Ухвала суду № 102665092, 18.01.2022, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/807/21

Провадження № 1-кс/483/7/2022

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2022 року м. Очаків

Слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Данилової А.Г.,

прокурора – Порошиної Є.В.,

скаржника адвоката – Медюка О.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Ціпара С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Медюка Олега Олександровича на постанову керівника Миколаївської окружної прокуратури про відмову в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 січня 2022 року ОСОБА_2 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області зі скаргою на постанову керівника Миколаївської окружної прокуратури від 08 грудня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів.

Скарга обґрунтована тим, що Миколаївським МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152150000052 від 20 травня 2021 року. 02 грудня 2021 року на адресу Миколаївської окружної прокуратури направлено клопотання про проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12021152150000052, а саме тимчасового доступу до документів, що перебувають в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою вилучення податкових декларацій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( НОМЕР_1 ) за 2018-2020 р.р..

Необхідність проведення зазначеної слідчої дії обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України. При цьому, кваліфікуюча ознака - заподіяння великої шкоди потерпілому, обґрунтовується органами досудового розслідування не на підставі об`єктивних даних і відомостей про доходи підприємства за попередні роки, а на підставі довідки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », складеної за результатами аналізу доходів суб`єктів господарювання, які здійснювали свою діяльність на території України протягом 2018-2020 р.р. Зазначена інформація не є об`єктивною і не відображає реальний рівень дохідності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не свідчить взагалі про те, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснювало будь-яку діяльність у 2018-2020 р.р., та, відповідно, і в 2021 році.

29 грудня 2021 року захисник отримав копію постановою від 08.12.2021р., якою в задоволенні клопотання відмовлено. Оскільки оскаржувана постанова не є належним чином обґрунтованою, захисник просив скасувати її та зобов`язати орган досудового розслідування здійснити тимчасовий доступ до речей і документів.

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Підозрюваний та захисник Ціпар С.М. також скаргу підтримали, просили про її задоволення.

Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що орган досудового розслідування виконує процесуальні дії та збирає докази, які вважає необхідними, а сторона захисту не позбавлена можливості збирати докази самостійно.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому розслідуванні особа, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представник, законний представник чи захисник можуть оскаржити рішення слідчого про відмову у проведенні слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, прийняття тих чи інших процесуальних рішень, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасового доступу до речей та документів, належить до дискреційних повноважень слідчого (детектива) у кримінальному провадженні.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, сторона захисту у кримінальному провадженні - це підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Отже, під час досудового розслідування підозрюваний та/або його захисник наділений правом самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

У розділі 6 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.

Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідча суддя звертає увагу на таке.

Прокурор прийняв рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у формі постанови. Постанова датована 08 грудня 2021 року. З її змісту встановлено, що клопотання захисника надійшло до прокурора 06 грудня 2021 року, тобто строк вирішення ініційованого питання прокурором дотримано. Також, слідчий суддя встановила, що копію постанови прокурора були надіслані особі, яка ініціювала питання про проведення слідчих дій.

Крім того, КПК України містить вимоги до постанови як рішення прокурора. Так, постанова прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6 ст. 110 КПК України)

Оцінивши оскаржувану постанову прокурора слідча суддя дійшла висновку, що вона містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення, викладені на офіційному бланку та підписані прокурором. Відтак, прокурор дотримався процесуального порядку вирішення клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій.

Щодо оцінки законності та обґрунтованості підстав для відмови у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчий суддя звертає увагу на таке.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України). Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні(ч. 1 ст. 223 КПК України). Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).

За змістом ст. 92 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана доказувати ті обставини, які визначені у ст. 91 КПК України. Відтак, вона володіє свободою розсуду щодо кола доказів, якими будуть підтверджуватися обставини, які підлягають доказуванню. Це також узгоджується із положенням ч. 5 ст. 40 КПК України про самостійність слідчого у процесуальній діяльності.

Окрім того, відповідно до засади змагальності кримінального провадження (ст. 22 КПК України) є недопустимим покладати на сторону обвинувачення тягар доказування, що покладається на сторону захисту. Тягар доказування - це правове явище, сутність якого полягає в обумовленій інтересом процесуальній необхідності сторони відстояти свою правову позицію, шляхом вчинення дій, спрямованих на формування доказової основи та на її обґрунтування позитивними та об`єктивно досяжними твердженнями.

Таким чином, слідча суддя вважає, що прокурор у належний спосіб дослідив клопотання сторони захисту, зміст та форма процесуального рішення (постанови про відмову у задоволенні клопотання) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а за таких обставин доводи захисника про необґрунтованість та незаконність постанови прокурора є непереконливими. Крім того, оскаржувана постанова не порушує прав підозрюваного, в інтересах якого і подано клопотання, оскільки не позбавляє сторону захисту можливості самостійно звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ.

З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Медюка Олега Олександровича на постанову керівника Миколаївської окружної прокуратури про відмову в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: