Ухвала суду № 102662342, 20.01.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/10367/21

1-кп/465/893/22

У Х В А Л А

судового засідання

20.01.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Величка О.В.

з участю секретаря судових засідань: Старух Ю.М.,

прокурора: Ковальчука М.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141370000215 від 25 вересня 2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14.05.2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141370000215 від 25 вересня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів із залишенням попередньо визначеного розміру альтернативної застави, оскільки ризики, що існували на момент обрання і продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому не відпали, а обставин, визначених процесуальним законом, які б перешкоджали подальшому застосуванню до обвинуваченого попередньо обраного запобіжного заходу немає.

В судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав, просив продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання його захисника – адвоката Пащука А.І. просив розгляд справи в частині вирішення питання запобіжного заходу проводити без участі захисника. На пропозицію суду щодо призначення йому на час вирішення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу захисника за рахунок держави через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області відмовився. За таких обставин судом було прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від захисника на час однієї процесуальної дії – вирішення питання подальшого застосування запобіжного заходу, враховуючи як позицію самого обвинуваченого, який про це просив, так і положення ст.ст.52, 54 КПК України, згідно яких підстав для обов`язкової участі захисника у даному кримінальному провадженні немає. Щодо суті заявленого прокурором клопотання обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, одне з яких, а саме за ч.3 ст.185 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена можливість застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд наголошує, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслуговують також на увагу доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 має попередню незняту та непогашену судимість за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, не має офіційного місця праці та джерел доходу, що в сукупності з новим обвинуваченням, висунутим ОСОБА_1 , в тому числі за аналогічний злочин, становить ризик можливого ухилення обвинуваченого від явки до суду та продовження ним злочинної діяльності.

Тому з урахуванням цих обставин в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

У ході судового розгляду з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування, жодних заборон застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом його здоров`я на даний час немає.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Також береться до уваги, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 16.12.2021 року, якою ОСОБА_1 продовжувався строк тримання під вартою, визначався альтернативний розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 грн. У поданому клопотанні прокурор наполягає, в разі продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на залишенні такого розміру без змін. Стороною захисту такий розмір не заперечується, доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть свідчити про надмірний тягар, покладений на обвинуваченого таким розміром застави, суду не надано.

Тому, з урахуванням наведеного підстав для зменшення розміру попередньо обраної альтернативної застави, яка визначена в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд не вбачає. Відсутні також підстави для зменшення обсягу обов`язків, які покладатимуться на обвинуваченого, в разі внесення застави.

За таких обставин суд вважає, що подане прокурором клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задоволити.

Продовжити строк застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 березня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в раніше обраному обсязі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, д/р IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками, а також потерпілим у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), у тому числі для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурору та направити захиснику і начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Величко О.В.