Судовий наказ № 102661905, 14.01.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/212/22

Провадження № 2-н/456/78/2022

Стрийський міськрайонний суд Львівської області

СУДОВИЙ НАКАЗ

14 січня 2022 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛИЧ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Галицька,11, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23953180) середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

Стягувач ОСОБА_1 , скориставшись відділенням поштового зв`язку, 12.01.2022 року звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області із заявою у порядку наказного провадження (надійшла 13.01.2022 року та зареєстрована за вх. № 640), в якій просить видати судовий наказ про стягнення на його користь з боржника – ОСББ «ГАЛИЧ» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 62 758 грн. 26 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів. Сплачений судовий збір у розмірі 248 грн. 10 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. стягувач просить покласти на боржника.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 13.01.2022 року заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСББ «ГАЛИЧ» середнього заробітку за час затримки розрахункуприйнято до розгляду та відкрито наказне провадження.

При видачі даного судового наказу виходжу з наступного.

За змістом статей 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок. Уразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пунктах 6, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року за № 13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз`яснення цієї норми права надав Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-рп/2012 від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України.

У своїй постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно до роз`яснень, даних у пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 – середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Відповідно до абзаців третього-п`ятого вказаного Порядку, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

До матеріалів заяви про видачу судового наказу заявником приєднано докази, котрі відповідають критерію безспірності, щодо непроведення боржником стягувачеві нарахування суми за виконану роботу упродовж липня-грудня 2020 року, однак без здійснення її виплати.

Згідно положень ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення – у місячний строк з дня вручення копії Наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як роз`яснюється у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно ч. 1 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. З 12.03.2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлено карантин, котрий у подальшому неодноразово продовжувався та діє станом на дату винесення даного судового наказу.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір з розрахунку 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, котрий станом на дату звернення до суду із заявою про видачу судового наказу становив 248 грн. 10 коп. та котрий був заявником (стягувачем) сплачений (квитанція № 60321548 від 11.01.2022 року).

Також заявником (стягувачем) за отримання роз`яснень та оформлення даної заяви про видачу судового наказу було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. (договір № 11/2 про надання правничої допомоги від 17.08.2021 року та додаток до нього від 28.12.2021 року, укладені з Адвокатським об`єднанням «ГАЛ-ЮРЗАХИСТ», акт № 2/П про надані послуги від 28.12.2021 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000878 від 21.02.2018 року).

Такі сплачений судовий збір та понесені витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути на користь стягувача з боржника.

Керуючись статтями 133, 141, 160-162, 167-169 ЦПК України, -

н а к а з у ю:

1.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛИЧ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Галицька,11, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23953180) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) – 62 758 грн. (шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 26 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку,без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

2.Стягнути Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛИЧ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Галицька,11, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23953180) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) – 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп. сплаченого судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

3.Стягнути Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛИЧ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Галицька,11, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23953180) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) – 5 000 (п`ять тисяч) грн. на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

4.Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

Суддя В.Я. Микитин

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК Україниборжник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.

Відповідно до ст. 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Судовий наказ у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим наказом законної сили.

Судовий наказ набрав законної сили «_»_______2022 року.

Суддя В.Я. Микитин