Рішення № 102663198, 12.01.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5926/21

Провадження №2/944/441/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судових засідань Климейко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новояворівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

30.10.2017 ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з: житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625884200:05:002:0008, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку; земельної ділянки площею 0,2479 га, кадастровий номер 4625884200:05:002:0008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Згідно з відомостями із Спадкового реєстру по імені спадкодавця ОСОБА_5 , 14 листопада 2016 року за реєстровим номером 980 приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Кенцало Л.В. посвідчено заповіт, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_5 заповіла своєму онукові ОСОБА_4 , який спадщину за заповітом прийняв, що підтверджується його заявою № 38 від 26 січня 2018 року. Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України він мав право на обов`язкову частку до майна ОСОБА_5 , яка становить 1/10 від спадкової маси. 22 листопада 2017 року він подав до Новояворівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від оформлення спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_6 . Однак на час подання вказаної заяви йому не було відомо про те, що він не може відмовитись від обов`язкової частки на користь своєї сестри. 22 листопада 2021 року він подав до Новояворівської державної нотаріальної контори заяву, у якій просив відкликати заяву про відмову від спадщини та видати йому свідоцтво про право на спадщину, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 вересня 2021 року. однак ні нотаріус, який посвідчував його заяву, ні нотаріус, який оформляв спадщину, не роз`яснили йому про нікчемність такої заяви, хоч зобов`язані були зробити це. Зважаючи на зазначені у позовній заяві обставини, а також на той факт, що він постійно перебуває в Російській Федерації, тому вважає, що вказані причини пропуску подачі заяви про прийняття спадщини є поважними і просить суд визначити йому додатковий строк терміном три місяці для подання даної заяви.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 01 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

22 грудня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог з підстав, що ОСОБА_3 вибрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права у даній ситуації, оскільки він не може перебувати у двох статусах, а саме: особою, що не прийняла спадщини та особою, яка претендує на поновлення свого права на прийняття спадщини, шляхом визначення додаткового строку для її прийняття. На його думку, ОСОБА_3 спочатку необхідно оскаржити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.09.2021, оскільки нею визначено, що він є таким, що не прийняв спадщину, і тільки після скасування цієї постанови у позивача виникне право для звернення до суду з даним позовом. Крім того, зазначає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.09.2021, винесена державним нотаріусом Новояворівської державної контори Коцюмбасом С.Й., є законною, оскільки останньою датою для відкликання заяви позивача про відмову від спадщини було 30.12.2017, однак ОСОБА_3 зробив це лише 15.07.2021, тобто поза межами строку встановленого для цього.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Додатково зазначив, що, заява його довірителя про відмову від своєї частки у спадщині є нікчемною, оскільки під час її подання він не знав, що відповідно до цивільного законодавства він не може відмовитись від обов`язкової частки у спадковому майні, а нотаріуси не роз`яснили йому цього. Також позивач проживає на постійній основі у Російській Федерації. Крім того, ОСОБА_3 в межах встановленого законом строку вчиняв дії щодо належної йому частки спадкового майна.

Зважаючи на вказані обставини, вважає причини пропуску строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини поважними, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечив позовні вимоги та зазначив, що позивач відмовився від своєї частки у спадщині, а заяву про відкликання заяви про відмову від спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину подав більше, ніж через 4 роки, тобто поза межами встановленого строку. Крім того, ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов, що у задоволенні позову слід відмовити, зважаючи на таке.

Як встановив суд, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Завадівською сільською радою Яворівського району Львівської області серії НОМЕР_1 , копію якого додано до позовної заяви.

Після смерті ОСОБА_5 Новояворівська державна нотаріальна контора 14 листопада 2017 року відкрила спадкову справу за № 301/2017.

Позивач у справі ОСОБА_3 є сином померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією доданого до позовної заяви витягу з Державного реєстру актів цивільного стану.

Оскільки станом на день смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_3 досяг 60-річного віку, в зв`язку з чим відповідно до норм ст. 1241 Цивільного кодексу України має право на обов`язкову частку до спадкового майна матері, розмір частки становить 1/10 частина від спадкової маси.

Зазначених обставин відповідач не заперечує.

22 листопада 2017 року ОСОБА_3 подав до Новояворівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від належної йому частики спадщини до майна померлої мами ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_6 . Дана заява була посвідчена нотаріусом м. Сергієва посада Сергієво-Посадського нотаріального округу Московської області (Російська Федерація) Землянушиною Е.Б.

29 липня 2021 року ОСОБА_3 подав до Новояворівської державної нотаріальної контори заяву, посвідчену нотаріусом м. Сергієва посада Сергієво-Посадського нотаріального округу Московської області (Російська Федерація) Землянушиною Е.Б., в якій просив не розглядати його заяву від 22 листопада 2017 року про відмову від частки у спадщині та видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті мами ОСОБА_5 .

Постановою нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори від 10 вересня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті мами ОСОБА_5 , оскільки спадкоємць протягом встановленого строку подав заяву про відмову від прийняття спадщини, протягом встановленого строку не відкликав її та не подав заяву про прийняття спадщини, отже, вважається таким, що не прийняв спадщини.

Після цього, як описано вище, ОСОБА_3 звернувся до суду з даною позовною заявою про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 .

Як описано вище, ОСОБА_3 та його представник наводять фактично дві обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку для подання такої заяви, а саме: те, що він на час відкриття спадщини проживав і на даний час проживає за кордоном (в Російській Федерації); подана ним 22 листопада 2017 року заява про відмову від своєї частики спадкового майна померлої мами ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_6 є нікчемною, оскільки він не міг відмовитись від обов`язкової частики у спадковому майні на користь іншого спадкоємця за законом, проте ні нотаріус, який посвідчував його заяву, ні нотаріус, який оформляв спадщину, не роз`яснили йому цього.

Так, згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, позивач ОСОБА_3 як спадкоємець за законом до майна ОСОБА_5 , який має право на обов`язкову частку до спадкового майна матері, та який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, для реалізації свого права на спадкування повинен був подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті ОСОБА_5 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, позивач підтвердив, що йому було відомо про день смерті матері та, відповідно, про відкриття спадщини до її майна.

Однак у вказаний строк ОСОБА_3 не подав заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , чого позивач не заперечує.

Більше того, в цей строк, а саме 22 листопада 2017 року ОСОБА_3 , як описано вище, подав до Новояворівської державної нотаріальної контори заяву, завірену нотаріусом за місцем його проживання, про відмову від належної йому частики спадщини до майна померлої мами ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_6 .

А заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті мами ОСОБА_5 позивач подав до Новояворівської державної нотаріальної контори лише 29 липня 2021 року, в якій також просив не розглядати його заяву від 22 листопада 2017 року про відмову від частки у спадщині.

Наведеним підтверджується факт того, що ОСОБА_3 пропустив встановлений законом строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , відповідно, вважається таким, що не прийняв її.

Частинами 2, 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Щодо посилання ОСОБА_3 та його представника на ту обставину, що позивач на час відкриття спадщини проживав і на даний час проживає за кордоном (в Російській Федерації), суд зазначає таке.

Вказані обставини, на думку суду, не свідчать про існування поважних причин у розумінні ст. 1272 Цивільного кодексу України, оскільки факт перебування позивача в Російській Федерації сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 161/9998/17.

При цьому, позивач підтвердив, що йому було відомо про день смерті матері та, відповідно, про відкриття спадщини до її майна.

Крім того, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено надсилати заяви про прийняття спадщини поштою, проте ОСОБА_3 цим правом не скористався.

Щодо доводів ОСОБА_3 та його представника про те, що подана ним 22 листопада 2017 року про відмову від своєї частики спадкового майна померлої мами ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_6 є нікчемною, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є лише та, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В свою чергу, позивач посилається фактично на свою необізнаність щодо процедури прийняття обов`язкової частки у спадщині, зокрема, щодо можливості відмови від такої частки на користь іншого спадкоємця та нероз`яснення йому нотаріусами відповідних положень законодавства.

Однак суд не може визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, а також інших процедурних питань щодо оформлення права на спадщину чи відмови від такого.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19.

Також відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що доводи позивача і його представника про нікчемність поданої ним 22 листопада 2017 року заяви про відмову від своєї частики спадкового майна померлої мами ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_6 , не стосується предмету спору у справі, що розглядається, а саме визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Водночас, на думку суду, з таких підстав ОСОБА_3 має право звернутися до суду з позовом про визначення недійсною його відмови від прийняття спадщини та/або про визнання за ним права власності на належну йому частку спадкового майна після смерті мами ОСОБА_5 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 як спадкоємець за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 , пропустив строк для прийняття нею спадщини і причини пропуску цього строку суд не вважає поважними, оскільки позивач мав реальну можливість своєчасно звернутися з заявою в нотаріальну контору для прийняття спадщини, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 січня 2022 року.

Повне найменування сторін та учасників справи:

позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Новояворівська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С.Бандери, 4.

Суддя Д.Б.Поворозник