Ухвала суду № 102671049, 06.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2022 Справа №607/15916/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з – Заєць М.Ю.

під час судового розгляду в залі суду кримінального провадження №12012210180000089 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України,

за участю: прокурора – Соболь О.М., потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілих – Ленька Р.І., захисника – Шкільняка Б.М., обвинуваченого – ОСОБА_1

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що мали місце на момент обрання відносно даного обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, обсяг яких на даний час не зменшився і які перешкоджають обранню відносно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, підтримане потерпілими та їхнім представником, думки захисника Шкільняка Б.М. та обвинуваченого ОСОБА_1 , які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та заявили клопотання про зміну чинного запобіжного заходу на менш суворий, зокрема, домашній арешт, посилаючись на необґрунтованість ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурором, а також та того, що обвинувачений, в будь-якому разі, буде звільненим від кримінальної відповідальності унаслідок закінчення строків давності, а тому останньому немає необхідності ухилятись від суду, вважає, що у задоволенні клопотань сторони захисту слід відмовити, а клопотання прокурора необхідно задовольнити, продовживши обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Зокрема, за ст.178 КПК України, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов`язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалось судом і у попередніх ухвалах про продовження строків тримання під вартою, що ОСОБА_1 , хоча і є особою молодого віку, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак ніде не працює, його низький рівень соціальних зв`язків (неодружений, не має утриманців), що на даний час обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп`яніння, у тому числі, тяжкого злочину, унаслідок якого загинули 2 осіб, тривалий час (більше ніж 15 років) перебував у розшуку, переховуючись від органів досудового розслідування, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на його особу та санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується, а судове провадження неможливо завершити до його спливу, суд приходить до висновку, щострок тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 04 березня 2022 року.

Що ж стосується посилань сторони захисту про те, що обвинувачений, в будь-якому разі, буде звільненим від кримінальної відповідальності унаслідок закінчення строків давності, то суд вказані твердження на даній стадії судового провадження оцінює критично, оскільки судове рішення за останнім із клопотань сторони захисту про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.3 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України – у зв`язку з закінченням строків давності, не прийнято по суті, унаслідок його передчасності.

На підставі викладеного і керуючись ч.3 ст.331 та ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотань сторони захисту про зміну ОСОБА_1 чинного запобіжного заходу на менш суворий, зокрема, у вигляді домашнього арешту – відмовити, а клопотання прокурора – задовольнити, раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо нього під час досудового розслідування, продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 04 березня 2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан