Ухвала суду № 102668028, 13.01.2022, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 583/4511/21

Номер провадження 1-кп/950/59/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Стеценка В. А.

суддів – Чхайла О.В., Косолапа В.М.,

за участю секретаря – Лєсної Н.В.,

прокурора – Жмурко С.В.,

представника потерпілої – адвоката Розторгуєвої В.Б.,

захисників - адвокатів Єфіменко Л.І., Дігтяр О.В., Величко М.М., Крупнової Л.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 12017200060000380 від 06.06.2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Гай, Охтирського району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України;

за ч. 2 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Рівне, Генічеського району, Херсонської області, українця, громадянина України, освіта вища, директора ТОВ «Центр 2007», зареєстрованого по АДРЕСА_2 , фактично проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого

за ч. 3 ст. 27, п.11 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В Лебединському районному суді перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п.11 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні захисник Дігтяр О.В., звернувся до суду з клопотанням про заміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший – більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з тих підстав, що вручені йому підозра та обвинувальний акт складені в різних кримінальних провадженнях та не обґрунтовані належним чином, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені доказами, наданими прокурором, а обрання іншого – більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків прибувати за першим викликом до слідчих органів, прокуратури та суду; утримуватися від спілкування із кожною особою, визначеною судом; здати на зберігання паспорти та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю не завадить судовому розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні проти зміни запобіжного заходу заперечив і звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що розгляд кримінального провадження не закінчено, в той час як строк його тримання під вартою спливає 16.01.2022 року і просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, так як він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні в особливо тяжких злочинів, за скоєння яких передбачені тривалі терміни ув`язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі, а заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики, визначені ст. 177 КПК України не зменшились і не зникли.

Так, на думку прокурора, існує ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, у т.ч. шляхом завершення розпочатого злочину з вбивства потерпілого ОСОБА_3 або скоєння нового кримінального правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ще не досліджені судом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, прокурор послався на ту обставину, що незважаючи на вжиття заходів безпеки невідомі особи, які є знайомими обвинувачених вчинили моральний та фізичний тиск на свідка в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

Тому запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування щодо ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою на думку прокурора неможливо.

Також прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою без права на визначення застави, так як останній обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, її представник просила розглядати справу за відсутності потерпілої, щодо застосування запобіжного заходу підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Захисники обвинуваченого – адвокатиВеличко М.М. та Крупнова Л.В. підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на більш м`який у вигляді домашнього арешту і заперечили проти доводів прокурора щодо необхідності продовження строку тримання під вартою, мотивуючи це тим, що обвинувачений перебуває під вартою тривалий проміжок часу, в той час як пред`явлене йому обвинувачення не обґрунтоване, зазначені в клопотанні ризики не доведені доказами, наданими в судове засідання.

Крім того, вони обґрунтували свої доводи тим, що обвинувачений позитивно характеризується, має сім`ю, за нього може поручитися ряд громадян, які користуються авторитетом серед мешканців м. Охтирка.

При цьому, на думку захисників надані прокурором письмові докази вчинення тиску на свідка ОСОБА_4 не можуть бути взятими до уваги, так як вони не завірені належним чином, не підтверджують факту вчинення ОСОБА_2 злочину, можуть бути наслідком незаконних дій інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу а проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою заперечив, підтримав доводи своїх адвокатів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Єфіменко Л.І. підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 і заперечила проти доводів прокурора щодо необхідності продовження йому строку тримання під вартою, мотивуючи це тим, що пред`явлене обвинувачення та наведені прокурором ризики не обгрунтовані в повній мірі доказами, наданими в судове засідання.

На думку захисника належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи свого адвоката.

Вислухавши прокурора, представника потерпілої, обвинувачених та їх захисників і вивчивши подані клопотання суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки в той час як розгляд кримінального провадження не закінчено ОСОБА_2 перебуваючи на волі, чи під домашнім арештом може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; незаконно впливати на потерпілих та свідків.; перешкоджати проведенню судового розгляду справи іншим чином.

Суд виходить з тих мотивів, що ОСОБА_2 обвинувачуєтьсяу вчиненніособливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено тривалий терміни ув`язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі, а на час розгляду клопотань щодо застосованого до нього запобіжного заходу розгляд кримінального провадження не закінчено, не досліджені письмові та речові докази, не допитані потерпілі, свідки та самі обвинувачені.

Тому, не зважаючи на те, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги.

При цьому суд бере до уваги, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що домашній арешт, як запобіжний захід не передбачає ізоляції обвинуваченого, який як вбачається з пояснень захисників є керівником підприємства та підтримує товариські стосунки з громадянами, частина яких користуються авторитетом серед мешканців м. Охтирка, що на думку суду дає можливість перебуваючи на волі, чи під домашнім арештом розпоряджатися майном цього суб`єкта господарювання, його і власними коштами, мати доступ до банківських рахунків, не виключає можливості використання певних ресурсів для переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків чи перешкоджанні проведенню судового розгляду справи іншим чином.

В той же час, покладення під час домашнього арешту обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами не свідчить про реальну неможливість спілкування ОСОБА_2 з іншими особами шляхом використання різних засобів зв`язку.

Перебування підприємства в незадовільній фінансовій ситуації, його участь в розгляді цивільних спорів, які стосуються значних фінансових коштів не можуть спростувати висновків суду, так як ця обставина не позбавляє обвинуваченого можливості скористатись іншими ресурсами суб`єкта господарювання.

Зазначені обставини, на думку суду, виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Доказів на підтвердження того, що на час розгляду клопотань існують інші ризики, визначені п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку суду наведено не було.

Разом з тим, суд враховує, що обвинувальний акт, переданий на розгляд суду повинен оцінюватися разом з іншими матеріалами кримінального провадження, які ще не досліджені на час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою.

При цьому, суд не може взяти до уваги доводів адвокатів обвинуваченого в тій частині, що прокурором не було доведено існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України і врахованих при обранні запобіжного заходу, так як в судовому засіданні сторонам була надана можливість самостійно обстоювати свої правові позиції засобами, передбаченими чинним законодавством, а суд ухвалює своє рішення на підставі обставин, підтверджених доказами, поданим сторонами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими відповідно до ст. 94 КПК України.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 вчинено з застосуванням насильства та враховує вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають право суду не визначати розміру застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування застави та вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу і з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків продовжити ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 331, 371-372 КПК України;

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката Дігтяр О.В., про заміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 відмовити.

Клопотання прокурора Жмурко С.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Рівне, Генічеського району, Херсонської області, зареєстрованому по АДРЕСА_2 , фактично проживаючому по АДРЕСА_3 , продовжити строк тримання під вартою у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 24 год. 13 березня 2022 року без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: В. А. Стеценко

Судді: О.В.Чхайло

В.М. Косолап