Ухвала суду № 102674491, 17.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №2-2537/10

н/п 6/766/222/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Іванцової Н.К.,

секретаря: Шевченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 05.10.2010 року у справі № 2-1537/10 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року у розмірі 1449952,95 грн., з якої: 1341600грн. – сума основного боргу, 87 935,17 грн. – проценти за користування кредитом, 20 417,78 грн. пеня; 1700грн.- держмито та 30 грн.- ІТЗ. Заявник також вказує, що 31.01.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - правонаступником стягувача ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК Довіра та Гарантія». Посилаючись на те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшли всі права щодо грошової вимоги до боржника за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року, вважає, що виникає необхідність заміни стягувача у виконавчому листі № 2-1537/10 з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року. З врахуванням наведеного просить суд замінити стягувача з ПАТ «ОТП Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Заявник в судове засідання не з`явився, однак в поданій заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі, а заяву задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду заяви були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши доводи заявника, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона задоволено позовні вимоги у справі № 2 -1537/10 від 05.10.2010 року та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року у розмірі 1449952,95 грн., з якої: 1341600грн – сума основного боргу, 87 935,17 грн. – проценти за користування кредитом, 20 417,78 грн. - пеня; 1700грн.- в рахунок відшкодування держмита та 30 грн. - ІТЗ.

З наявних в матеріалах цивільної справи договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року вбачається, що ТОВ «ОТВ Факторинг Україна» купило у ПАТ «ОТП Банк» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься в додатку № 1 до цього договору). Загальна сума заборгованості за кредитними договорами складає 66 682 117,75 доларів США, 45 539 691,22грн., 4 193 209,32 швейцарських франків, 321 723,55 євро.

Під № 150 додатку до договору зазначений кредитний договір № Cr – SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .

31.01.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - правонаступник стягувача ПАТ «ОТП Банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року перейшло до ТОВ «ФК Довіра та Гарантія».

Як вбачається з платіжного доручення за № 2581117 від 28.02.2018 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» сплатила грошові кошти на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за договором факторингу, на підставі чого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право кредитора до ОСОБА_1 .

Згідно частини п`ятої статті 15Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа, мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постановах Верховного Суду, зокрема від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11, від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 та інших.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц ,від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та інших постановах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло всіх прав первісного кредитора – ПАТ «ОТП Банк», у тому числі й на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що його звернення як правонаступника кредитора із заявою про надання статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.18, 260, 263, 352-355, 442 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 2-1537/10 з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; ЄДРПОУ - 38750239) за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона у справі № 2 -1537/10 від 05.10.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № CRL-SMEH00/001/2008 від 12.02.2008 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. К. Іванцова