Постанова № 102664100, 17.01.2022, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5804/16-ц

Провадження № 4-с/487/16/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Горта О.М., розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

В Заводський районний суд міста Миколаєва зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) щодо встановлення судового контролю по виконанню рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 липня 2017 року у справі №487/5804/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку єдність Миколаїв та ПАТ "Миколаївгаз" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 зазначає, що у Заводському відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) на виконанні знаходиться виконавче провадження щодо виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 липня 2017 року у справі №487/5804/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку єдність Миколаїв та ПАТ "Миколаївгаз" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Зазначає, що рішення суду не виконується.

Посилаючись на викладені доводи, просить суд встановлення судового контролю по виконанню рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 липня 2017 року у справі №487/5804/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку єдність Миколаїв та ПАТ "Миколаївгаз" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги, у зв`язку з її необґрунтованістю.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у п. 7 ч 2 ст. 2 та ст. 10 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов переконання, що заявник не довів у встановлено порядку обставин на які посилається у поданій скарзі, в діях виконавця відсутні обставини неправомірної бездіяльності, а тому вимоги скарги є необґрунтованими.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи наведене вище та встановлені обставини, суд прийшов переконання що у задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, ст.ст.11, 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо чи через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.Г. Нікітін