Рішення № 102671612, 17.01.2022, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1529/21

Провадження № 2/650/39/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Коваля В. О.

за участі секретаря - Пилипенко Л. В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Олександрівка справу за позовною заявою

адвоката Ящука Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1

до приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" про визнання права власності

в порядку спадкування за законом на Ѕ частки приватного підприємства,-

в с т а н о в и в:

Адвокат Ящук Юрій Юрійович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" про визнання права власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частки приватного підприємства. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач разом зі своїм братом Гомес де ла ОСОБА_2 заснували приватне підприємство "Красносільська агрокомпанія". Після смерті брата залишилось спадкове майно у вигляді Ѕ частки приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія". Володільцем іншої Ѕ частки даного підприємства та його засновником являється позивач.

Оскільки позивачем був пропущений строк на прийняття спадщини він звернувся до суду с позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, рішенням якого йому був визначений додатковий строк на прийняття спадщини.

Разом з тим, звернувшись до приватного нотаріуса у межах визначеного строку та надавши заяву про відмову від спадщини інших спадкоємців на користь позивача, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на думку нотаріуса не підлягає застосуванню норми права України та у спадкодавця є спадкоємці першої черги – дружина та діти.

Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_3 де ла ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частки (п`ятдесят відсотків) у статутному капіталі приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія".

Представник позивача адвокат Ящук Ю.Ю. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Директор приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" Шевчук С. Я. надіслав до суду заяву про визнання позовних вимог. Справу просить розглянути без участі представника підприємства.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.

Частиною першою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення в цивільній справі", у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач Гомес де ла ОСОБА_4 та Гомес де ла Каль Хосе Ігнасіо є засновниками та співвласниками у рівних частках приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" (код ЄДРПОУ 34704173), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Гомес де ла Каль Хосе Ігнасіо помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Іголіо-де-Камарго Королівства Іспанія. Заповіт не укладався, що підтверджується копіями документів, перекладених з іспанської мови на українську мову з апостилем.

Згідно сімейної книги Гомес де ла Каль Рамон Анхель та Гомес де ла Каль Хосе Ігнасіо є рідними братами, що підтверджується копією сімейної книги, перекладеної з іспанської мови на українську мову з апостилем.

Згідно рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15.04.2021 року по справі №620/385/21 позивачу був визначений додатковий строк на прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, яка залишилась після смерті брата ОСОБА_3 де ла ОСОБА_2 .

Заявою про відмову від спадщини, спадкоємці померлого першої черги за законом – дружина ОСОБА_5 дель ОСОБА_6 та його діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відмовились від спадщини, що складається з корпоративних прав померлого в приватному підприємстві "Красносільська агрокомпанія" у вигляді Ѕ частки, номінальною вартістю 5000 гривень, на користь позивача, Гомес де ла ОСОБА_4 .

Дана заява була посвідчена нотаріусом Верховної Колегії м. Кантабрія Марія Хесус Касес Масон, 9 червня 2021 року, номер у реєстрі 112, що підтверджується копією даної заяви, перекладеної з іспанської мови на українську мову з апостилем.

Для оформлення спадкового права на майно, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області, але йому було відмовлено, оскільки нотаріус вважає, що не підлягає застосуванню норми права України та у спадкодавця є спадкоємці першої черги – дружина та діти.

Оскільки позивач є громадянином Королівства Іспанії, спірні правовідносини з іноземним елементом, регулюються нормами Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про міжнародне приватне право", іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України. До таких випадків зокрема відноситься особистий закон фізичної особи (les personalis), яким вважається право держави, громадянином якої він є, яким визначається право фізичної особи на ім`я, регулюються особисті немайнові права, вирішується питання недієздатності фізичної особи тощо.

Розділом V Закону України "Про міжнародне приватне право" врегульовані колізійні норми речового права, зокрема закон "місця знаходження речі" (статті 38, 39) передбачає, що право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало на момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У статті 40 цього Закону міститься імперативний припис, відповідно до якого право власності або інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 71 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні – правом України.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з ст. ст. 41 та 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь – якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В силу ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (зокрема, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).

Статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частині другій статті 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

За статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно листа Міністерства юстиції України №31-32-1736 від 12.08.2008 року, "майно приватного підприємства і майно фізичної особи – його засновника не можна ототожнювати, оскільки ці особи є різними суб`єктами цивільних правовідносин, які у вчиненні правочинів виступають кожен від свого імені та несуть самостійну відповідальність. Крім того, у разі смерті засновника приватне підприємство не припиняє свого існування та продовжує діяльність. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Отже, успадковуються права та обов`язки, які належали фізичній особі, а не юридичній особі, що була створена цією фізичною особою.

Відповідно до вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що доцільність формування статутного фонду приватного підприємства вирішується засновником підприємства. У разі наявності статутного фонду свідоцтво про право на спадщину може бути видано на майно, внесене до статутного фонду приватного підприємства".

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Так, у судовому засіданні доведено, що після смерті ОСОБА_3 де ла ОСОБА_2 , відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частки (п`ятдесят відсотків) у статутному капіталі приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія", номінальною вартістю 5000 гривень.

Спадкоємці першої черги, його дружина та діти, спадщину не прийняли та відмовились від неї на користь ОСОБА_3 де ла ОСОБА_4 , рідного брата померлого та співвласника підприємства. Заповіт не укладався.

Враховуючи, що частка статутного капіталу підприємства, який є предметом спору, у вигляді 5000 гривень є рухомим майном, зміна власника якого підлягає державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, в силу приписів ст. ст. 38, 39 та 71 Закону України "Про міжнародне приватне право", суд вважає що до спірних правовідносин слід застосувати право України.

Таким чином, позивач має право на спадкування Ѕ частки у статутному капіталі приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія", яке зареєстроване та знаходиться на території Великоолександрівського району Херсонської області, та яка ввійшла до складу спадщини, що відкрилася після померлого ОСОБА_3 де ла ОСОБА_2 , а відтак, позивач вправі порушувати питання про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом.

Визнання за позивачем права на частку у статутному капіталі приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи, що відповідачем, приватним підприємством "Красносільська агрокомпанія" визнано позовні вимоги Гомес де ла ОСОБА_4 , про що подано відповідну заяву, суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права на частку у статутному капіталі приватного підприємства в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 де ла ОСОБА_2 , оскільки право позивача порушено і підлягає судовому захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 55, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 38, 39, 40, 71, 73 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. ст. 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1262, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 263-265, 496, 497 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Визнати за Гомес де ла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частки (п`ятдесят відсотків) у статутному капіталі приватного підприємства "Красносільська агрокомпанія" (код ЄДРПОУ 34704173), що належала його брату Гомес де ла Каль Хосе Ігнасіо, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ В.О. КОВАЛЬ