Ухвала суду № 102670782, 15.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2022 Справа №607/732/22

Номер провадження: 1-кс/607/304/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я., прокурора Хоми Р. Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного, адвоката Прийдуна В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Хавра В. Р., погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури Хомою Р. Б., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000260 від 24 грудня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Застав`є Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, депутата Тернопільської районної ради, в. о. директора Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайціагроліс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області майор поліції Хавро В.Р., за погодженням із прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури Хомою Р. Б., звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в рамках кримінального провадження № 42021210000000260 від 24 грудня 2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000260 від 24 грудня 2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_2 про те, що директор Підгаєцького РКСЛП «Підгайціагроліс» ОСОБА_1 вимагав у нього та 13 січня 2022 року отримав неправомірну вигоду в сумі 25 000,00 гривень за безперешкодну реалізацію лісопродукції та її вивіз з території Підгаєцького РКСЛП «Підгайціагроліс».

Так, 26 червня 2002 року на підставі рішення сесії Підгаєцької районної ради Тернопільської області № 12 створено Підгаєцьке районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Підгайціагроліс» (далі – ПРКСЛП «Підгайціагроліс»).

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Тернопільської районної ради від 24 лютого 2021 року № 93 засновником ПРКСЛП «Підгайціагроліс» на даний час є Тернопільська районна рада Тернопільської області (код ЄДРПОУ 25347928, юридична адреса: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Майдан Перемоги, 1).

Відповідно до Статуту ПРКСЛП «Підгайціагроліс» здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту, районне підприємство є суб`єктом права комунальної власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до його правового статусу. Основними напрямками діяльності господарської діяльності районного підприємства є проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, організація лісонасіннєвої справи і лісових розсадників, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів, охорона лісів від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння та інших лісових порушень, облік лісових користувань, проведення лісозаготівельних та лісопильно–деревообробних робіт, проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках призначених до рубки, проведення рубок з додержанням діючих настанов і правил. ПРКСЛП «Підгайціагроліс» відповідно до покладених на нього завдань здійснює забезпечення реалізації державної політики у сфері ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, збереження та посилення захисних властивостей лісів, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів.

Згідно п. 7.2. Статуту ПРКСЛП «Підгайціагроліс» управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління.

Відповідно до п. 7.6. Статуту директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу.

Згідно п. 7.8. Статуту директор підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом, під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства, організовує виробничо–господарську, соціально–побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основних напрямків діяльності, розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства, забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого підприємству.

На підставі рішення сесії Тернопільської районної ради Тернопільської області від 18 березня 2021 року № 149 на ОСОБА_1 , починаючи з 19 березня 2021 року покладено обов`язки директора ПРКСЛП «Підгайціагроліс» з правом першого підпису.

Таким чином ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки на посаді директора ПРКСЛП «Підгайціагроліс», засновником якого є орган місцевого самоврядування – Тернопільська районна рада, був наділений адміністративно–господарськими та організаційно–розпорядчими функціями, в силу чого, являвся службовою особою, яка відповідно до примітки ст. 368 КК України займає відповідальне становище.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі являються суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

За змістом ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь–яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Водночас, ОСОБА_1 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, будучи службовою особою юридичної особи публічного права, що займає відповідальне становище та зобов`язана згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний, корисливий, корупційний злочин за наступних обставин.

Так, в грудні 2021 року у невстановлений день та час у ОСОБА_1 , який знаючи, що ОСОБА_2 має намір здійснити закупівлю ділової деревини для власних потреб в загальній кількості 30 кубічних метрів на території смт. Підгайці Тернопільського району, виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди за безперешкодну реалізацію лісопродукції та її вивіз з території ПРКСЛП «Підгайціагроліс».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , маючи на меті одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, в кінці грудня 2021 року висловив ОСОБА_2 вимогу про надання йому неправомірної вигоди, а саме грошових коштів в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень з розрахунку 2 500 гривень за 1 метр кубічний метр ділової деревини породи «сосна» об`ємом 10 метрів кубічних, погрожуючи, що у випадку ненадання такої неправомірної вигоди він, як керівник комунального підприємства, не надасть останньому ділової деревини та не забезпечить безперешкодний вивіз лісопродукції з території лісових масивів Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайціагроліс».

В подальшому, 13 січня 2022 року близького 15 години ОСОБА_1 , перебуваючи на автодорозі в с. Серетне Тернопільського району Тернопільської області у автомобілі марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він користувався, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 25 000 гривень, яку попередньо вимагав, за надання йому ділової деревини породи «сосна» та безперешкодний вивіз лісопродукції з території Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайціагроліс», передавши ОСОБА_2 товаро–супровідні документи для підтвердження нібито законності походження деревини.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Мотивуючи подане клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та у зв`язку з цим, зазначає про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, забезпечення належної поведінки та належного виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та виконання ним процесуальних рішень, запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб. У разі задоволення клопотання, визначити розмір застави в розмірі 99 240 гривень. У разі сплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розгляд клопотання слідчим суддею розпочатий за сплином трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

У судовому засіданні прокурор Хома Р. Б. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу, посилаючись те, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою. Деякі події дійсно мали місце, ОСОБА_1 як директор підприємства розпоряджається його коштами та майном, однак зазначені у клопотанні гроші не були неправомірною вигодою, а розрахунком за одержану деревину, оскільки в діяльності підприємства допускаються як готівкові, так і безготівкові розрахунки. Працівники на підприємстві тривалий час не отримували заробітні плати, а тому отримані кошти він хотів передати на погашення виниклої заборгованості по зарплатах. Щодо ризиків зазначив, що закордонні паспорти не здав на зберігання, оскільки такої вимоги не було і фізично він не міг це зробити. На свідків та експертів не здійснюватиме впливу. Готовий відповісти за свої дії.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Прийдун В. М. у судовому засіданні також заперечив щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри. Відтак, з огляду на те, що підозра необґрунтована, а ризики не доведені, захисник просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також зазначив, що ОСОБА_1 раніше не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, готовий співпрацювати з органом досудового розслідування, його відмова надавати пояснення пов`язана з тим, що події відбувалися вночі, а тому треба зважити на психоемоційний стан особи.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь–яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь–яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021210000000260 від 24 грудня 2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13 січня 2022 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 січня 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зокрема, такими є: заява ОСОБА_2 від 24 грудня 2021 року; рапорт оперуповноваженого УСР в Тернопільській області ДСР НП України С. Жукевича від 24 грудня 2021 року; протокол обшуку від 13 січня 2022 року; протокол огляду місця події від 13 січня 2022 року; протокол огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 13 січня 2022 року; протокол освідування особи від 13 січня 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 14 січня 2022 року; товарно–транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом серія ПРА № 000329 від 13 січня 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 13 січня 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 13 січня 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 13 січня 2022 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_1 від 14 січня 2022 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14 січня 2022 року; інші матеріали кримінального провадження.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь–яку непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 42021210000000260 від 24 грудня 2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Оцінивши наведені у клопотанні доводи, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Окрім цього, ОСОБА_1 документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та користується посвідченням на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 , має практичні навички керування автомобілями, що дає підстави вважати, що останній, при обрані йому більш м`якшого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу, та з метою уникнути покарання за вчинений тяжкий злочин, зможе швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цієї особи, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів, в частині виконаних ними судових експертиз, та дослідження їх судом.

Окрім цього, ОСОБА_1 проживає в с. Застав`є, Тернопільського району Тернопільської області, працює в. о. директора Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайціагроліс» займає відповідальне становище, являючись депутатом Тернопільської районної ради, у нього є широке коло друзів та знайомих, тому він може незаконно впливати, як сам, так і через третіх осіб, на свідків у даному кримінальному провадженні, які проживають в м. Тернопіль, Тернопільському районі з метою надання ними неправдивих показів щодо обставин вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

Разом з тим ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд вважає недоведеним з огляду на наступне. Сторона обвинувачення покликається на те, що під час допиту як підозрюваного 14 січня 2022 року ОСОБА_1 відмовився від дачі показів щодо обставин вчиненого ним злочину, на підставі ст. 63 Конституції України, а тому вказана обставина свідчить про те, що він таким чином намагається перешкодити кримінальному провадженню, з метою не встановлення дійсних обставин вчиненого злочину, а відтак намагається уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Однак у судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник зазначили про бажання підозрюваного сприяти органу досудового розслідування для об`єктивного встановлення обставин кримінального правопорушення, що суд вважає достатньою підставою для відхилення вищенаведеного ризику.

За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є співмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого йому ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зазначені інші наведені захисником доводи на захист підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а саме домашнього арешту задоволенню не підлягають.

Будь–яких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 під вартою не наведено, а також відсутні медичні висновки, які б засвідчували факт неможливості тримання ОСОБА_1 під вартою за станом здоров`я.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, – від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив визначити заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 грн,

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує висловлену прокурором в судовому засіданні думку з цього приводу.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Хавра Р. В., погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури Хомою Р. Б., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000260 від 24 грудня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб, тобто до 15 березня 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави – сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 42021210000000260 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2022 року.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь–який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

– прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

– не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

– утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , експертами у даному кримінальному провадженні, а також працівниками Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайціагроліс»;

– здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 15 березня 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з–під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18 січня 2022 року о 08 год. 50 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Я. Герчаківська