Рішення № 102674258, 11.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/63/21 н/п 2/766/2745/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Зуб І.Ю.,

при секретарі - Щербань А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пугачова, б.8, оф.1) про стягнення суми страхового відшкодування,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 41254,90 грн., пеню в розмірі 13994,99 грн., інфляційні – 2256,64 грн., три відсотка річних в розмірі 2301,81 грн. та судові витрати.

Позов мотивований наступним. 18.08.2019 року в м. Херсоні на площі Ганнібала, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом MITSUBISHI LANCER реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив зіткнення із транспортним засобом SKODA OKTAVIA COMBI реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням позивача. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.09.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. На час дорожньо-транспортної пригоди обов`язкова відповідальність власника MITSUBISHI LANCER реєстраційний номер НОМЕР_2 була забезпечена полісом №АО1268781, який укладено з відповідачем. Заподіяна шкода становить 78189,27 грн., як зазначено в автотоварознавчому дослідженні №АВє-243 від 02.09.2019 року. При цьому вартість дослідження склала 4216,00 грн. Витрати на евакуатор – 1200,00 грн. Позивачем витрачено 380,00 грн. на переклад документів. Зазначає, що сума відшкодування страхового становить 83985,27 грн. (78189,27+4216,00+1200,00+380,00). Відповідач виплатив позивачу – 42730,37 грн. Тому виникла пеня у сумі 13994,99 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування. Також відповідач зобов`язаний відшкодувати компенсацію інфляційних витрат в розмірі 2256,64 грн. та три проценти річних в розмірі 2301,81 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся, причини не явки суду не повідомив. Відзив не подав.

Враховуючи неявку відповідача та згоду позивача на заочний розгляд справи, про що постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи встановлено наступне.

09.09.2019 року постановою Херсонського міського суду Херсонської області визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які становлять 340 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_3 , 18.08.2019 року о 19-20 год. У м. Херсоні на площі Ганібала, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI LANCER реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 16.11 ПДР України, наближаючись до перехрестя з круговим рухом, не надав перевагу в русі транспортному засобу SKODA OKTAVIA COMBI реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова набула чинності 19.09.2019 року, що вбачається з відмітки на даному судовому рішенні.

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на 18.08.2019 року обов`язкова цивільно-правова відповідальність власника MITSUBISHI LANCER реєстраційний номер НОМЕР_2 була забезпечена полісом №АО1268781 ПрАТ «УПСК».

23.08.2019 року ОСОБА_1 подав заяву до ПрАТ «УПСК» про страхове відшкодування щодо факту заподіяння шкоди, внаслідок ДТП, яка сталась 18.08.2019 року.

У висновку №АВє-243 від 02.09.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу зазначено, що вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику досліджуваного легкового автомобіля SKODA OKTAVIA COMBI 1,9 TDi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 18.08.2019 року в результаті ДТП, визначається рівною ринковою вартістю на момент пошкодження і становить.

У протоколі огляду транспортного засобу SKODA OKTAVIA COMBI 1,9 TDi, реєстраційний номер НОМЕР_3 експертом Херсонської Торгово-промислової палати від 23.08.2019 року, зазначено відомості щодо характеру та об`єму пошкоджень транспортного засобу.

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 457 від 23.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 за проведення автотоварознавчої експертизи сплатив 2108,00 грн. до Херсонської торгово-промислової палати.

У квитанції до прибуткового касового ордеру № 18-08 від 18.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив за послуги евакуація автомобіля, реєстраційний номер НОМЕР_3 , - 600,00 грн.

У квитанції до прибуткового касового ордеру № 10-09 від 10.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив за послуги евакуації - 600,00 грн.

Відповідно до відомостей КП «Контакт» ОСОБА_1 за послуги перекладу сплатив 380,00 грн.

З перекладу реєстраційного посвідчення вбачається , що власником автомобіля SKODA OKTAVIA COMBI 1,9 TDi, реєстраційний номер НОМЕР_3 – є ОСОБА_1 .

З історії по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_1 з 01.08.2020 року по 23.09.2020 року вбачається, що 12.08.2020 року відбулося безготівкове зарахування від ПрАТ «УПСК» страхового відшкодування згідно страхового акту № ОЦ/028/000/20/00 в сумі 42730,37 грн.

З повідомлення про вручення поштового відправлення (відправлення 7350100277103), вбачається, що ПрАТ «УПСК» 09.09.2019 року отримано поштове відправлення з висновком АВє-243.

Так відповідачем отримано зазначені відомості, щодо більшого розміру відшкодування.

Доказів сплати різниці в страховому відшкодуванні суду з боку відповідача не надано, що дає підстави вважати, що відшкодування різниці між сплаченою сумою відшкодування та сумою, яка визначена експертом – не відбулося.

Сума, яка визначена у висновку №АВє-243 від 02.09.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження як завданий позивачу матеріальний збиток у розмірі 78189,27 грн. відповідає лімітам, встановленим законодавством, щодо відповідальності Страховика.

Так, відповідно розпорядженню Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 566 від 09.07.2010 року «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 689/17984 від 16.08.2010 року (в редакції від 30.05.2017 року, яка діяла на час дорожньо-транспортної пригоди від 18.08.2019 року), установлені розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100.000,00 гривень на одного потерпілого.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

При розгляд даної справи, встановлено, що сума страхового відшкодування, зазначена в позовній заяві не перевищює, встановлнеі законодавством ліміти відповідальності Страховика на момент ДТП.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Позивач в позовній заяві надає розрахунок. За яким з урахуванням того, що відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу страхове відшкодування, в розмірі (78189,27+4216,00+1200,00+380,00) 83985,27 гривень, в строк до (23.08.2019+90) 22.11.2019 року, проте відповідач виплатив 12.08.2020 року лише 42730,37 гривень, а тому відповідач зобов`язаний виплатити позивачу пеню в розмірі 13994,99 гривень за прострочення виплати страхового відшкодування. Також позивач в тексті позову зазначає, що відповідач зобов`язаний виплатити позивачу компенсацію інфляційних витрат в розмірі 2256,64 гривень та три проценти річних в розмірі 2301,81 гривень за прострочення виплати страхового відшкодування.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №1- 26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що страхування – це окремий вид договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто договір страхування – це двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір. Це договір про надання послуги.

У ст. 1 Закону України «Про страхування» зазначено, що страхування – це вид цивільно правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За змістом преамбули цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що договір страхування – це договір про фінансову послугу, яка відноситься до небанківського сектору.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом. Такий висновок можна застосувати до договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій. Крім того, відповідно до ст. 3 та ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності (укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників; а суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (сторонами договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву відповідача, суд погоджується з твердженнями, зазначеними в позовній заяві, що дає підстави вважати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до дубліката квитанції № 0.0.1898154073.1 від 09.11.2020 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 840,80 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у відповідності із ст. 141 ЦПК України.

Між позивачем та його представником – адвокатом Лошкарьовим Ф.А. укладено договір про надання правової допомоги від 11.12.2019 року. К розділі 3 даного договору встановлено, що винагорода адвоката становить 30000,00 грн., яка сплачується частинами. З квитанції про оплату від 15.12.2019 року вбачається оплата правової допомоги в розмірі 15000,00грн.; 15.01.2020 року – 7500,00 грн.; 15.02.2020 року – 7500,00грн. Наведене вказує, що витрати позивача на правову допомогу становлять 30000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 288, 352, 354 ЦПК України, суд -

встановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пугачова, б.8, оф.1) про стягнення суми страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пугачова, б.8, оф.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 41254 (сорок одна тисяча двісті п`ятдесят чотири) грн. 90 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пугачова, б.8, оф.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) пеню в розмірі 13994 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 99 коп. та інфляційні витрати в розмірі 2256 (дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 64 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пугачова, б.8, оф.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за судовий збір 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 17.01.2022 року з урахуванням ч. 3 ст. 124 ЦПК України.

СуддяІ. Ю. Зуб