Рішення № 102674646, 18.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/12160/21

Пров. №2-а/766/154/22

18 січня 2022 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратичне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4450121 від 06.07.2021 р., провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову зазначив, що він, керуючи транспортним засобом Mazda CX-5, 06.07.2021 р. приблизно о 16-15 год., рухаючись по бульвару Т. Шевченка у м. Києві здійснив перестроювання транспортного засобу у крайній правий ряд та заїхав на смугу для руху маршрутних транспортних засобів з метою висадки біля правого краю проїзної частини пасажира, який перебував разом з ним у транспортному засобі. Після здійснення маневру (перестроювання) побачив, що з машини патрульної поліції, яка рухалася перед керованим ним транспортним засоборам, без увімкнених спеціальних світлових пристроїв синього кольору, тобто, як звичайний учасник дорожнього руху, інспектор патрульної поліції, висунувши руку з вікна машини почав демонструвати незрозумілі жести, зовнішньо віддалено схожі на прохання зупинити автомобіль. Розуміючи належність вказаних жестів, як підстави для зупинки автомобіля, але у той час повністю не розуміючи їх значення та мету, зупинив автомобіль. До нього підійшов інспектор та повідомив, що ним порушено вимоги п. 17.1 ПДР України, та як наслідок, вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП України. Вказує, що з постановою не згоден, правил дорожнього руху не порушував.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

09.11.2021 року позивачем подано заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

30.11.2021 року представником Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що під час несення служби 06.07.2021 р. о 16-15 год. було виявлено транспортний засіб Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював рух в смузі руху маршрутних транспортних засобів по бульвару Тараса Шевченка, 16/56. Після чого, патрульним було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопоршення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР на підставі ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 2.4 (а) ПДР. Позивачу було роз`яснено, що він порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адмиіністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказує, що доказами на пдтвердження вини позивача є відеозапис здійснений за допомогою нагрудної камери інспектора. На відеозаписі, позивач визнає, що транспортний засіб, яким він керував дійсно проїхав по смузі для громадського руху, тобто він визнає скоєне ним правопорушення.

В судове засідання сторони не прибули про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з`явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Адміністративним правопорушенням за правилами частини 3 статті 122 КУпАП визнається: ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 Знак 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" або 5.11 Знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 та дорожньою розміткою.

Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів поліцейський дійшов висновку про те, що позивач порушив правила дорожнього руху, позивач заперечує порушення правил дорожнього руху.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Стороною відповідача не доведено, що дорога із смугою для маршрутних транспортних засобів не була відокремлена преривчатою лінією дорожньої розмітки, позначеною знаком 5.11, що дозволяє керуючись п. 17.2 ПДР України заїжджати на неї для висадки пасажирів біля правого краю проїздної частини.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАН №4450121 від 06.07.2021р., складеної інспектором старшим лейтенантом поліції БЗС 2 роти УПП в м. Києві Топіха С.А., 06.07.2021 р. було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 , та встановлено, що 06.07.2021 року о 16-15-27 год., в м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16/56 водій, керуючи автомобілем здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів позначеною дорожнім знаком 5.11 та дорожньою розміткою, чим порушив п. 17.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 680 грн. До постанови документи не додавалися. Постанова про адміністративне правопорушення не містить переліку доказів, на підставі яких поліцейський дійшов до висновку про наявність у діях особи адміністративного правопорушення.

Судом не може бути прийнято до уваги як належні та допустимі докази, на підставі яких прийнято рішення суб`єктом владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відеозаписи, оскільки в порушення підпункту третього частини третьої статті 283 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку поліцейським Топіха С.А.) при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а в даному випадку унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу, об`єктивної сторони вчиненого правопорушення та вини особи у його вчиненні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту п.17.1 ПДР України, а саме той факт, що позивач дійсно здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів позначеною дорожнім знаком 5.11 ПДР України, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з недоведеністю вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.

Розгляд інших доводів позовної заяви, суд вважає недоцільним з огляду на недоведеність складу адміністративного правопорушення.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 18 січня 2022 року.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Київ, вул. Народного ополчення, буд. 9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратичне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАН №4450121 від 06 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус