Ухвала суду № 102664442, 14.01.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/144/22

Провадження № 1-кп/489/641/22

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

14 січня 2022 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Гриненка М.В., з участю секретаря судового засідання Плаксіної В.О., розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12020150040001070 від 24.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч. 3, 311 ч. 3, 321 ч. 4 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 3 КК України,

з участю прокурора Мерімеріна О.Г., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників Кравчук Т.М., Костоусова Д.Б., Волковського Т.О., Венгера Є.В., Козирєвої Т.О.,

встановив:

11.01.2022 до Ленінського районного суду міста Миколаєва з Миколаївської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150040001070 від 24.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч. 3, 311 ч. 3, 321 ч. 4 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 3 КК України.

Ухвалою суду від 12.01.2022 призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні на 11.30 годин 14.01.2022.

В ході підготовчого судового засідання прокурор зазначив на підсудність кримінального провадження Ленінському районному суду міста Миколаєва, оскільки обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано в ході збуту наркотичного засобу на території, на яку поширюється юрисдикція Ленінського районного суду міста Миколаєва. При цьому підтвердив, що останнім за часом вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів є факт вилучення наркотичних засобів в домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Також зазначив, що вказані у доданому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування відомості, зокрема щодо дати та часу проведення обшуків в обвинувачених, є актуальними та відповідають дійсності. Також підтвердив, що останній обшук за місцем проживання ОСОБА_1 був проведений на території міста Херсона, тобто за межами Миколаївської області. При цьому вважав, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України є закінченим з моменту початку зберігання наркотичних засобів, а не з часу їх вилучення в ході обшуку.

Обвинувачені та їхні захисники вважали можливим розглядати вказане кримінальне провадження Ленінським районним судом міста Миколаєва.

Заслухавши прокурора, обвинувачених та їхніх захисників, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

З пункту 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вбачається, що «Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Таким чином, системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства України в поєднані з практикою Європейського суду з прав людини вказує на те, що кримінальне провадження може здійснювати лише суд, до підсудності (юрисдикції) якого воно належить.

З абзацу 7 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 (із змінами) «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» слідує, що під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.

З обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 37, 68) вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються, серед іншого, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчинених організованою групою повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, які є триваючими кримінальними правопорушеннями (зберігання) та були закінчені (припинені) 15.05.2021 під час проведення останнього за часом обшуку домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який проводився в період з 18.38 годин до 22.02 годин 15.05.2021, в ході якого були вилучені наркотичні засоби в особливо великих розмірах, які зберігалися ОСОБА_1 в складі організованої групи з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою збуту.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються, зокрема, у вчиненні триваючого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, яке було закінчене останнє за часом на території міста Херсона, на яку розповсюджується територіальна юрисдикція Херсонського міського суду Херсонської області, що, у свою чергу, вказує на непідсудність вказаного кримінального провадження Ленінському районному суду міста Миколаєва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно з ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Таким чином, оскільки у підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки непідсудне Ленінському районну суду міста Миколаєва, а належить до підсудності Херсонського міського суду Херсонської області, тому суд приходить до висновку про необхідність на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України направити обвинувальний акт до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про внесення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Керуючись статтями 34, 314, 370, 374 КПК України, суд

постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150040001070 від 24.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч. 3, 311 ч. 3, 321 ч. 4 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 3 КК України, – направити до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме до Херсонського міського суду Херсонської області.

Головуючий суддя М.В. Гриненко