Ухвала суду № 102670544, 14.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2022 Справа №607/641/22

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., ознайомившись із заявою про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Онлайн Фінанс», третя особа приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким що не підлягає до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Онлайн Фінанс», третя особа приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким що не підлягає до виконання.

Заявник звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП 67856346, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. 10.12.2021 року, на підставі виконавчого напису №19937 від 18.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» заборгованості 17965 гривень.

Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутися до суду й оспорює боргові зобов`язання, оскільки борг не може вважатися безспірним.

Поряд з тим у ВП 67856346, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. 10.12.2021 року, виконавцем було винесено постанови від 10.12.2021 року про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, і невжиття заходів забезпечення позову, за твердженням ОСОБА_1 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки в такому випадку існуватимуть складнощі з поверненням належних заявнику коштів, що будуть стягнені у виконавчому провадженні.

Перевіривши та дослідивши зміст заяви та додатків, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Касіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, ОСОБА_1 разом з позовною заявою, звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП 67856346, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. 10.12.2021 року, на підставі виконавчого напису №19937 від 18.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» заборгованості 17965 гривень

Заявник звернувшись із заявою про забезпечення позову, посилається на те, що борг не може вважатися безспірним.

Зазначає, що у ВП 66359263 виконавцем було винесено у ВП 67856346, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. 10.12.2021 року, постанови від 10.12.2021 року про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, і невжиття заходів забезпечення позову, за твердженням ОСОБА_1 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки в такому випадку існуватимуть складнощі з поверненням належних заявнику коштів, що будуть стягнені у виконавчому провадженні.

Поряд з тим для суду незрозуміло, які саме конкретні ризики утруднення чи невиконання потенційного рішення суду про задоволення позову, існують на час подання заяви про забезпечення позову, адже, хоча обов`язок доказування обставин покладаються на кожну із сторін ( в цьому випадку на заявника), останнім не надано жодного доказу вчинення якихось ефективних дій приватним виконавцем, направлених на примусове виконання виконавчого напису у ВП 67856346 – на вивчення суду не надано існування у позивача будь якого майна чи рахунків, що підпадають під ризик обтяження потенційним винесенням постанов державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи позивача, а також доказів працевлаштування останнього, виписок по поточному банківському рахунку, тощо, щоб Суд упевнився, що дійсно з позивач має труднощі використання якогось належного йому майна чи відбувається стягнення з нього грошей.

Окрім цього суд наголошує, що навіть сам факт ухвалення виконавцем постанов про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, не може свідчити про неможливість чи утруднення виконання рішення про потенційне задоволення позову шляхом визнання виконавчого напису таким що не підлягає до виконання, адже жодних перешкод не існує на звернення позивача з заявою про повернення сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного без достатньої правової підстави за виконавчим написом, визнаним таким, що не підлягає до виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149-153, 154, 157, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 14.01.2022 року.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк