Рішення № 102676462, 18.01.2022, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/866/21

2/680/43/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - АТ КБ «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У грудні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 17 листопада 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав встановлений кредитний ліміт на карту, який протягом терміну користування послугами позивача збільшився до 12 000 гривень кредитного ліміту на картковий рахунок.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконував, на вимоги банку не реагував, внаслідок чого станом на 11 листопада 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 13 174,93 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 11 238,81 грн; заборгованість за простроченими відсотками – 1 936,12 грн.

З урахуванням викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 13 174,93 грн, а також судові витрати.

Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (арк.спр. 84).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання – АДРЕСА_1 . Однак до суду повернулись конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. спр. 95,103). Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу. Водночас відповідач ОСОБА_1 отримав судову повістку за відомою суду адресою фактичного місця проживання (арк. спр.102).

Процесуальні дії у справі

07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 грудня 2021 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, про що 18 січня 2022 року постановив ухвалу.

18 січня 2022 року відмовлено у клопотанні представника позивача про огляд веб-сайту.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

17 листопада 2016 року ОСОБА_1 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і погодився з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту ПриватБанку www.privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір про надання банківських послуг (арк. спр.12).

Видача кредитних карт підтверджується довідкою в якій вказані кредитні карти, які були видані ОСОБА_1 за час користування послугами банку (арк. спр.11).

Згідно з даними довідки про зміну умов кредитування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий 09 листопада 2018 року, кредитний ліміт встановлений 09 листопада 2018 року у розмірі 5 500 грн, кредитний ліміт зменшувався та збільшувався, зокрема, 13 лютого 2018 року кредитний ліміт збільшено до 12 000 грн, а 05 листопада 2020 року - зменшено до 0,00 грн (арк. спр.9).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 11 листопада 2021 року становить 13 174,93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 11 238,81 грн, в тому числі 11 238,81 грн за простроченим тілом кредиту; заборгованість за простроченими відсотками - 1 936,12 грн; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України – 0,00 грн; 0,00 грн – заборгованість по пені; 0,00 грн – заборгованість по комісії.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, з якими у письмовій формі був ознайомлений ОСОБА_1 та які є невід`ємними частинами спірного договору.

Однак суд вказані докази не бере до уваги, оскільки вони не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17 листопада 2016 року шляхом підписання анкети-заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Суд установив, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 17 листопада 2016 року був укладений кредитний договір, умови якого визначені у заяві від 17 листопада 2016 року.

У анкеті-заяві позичальника від 17 листопада 2016 року процентна ставка не зазначена (арк. спр. 12).

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, як і умов про стягнення прострочених відсотків.

Надаючи оцінку, як доказу, паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 09 листопада 2018 року суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.

За таких обставин, сам факт підписання 09 листопада 2018 року відповідачем паспорту споживчого кредиту після підписання заяви-анкети 17 листопада 2016 року, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не свідчить про погодження між сторонами умов кредитного договору, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами.

Крім того суд зауважує, що анкета-заява від 17 листопада 2016 року не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, висловила позицію про те, що якщо фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги згідно з ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд дослідив розрахунок заборгованості за договором та встановив наступне.

Розрахунок заборгованості за період з 09 листопада 2018 року по 11 листопада 2021 року свідчить про те, що позичальник фактично використав кредитні кошти у сумі 18 712,55 грн (третя графа розрахунку «Витрати клієнтом кредитних коштів»), а повернув банку - 20 465,56 грн (графа розрахунку заборгованості «Сума погашення за наданим кредитом») (арк.спр.6-8).

Таким чином, всього за період користування ОСОБА_1 повернув банку на 1753,01 грн (20 465,56 – 18 712,55) більше чим фактично використав кредитних коштів.

Окрім того з виписки про рух коштів на рахунку відповідача, наданої позивачем, видно, що банк відповідачу нараховував відсотки, проводив автоматичне списання відсотків за користування кредитним лімітом, що фактично призвело до збільшення заборгованості за тілом кредиту.

З огляду на викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем на останнього.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник