пунктом 25 Правил №30 визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що перевезення великогабаритних вантажів без дозволу, зазначеного в п.4 Правил – це порушення п.25, а не 20 Постанови КМУ «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» №30 від 18.01.2001, таким чином, у оскаржуваній постанові відсутнє конкретне обвинувачення.

Крім того, суд зазначає наступне:

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, не надав суду жодного доказу наявності будь-яких фактичних даних, на основі яких працівник поліції встановив наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, в оскаржуваній постанові вказано, що позивач перевозив автомобіль VOLVO, однак не зазначено тип вказаного автомобіля (чи вантажний, чи легковий), що позбавляє суд можливості встановити технічні характеристики вантажу та наявність чи відсутність допустимої похибки, в постанові про адміністративне правопорушення в графі «до постанови додаються» зазначено «фото», однак жодного фото суду надано не було, що дає суду підстави прийти до висновку про відсутність у відповідача належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, оскільки достатніх доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові про адміністративне правопорушення не зазначила та не довела вину позивача, тому суд вважає, що постанова про накладання адміністративного стягнення винесена з порушенням вимог ст.283 КУпАП та підлягає скасуванню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 283 КУпАП, ст.77, 241-245 КАС України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову БАБ №856603 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 454 грн судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуюча