Рішення № 102663958, 12.01.2022, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №490/9287/20

Провадження №2/487/260/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12.01.2022 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді Кузьменко В.В.,

секретаря судового засідання Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Миколаївського міського центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Представник Миколаївської міського центру зайнятості Мельников В.І. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Милаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ: 42559710, рахунок UA728201720355409142700706115, Державна казначейська служба України м. Київ) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 22 418,04 гривень та судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

У своєму позові позивач зазначив, що відповідач з 06.07.2020 року зареєстрована в Миколаївському міському центрі зайнятості, як безробітна та їй нараховується допомога по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Під час реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_1 в якості останнього місця роботи вказала ТОВ "ЕЛІР", в якості дати припинення останнього виду зайнятості - 22.06.2020 року. Пізніше було виявлено, що на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач була зайнятою особою, у зв`язку з чим у період з 06.07.2020 року по 03.11.2020 року незаконно отримала допомогу по безробіттю на загальну суму 22418,04 грн. Посилаючись на вищезазначене, просили стягнути з відповідача на користь Миколаївського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю, судовий збір.

Ухвалою Центрального районного суду від 25.01.2021 року справу передано за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.03.2021 року відкрито спрощене провадження по справі.

Представником позивача до суду надано заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

У зв`язку з неявкою відповідача та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 06.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована в Миколаївському міському центрі зайнятості як безробітниа та їй нараховувалася допомога по безробіттю.

Встановлено, що відповідно до п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1 (далі - Порядок № 60/62) було проведено звірку даних центру зайнятості із даними Пенсійного фонду України та виявлено, що на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач була зайнятою особою, що підтверджується копією листа ТОВ "ЄвроСмарт Пауер" від 06.11.2020 року та копією наказу про звільнення , відповідно до яких ОСОБА_1 звільнено з даного підприємства з 06.07.2020 року.

Отже, відповідач приховав інформацію про те, що під час його перебування на обліку в центрі зайнятості вона була зайнятою особою, надала недостовірну інформацію щодо свого останього місця роботи, що спричинило незаконне отримання допомоги по безробіттю з 06.07.2020 року по 03.11.2020 року, на загальну суму 22418,04 грн.

З метою досудового врегулювання спору 17.11.2020 року відповідачу було направлена претензія за №1003/2-20mz. Претензія повернулась як невручена відповідачу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного припиняється у раз зайнятості особи.

Аналогічно і нормами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений законом строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Беручи до уваги наведені вище фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що подана Миколаївським міським центром зайнятості позовна заява ґрунтується на вимогах закону, а тому заявлені останнім вимоги щодо стягнення з відповідача незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,282,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Миколаївського міського центра зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївського міського центра зайнятості ЄДРПОУ: 42559710, UA728201720355409142700706115, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 68) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 22418,04 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В.Кузьменко