Рішення № 102670590, 10.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2022 Справа №607/9250/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Братасюка В.М., за участю секретаря судового засідання Мокрій М.О., представника позивача Якимчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ в сумі 20987,12гривень. Позов мотивовано тим, що відповідач в добровільному порядку частково оплачує надані їй послуги за спожитий природний газ (зокрема 01.05.2018 р. -500 грн., 01.10.2018 р. - 440 грн., 01.11.2018 р. -1000 грн. 01.12.2018 р. -1800 грн., 01.07.2019 р. - 200 грн., 01.06.2020 р. - 1050 грн., 01.08.2020 р. - 800 грн., 01.11.2020 р. - 1800 грн., 01.01.2021 - 500 грн.), однак не повністю, внаслідок чого за період з 01.05.2018 року по 01.05.2021 року, рахується заборгованість за спожитий природний газ у сумі 20987,12 грн., укладені договори реструктуризації заборгованості за спожитий природній газ відповідачем також не виконуються, а тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 02.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позовні вимоги задовольнити, щодо застосування строку позовної давності заперечила, зазначивши, що для цього відсутні правові підстави, оскільки відповідач частково погашала заборгованість, тому строк переривався, окрім того укладалися договори реструктуризації заборгованості, з чого вбачаються дії спрямовані на погашення боргу, але не в повній мірі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, не повідомивши про причини неявки. Подано пояснення на позов, згідно якого вона просить застосувати строк позовної давності.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Між Дочірнім підприємством “Газпостач” Приватного акціонерного товариства „Тернопільміськгаз” (з 05.12.2019 року - Дочірнє підприємство “Газпостач” Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільміськгаз”), як постачальником та ОСОБА_1 , як споживачем, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області), було укладено договір про надання послуг з газопостачання на підставі Типового договору у вигляді заяви-приєднання до умов договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, - строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до п.1-2 ч.2 ст. 13 цього Закону споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України №2496 від 30.09.2015 було затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Відповідно до п. 3 Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до п. 1. Правил постачання природного газу, побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Згідно п. 6. ч.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Тобто, споживачем послуг газопостачання може бути як власник так і користувач об`єкта нерухомого майна, що отримує відповідні послуги газопостачання.

Таким чином, відповідач по справі, проживаючи за адресою АДРЕСА_1 , враховуючи положення п.4 розділу ІІІ Правил та зміст Оборотно-сальдової відомості, здійснив фактичне споживання природного газу, чим акцептував (підтвердив) свою згоду на приєднання до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Згідно п. 22 Правил, побутовий споживач зобов`язується: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; раціонально використовувати природний газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями: не пізніше ніж за двадцять робочих днів до звільнення приміщення або повного припинення газоспоживання письмово повідомити діючому постачальнику про розірвання договору та розрахуватися за спожитий природний газ; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильник газу, представників постачальника після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред`являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати; виконувати інші обов`язки, передбачені цими Правилами та чинним законодавством.

Свої зобов`язання Підприємство виконує в повному обсязі, надає послуги з постачання природного газу Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), натомість, Споживач зобов`язання у частині оплати послуг з газопостачання виконує частково.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склались фактичні договірні відносини зі споживання природного газу, за якими позивачем було поставлено об`єми природнього газу, позивач прийняв (спожив) дані обсяги газу, однак не здійснив оплати за спожитий природний газ в межах сум нарахувань.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , який належить споживачеві, за розрахунковий період з 01.05.2018року по 01.05.2021року, рахується заборгованість за спожитий природний газ у сумі 20987,12 грн.

На підтвердження оплати заборгованості надано оборотно-сальдову відомість по абоненту по всьому періоду споживання природнього газу з якої вбачається, що споживач здійснював систематичну періодичну оплату за споживання газу, зокрема оплачував поточні нарахування за газ, а також частково погашав накопичену заборгованість, зокрема:

01.01.2018р. - 1300,00 грн., (було сплачено за поточний місяць 709,71 та накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 590,29 грн.)

01.04.2018р. - 150,00 грн., (було сплачено за поточний місяць 139,16 та накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 10,84 грн.)

01.12.2018р. -1800,00 грн., (оплачено накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 1800,00 грн.)

01.06.2020р. - 1050,00 грн., (було сплачено за поточний місяць 206,02 та накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 843,98 грн.)

01.08.2020р. - 800 грн., (було сплачено за поточний місяць 148,92 та накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 651,08 грн.)

01.11.2020р. - 1800,00 грн., (оплачено накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 1800,00 грн.)

01.01.2021р. - 500,00 грн., (оплачено накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 500,00 грн.)

01.01.2021р. - 500.00 грн. (оплачено накопичену заборгованість за минулі місяці в рахунок погашення боргу у сумі 500,00 грн.).

01.11.2020 р. відбулося відключення помешкання від газопостачання через несплату, однак відповідач погашав заборгованість за спожитий газ і після цього, що підтверджує визнання ним свого боргу та обов`язку сплати заборгованості.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності зі статтею 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до пункту 2 Правил споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.

У Постанові Судової палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-2951 цс 15 від 20 квітня 2016 року, міститься правова позиція, в якій зазначено «що хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Окрім того, відповідно до Правил постачання природнього газу та п. 4.10. Договору постачання та природного газу побутовим споживачам укладеним з відповідачем визначено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді відповідачем не погашена заборгованість, натомість відповідач наполягає на застосуванні судом строку позовної давності, представник позивача щодо такого застосування заперечує зазначаючи що строк позовної давності перервано.

Разом з тим, ст. 256 Цивільного кодексу України визначено поняття позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України строк позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Відповідно до висновків суду, що викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2019 року у справі №437/2726/13-ц зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачі, сплативши частково заборгованість за житлово-комунальні послуги, перервали позовну давність.

Верховний Суд висловив свою правову позицію у справі від 30 січня 2019 року № 905/2324/17 щодо переривання позовної давності у зв`язку вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку: «До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом, з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17».

У даному ж випадку, про переривання строку позовної давності, окрім часткової сплати заборгованості, свідчить укладення: Договору №398 реструктуризації заборгованості за спожитий природній газ від 28 листопада 2017 року, Договору №260 реструктуризації заборгованості за спожитий природній газ від 19 листопада 2018 р. та заява відповідача про бажання укласти договір про реструктуризації заборгованості за спожитий природній газ у зв`язку з важким матеріальним становищем від 19 листопада 2018 р.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Тому, проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати заборгованості за спожитий природній газ, порушилися права позивача, оскільки він позбавлений можливості отримати кошти, на які розраховував, надаючи послуги. Посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності, судом оцінюється критично, оскільки з оплат зазначених в розрахунку, договорів на реструктуризацію заборгованості та заяви відповідача, вбачаються дії спрямовані на погашення боргу, а отже має місце переривання строків позовної давності.

На підставі вище зазначеного, позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» підлягає до задоволення шляхом стягнення в його користь із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 20987,12гривень.

Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 2 270 гривень понесених позивачем судових витрат із сплати судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, ст.ст. 3, 6, 204, 526, 527 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 263, 265, 268, 273, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» 20987,12гривень заборгованості за спожитий природній газ та 2 270 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз», місце знаходження вул. Колонтая Г, будинок, 2, приміщення А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39456152.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. М. Братасюк