Вирок № 102661711, 20.01.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа №454/1510/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2022 р. місто Сокаль

Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамовича М. Я.

за участю секретарів Синевської Г.В., Кочмар Н.Г.-М, Хомин В.М., Коваль Р.В., Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12015140310000347 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньо-спеціальної, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньо-спеціальної, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньо-спеціальної, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів: Величко Т.П., Гавло І.І., Іванойко Н.В., Буцького Б.В., Пастух А.Є., Семчук Б.Р.,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката Полохайло І.В.,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом недоведеним.

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони, за попередньою змовою групою осіб 22.03.2015р. близько 16.30год. в приміщенні магазину «Белзького СТ» в с.Хлівчани Сокальського району (на даний час Червоноградського району) Львівської області (далі по тексту с.Хлівчани), демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, бажаючи показати їх перевагу, фізичну силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, безпричинно, явно з хуліганських спонукань, використовуючи надуманий привід, почали безпідставно словесно ображати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , висловлюючись при цьому в їх адресу нецензурною лайкою та ненормативною лексикою, спровокувавши таким чином конфлікт, після чого, з метою спричинення тілесних ушкоджень, вивели ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вулицю, де шарпали ОСОБА_5 за верхній одяг та ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в обличчя, а ОСОБА_2 наніс ОСОБА_6 удари по тілу.

1.2. Зазначеними хуліганськими діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було грубо порушено громадський порядок, вказані дії виконувались ними умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в насильстві над потерпілим, яке спричинило тілесні ушкодження потерпілому, тривало та наполегливо протягом тридцяти хвилин не припинялося, порушило громадський порядок та нормальний відпочинок громадян.

1.3. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2ст.296 КК України.

2. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22.03.2015р. близько 17.00год. в с.Хлівчани , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно наніс останньому один удар в голову, внаслідок чого потерпілий впав на задню частину тіла та вдарився потилицею об поверхню землі, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми, яка проявилася забоєм головного мозку важкого ступеня, епідуральним крововиливом в тім`яно-скроневій частці зліва, переломом скроневої кістки зліва, садном в потиличній ділянці голови та рани на правій щоці, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення.

2.1. Відтак, ОСОБА_1 обвинувачується у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

ІІ. Позиція обвинувачених.

3. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. він був в центрі с.Хлівчани, де його покликав ОСОБА_2 та повідомив, що його батька побили.

Він, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхали мотоциклами в магазин ОСОБА_7 там вони зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Вони одразу вийшли з магазину на вулицю і він розмовляв з ОСОБА_5 .

Останній його штовхнув, внаслідок чого він впав. Підвівшись на ноги, він вдарив ОСОБА_5 кулаком в щелепу з правої сторони, від чого той впав, вдарився об землю та втратив свідомість. Потерпілого відтерли водою і він опритомнів.

Після цього він поїхав додому.

Протягом даних подій лайливо ніхто не висловлювався. Також, більше ніхто не шарпався та не вчиняв жодних дій.

Даний конфлікт тривав близько 5-6 хвилин.

4. Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. до нього зателефонувала мати і сказала, що його батька вдарили під час футболу. Також, вона повідомила, що батько зараз в центрі с.Хлівчани.

Він поїхав мотоциклом в центр села, де зустрів батька, який йому сказав, що його хтось вдарив з « ОСОБА_8 », але дана особа йому незнайома. Тому вони вдвох поїхали в магазин в районі «Піщанка» розпитати хто міг вдарити його батька.

Він зайшов в магазин та запитав в ОСОБА_5 і ОСОБА_6 чи не знають вони хто вдарив його батька. Коли ніхто не відповів він вдруге повторив запитання.

На це, ОСОБА_6 обурився, взяв його за руки і вони шарпалися, внаслідок чого в нього була розірвана куртка. Під час конфлікту з ОСОБА_6 він обернувся і побачив, що його батько лежить на землі. Він відвіз батька мотоциклом додому.

Надалі він поїхав в центр с.Хлівчани, де попросив ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхати з ним та розпитати хто бив його батька.

Вони з обвинуваченими стояли в приміщенні магазину та розмовляли з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Надалі вони всі вийшли з магазину на вулицю.

Там він розмовляв з ОСОБА_6 .

Ніхто не висловлювався нецензурно, він не наносив нікому ударів, громадського порядку порушено не було. Вказані події тривали близько 5-6 хвилин.

Після цього він мотоциклом поїхав в центр села.

5. Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. ОСОБА_2 повідомив, що його батька образили на хуторі Піщанка. На прохання останнього вони з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 поїхали туди вияснити хто образив його батька.

Вони зайшли в магазин та одразу вийшли. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з магазину ніхто не виводив та не змушував виходити, вони вийшли самостійно.

Біля магазину він спілкувався з ОСОБА_6 та питав хто образив батька ОСОБА_2 .

Алкоголю він не вживав, лайливо не висловлювався. Також не чув, щоб хтось висловлювався лайливо.

Він не шарпав ОСОБА_5 за одяг та нікому іншому не спричиняв тілесних ушкоджень.

Він бачив, як ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_5 в праву сторону щелепи, від чого той впав на землю і вдарився. Після цього ОСОБА_1 стояв осторонь і нічого не робив.

Потерпілого відтерли водою та він опритомнів.

Вказані події тривали близько 5 хвилин.

6. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. ОСОБА_2 просив його поїхати з ним в «Піщанку» з метою вияснити хто бив його батька.

Вони з обвинуваченими зайшли в магазин і одразу вийшли на вулицю з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Він запитував ОСОБА_6 хто вдарив батька ОСОБА_2 .

Він не висловлювався нецензурно, нікого не шарпав, не наносив нікому ударів та не вчиняв інших протиправних дій.

Він не бачив як ОСОБА_1 наніс удар ОСОБА_5

ІІІ.Досліджені Судом докази.

7. Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 22.03.20215р. після 18.00год. він повернувся з м. Червоноград та пив каву в магазині Белзького СТ в с. Хлівчани та почув на вулиці шум. Через вікно він побачив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 шарпалися.

Він також вийшов до них на вулицю та помітив, що батько ОСОБА_2 лежить на землі.

Він сказав, щоб обвинувачений забрав батька. Коли обвинувачений з батьком поїхали, він повернувся в приміщення магазину.

Через деякий час приїхали четверо обвинувачених. Коли вони зайшли в магазин, він виходив. Далі вони разом вийшли на вулицю.

Біля магазину всі разом почали з`ясовувати, що трапилося з батьком ОСОБА_2 , який говорив, що його батька били.

Він із ОСОБА_1 відійшли в ліву сторону, і в них виник словесний конфлікт, під час якого вони шарпалися за одяг. ОСОБА_1 його вдарив правою рукою в праву сторону щелепи, внаслідок чого він впав, втратив свідомість. Більше жодних ударів йому ні ОСОБА_1 , ні будь-хто інший не завдав. Коли прокинувся, то вже був у приміщенні магазину, де також були ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які допомогли йому зайти додому. Вдома він полежав, йому стало погано та було викликано швидку допомогу. Йому зробили ін`єкцію та він заснув. Прокинувся вже після операції в лікарні.

Під час подій поблизу магазину всі були емоційні, але ніхто нікого не обзивав та не вживав нецензурних слів. Все тривало близько 5-7 хвилин, відбулося різко, після чого всі роз`їхалися.

Того дня він бачив батька обвинуваченого, однак біля магазину його ніхто не бив, можливо на футболі.

8. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що 22.03.2015р. була в магазині з чоловіком, пили каву.

Приїхав ОСОБА_2 в коридорі магазину вияснював у її брата ОСОБА_5 з приводу подій, щодо його батька. Вона також вийшла до них. Вони говорили спокійно, не сварилися. Обвинувачений поїхав, а ОСОБА_5 повернувся до приміщення магазину.

Також, вона бачила, як ОСОБА_1 , під час подій, які відбувалися після того, як останній повернувшись з обвинуваченими, наніс один удар правою рукою в праву сторону щелепи потерпілого ОСОБА_5 , внаслідок чого останній впав головою вниз. Він міг вдаритися головою об мотоцикл або об землю та був непритомний. Після цього ОСОБА_1 жодних дій не вчиняв, нецензурно не висловлювався.

Інші обвинувачені також не висловлювалися нецензурно.

Подія тривала до 10 хвилин.

9.Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. в с.Хлівчани поблизу державного магазину він помітив скупчення людей, які щось з`ясовували. Там він також побачив свого брата ОСОБА_5 і тому підійшов до них. В цей момент ОСОБА_1 і ОСОБА_5 зчепилися. Він намагався їх розтягнути (розборонити). ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 в обличчя і той впав, втративши свідомість. Надалі ОСОБА_5 дали води, він прийшов до тями. Він відвів брата в приміщення магазину та пішов додому по автомобіль, щоб відвезти останнього додому.

Нецензурної лайки він не чув, решта обвинувачених не наносили ударів потерпілому.

Всі події мали місце на відстані близько 4м від входу в магазин та при ньому тривали близько 1-2 хвилин. Жодних перешкод працівникам та відвідувачам магазину не створювали.

10. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 22.03.2015р. вона перебувала в магазині в с.Хлівчани, продавцем якого вона на той час була.

На скільки вона пригадала, того дня в магазині за столиком сидів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 .

ОСОБА_2 зайшов у приміщення магазину та покликав присутніх на вулицю, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли.

Через вікно вона бачила, як останні розмовляли. З ОСОБА_2 також був його батько.

Надалі ОСОБА_2 з батьком поїхав та через певний час повернувся з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Обвинувачені зайшли в магазин та викликали всіх на вулицю. На відстані близько 5м від магазину останні вели розмову, нецензурної лайки вона не чула.

До магазину приходив ОСОБА_13 просив дати води та пояснив, що ОСОБА_5 впав, бо його вдарив ОСОБА_1 .

В магазині ніхто нікого не ображав, не шарпався та не висловлювався нецензурно. На вулиці вона не чула що відбувалося.

Зазначені події не перешкоджали роботі магазину та відвідувачам.

11. Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. він та ОСОБА_11 прийшлив магазин. В магазині за столом були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 .

Приблизно через 10 хвилин після його приходу в магазин приїхали обвинувачені покликали всіх на вулицю. Вони шуміли, але не пам`ятає, чи вживали нецензурні слова.

Поки вийшов пройшло 3-4 хвилини.

Вийшовши він побачив, як ОСОБА_5 падав. Біля нього стояв ОСОБА_1 . Решта обвинувачені були на значній відстані від ОСОБА_5 .

Після того, як потерпілий впав ОСОБА_1 ударів більше не наносив та жодних дій не вчиняв.

Він не пам`ятає, чи хтось з обвинувачених висловлювався нецензурними словами.

Хтось вигукнув, що потрібно принести води. Він пішов до магазину по воду. Коли повернувся на вулицю, то ОСОБА_5 принесли під магазин і йому дали води. Потерпілий прийшов до свідомості та його відвели додому.

Вказані події відбувалися на відстані близько 5-6 м від магазину.

Перешкод роботі магазину не було.

12. Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. підвечір він перебував вдома в літній кухні. В цей час його дружина сказала, що привели сина ОСОБА_5 та він побитий. Він пішов до житлового будинку і син лежав на ліжку, казав, що почувається погано, боліла голова, просив вимкнути телевізор. Вони викликали швидку допомогу.

Про те, що з ним сталося він не розповідав.

Очевидцем подій поблизу магазину він не був, зі слів сина та інших осіб йому стало відомо, що удар синові завдав ОСОБА_1 . Чи ще хтось завдавав удари син не розповідав.

Лікування сина їм відшкодували батьки обвинувачених.

Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених в нього немає.

13. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015. в післяобідню пору він перебував в магазині на «Піщанці» в с.Хлівчани.

Після нього до магазину прийшов ОСОБА_5 .

Також в магазині були ОСОБА_17 та його дружина ОСОБА_18 .

Він сидів за столиком в магазині.

Коли вийшов на вулицю курити, то до магазину мотоциклом приїхав ОСОБА_2 , разом зі своїм батьком. Він розмовляв з останніми на підвищених тонах, однак з якого приводу він вже не пам`ятає. Після розмови ОСОБА_2 з батьком поїхали, а він повернувся у магазин.

Через деякий час приїхали обвинувачені та зайшли в магазин, де продавець сказала іти на вулицю, оскільки вони розмовляли на підвищених тонах. Він, ОСОБА_5 та обвинувачені вийшли на вулицю та зупинилися на відстані близько 4-5м від входу в магазин та іншим людям не перешкоджали в доступі до магазину.

Крім них були присутні також інші люди. На вулиці вони надалі розмовляли на підвищених тонах, нецензурної лайки не вживали. Який був предмет розмови він не пригадує.

ОСОБА_2 сперечався з ним, а ОСОБА_1 – з ОСОБА_5 . Під час словесної перепалки між ним та ОСОБА_2 виникла взаємна шарпанина за верхній одяг, яка тривала до 2 хвилин. З приводу завдання ОСОБА_2 йому удару, то даних обставин він не пригадав.

Він бачив, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 один удар, після чого останній впав спиною на землю та втратив свідомість. Він підняв потерпілого та посадив на лавку біля магазину. Йому принесли води і він прийшов до свідомості. Надалі ОСОБА_5 стало погано і він відвів його додому. Дорогою потерпілий казав, що його болить голова.

14. Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що 22.03.2015р. після обіду він був поблизу магазину в с.Хлівчани, де він бачив, як ОСОБА_5 лежав на землі. Де в цей час стояв ОСОБА_1 він не пригадав.

15. Протокол проведення слідчого експерименту від 28.05.2015р. та фототаблиця до нього, в яких зафіксовано відомості, які повідомив ОСОБА_2 , зокрема, що 22.03.2015р. в с.Хлівчани між ним, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з однієї сторони і ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з другої сторони виник конфлікт з приводу того, що останні образили його батька. Він з обвинуваченими прибули в магазин Белзького СТ, де викликали ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з приміщення магазину на вулицю та між ними виникла бійка. Під час конфлікту він помітив, що ОСОБА_5 лежав на землі (том 2, а.к.п.16-22).

16. Протокол проведення слідчого експерименту від 28.05.2015р. та фототаблиця до нього, в яких зафіксовано відомості, які повідомив ОСОБА_1 , а саме, що 22.03.2015р. в с.Хлівчани в приміщенні магазину Белзького СТ між ним ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 з другої сторони виник конфлікт та вони вийшли на вулицю. Там ОСОБА_5 схопив ОСОБА_3 за верхній одяг. Він розбороняв їх та в цей час його хтось штовхнув, внаслідок чого він спотикнувся та впав. Коли він підводився, то до нього підбіг ОСОБА_5 та завдав йому удар коліном по обличчі. Він розгнівався і підвішись наніс ОСОБА_5 удар кулаком по голові, внаслідок чого останній впав (том2, а.к.п.23-28).

17. Протокол проведення слідчого експерименту від 28.05.2015р. та фототаблиця до нього, в яких зафіксовано відомості, які повідомив ОСОБА_3 , зокрема, що 22.03.2015р. в с.Хлівчани біля магазину Белзького СТ виникла суперечка, під час якої, ОСОБА_5 шарпав його за одяг. В цей час він помітив, що ОСОБА_1 лежав на землі, а ОСОБА_5 завдав йому коліном удар в голову. Після цього ОСОБА_1 підвівся і завдав удар ОСОБА_5 удар по голові, внаслідок чого останній впав на землю (том 2, а.к.п.29-34).

18. Протокол проведення слідчого експерименту від 28.05.2015р. та фототаблиця до нього, в яких зафіксовано відомості, які повідомив ОСОБА_4 , зокрема, що 22.03.2015р. в с.Хлівчани біля магазину Белзького СТ він та ОСОБА_6 стояли окремо та розмовляли, а між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відбувався словесний конфлікт з ОСОБА_5 . Під час даного конфлікту ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_1 , після чого останній підвівся та завдав у відповідь удар ОСОБА_5 , внаслідок якого останній впав та втратив свідомість (том 2, а.к.п. 35-40).

19. Висновок експерта №023/2015 від 07.04.2015р., з якого встановлено, що при зверненні в лікувальний заклад в ОСОБА_5 виявлено закриту черепно-мозкову травму, яка проявилася забоєм головного мозку важкого ступеня, епідуральним крововиливом в тім`яно-скроневій частці зліва, переломом скроневої кістки зліва, садна в потиличній ділянці голови та рани на правій щоці, які могли утворитися 22.03.2015р. від дії тупих твердих предметів і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення (том 2, а.к.п. 41-43).

20. Висновок експерта №116/2015 від 22.06.2015р., з якого встановлено, що в ОСОБА_5 виявлено черепно-мозкову травму у виді перелому лівої скроневої кістки, крововиливу над твердою оболонкою (епідуральна гематома) лівої скронево-тім`яної частки головного мозку, локалізація якої свідчить про імпресивний механізм утворення травми, а саме – удар тупим предметом по нерухомій голові. З врахуванням пояснень ОСОБА_1 , черепно-мозкова травма в даному випадку утворилася від удару кулаком в ліву скроневу ділянку голови, а не від падіння з висоти власного зросту. Падіння з висоти зросту характеризується іншим механізмом утворення черпно-мозкової травми – інерційним: голова, яка перебуває в русі, вдаряється об якийсь нерухомий предмет (травма прискорення). При цьому механізмі виникає зовсім інший морфологічний тип пошкоджень головного мозку. Черепно мозкова травма у виді перелому лівої скроневої кістки, крововиливу над твердою оболонкою лівої скронево-тім`яної частки головного мозку відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Садно на потилиці утворилося при взаємодії з тупим предметом, а саме в результаті падіння та удару потилицею об земну поверхню; в причинному зв`язку з утворенням черепно-мозкової травми не перебуває та відноситься до легких тілесних ушкоджень (том 2, а.к.п.44-45).

21. Висновок комісійної судово-медичної експертизи №120 від 16.08.2019р., відповідно до якого, згідно медичної картки, лікарями Червоноградської ЦМЛ встановлено ОСОБА_5 діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня важкості. Епідуральний крововилив тім`яно-скроневої часток зліва. Перелом скроневої кістки зліва. Садно потиличної ділянки». При огляді потерпілого лікарем цієї ж лікарні виявлено також забійну рану на правій щоці. При проведенні комісійної судово-медичної експертизи в ОСОБА_5 виявлено рубець на підборідді справа, який являється слідом загоєння рани та рубець в лівій скроневій ділянці голови, який являється слідом оперативного втручання. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися 22.03.2015р. від дії тупого (тупих) предметів.

Взаємне положення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при нанесенні тілесних ушкоджень експертами не встановлено у зв`язку з відсутністю об`єктивних судово-медичних даних.

З врахуванням характеру ушкоджень, їх локалізації, а також обставин травмування з протоколів проведення слідчих експериментів, експерти виходили з обставин, що закрита черепно-мозкова травма у виді лінійного перелому лівої скроневої кістки з крововиливом над твердою мозковою оболонкою тім`яно-скроневої частки зліва утворилася від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, у в даному випадку могла утворитися внаслідок удару кулаком в ліву скроневу ділянку голови потерпілого. Таким чином, комісія дійшла висновку, що закрита черепно-мозкова травма в потерпілого ОСОБА_5 не могла утворитися внаслідок одного удару, отриманого від обвинуваченого в обличчя, а саме в ділянку нижньої щелепи з правої сторони, де виявлено рубець.

Встановити чи міг ОСОБА_5 отримати тяжкі тілесні ушкодження внаслідок падіння з висоти власного зросту та вдарившись лівою скроневою ділянкою голови об камінь чи інший твердий предмет неможливо у зв`язку з відсутністю судово-медичних даних про будь-які предмети (каміння чи інші тверді предмети), з якими могла бути контактна взаємодія потерпілого (том 2, а.к.п. 124-129).

22. Експерт ОСОБА_22 в судовому засіданні надав суду роз`яснення висновку №023/2015 від 07.04.2015р., а саме, що перелом на тім`яно-скроневій частці зліва може мати місце внаслідок удару твердим тупим предметом, в тому числі кулаком людини, а також в певних випадках – внаслідок нанесення удару в праву сторону голови.

23. Експерт ОСОБА_23 в судовому засіданні надав суду роз`яснення висновку експерта №116/2015 від 22.06.2015р., зокрема, що в потерпілого ОСОБА_5 виявлено черепно-мозкову травму у виді перелому лівої скроневої кістки та крововиливу над твердою оболонкою (епідуральна гематома) лівої скронево-тім`яної частки головного мозку.

Епідуральна гематома в ділянці перелому є накопиченням крові або згортків між кісткою і твердою мозковою оболонкою.

Дана травма виникла внаслідок імпресивного механізму утворення, тобто внаслідок дії тупого предмету, маса якого менша за масу голови потерпілого та з обмеженою поверхнею контакту, по нерухомій голові.

При падінні з висоти зросту травми практично не виникають, бо спочатку контактує плечовий суглоб і гасить енергію. При падінні виникають пошкодження на виступаючих ділянках тіла, які в медичних документах відсутні.

Також, коли голова вдаряється при падінні, виникає ушкодження як в місці безпосереднього контакту, так і в місці , яке розташовано на діаметрально протилежній ділянці голови.

Вказана травма також не могла утворитися внаслідок падіння на камінь або цеглу, оскільки в ділянці травми відсутні зовнішні пошкодження.

Рана на правій щоці потерпілого під час лікування нейрохірургом не згадувалася, така рана не відноситься до черепно-мозкової травми. Припустив, що це була не рана, а подряпина, яка не залишила рубця. Також, удар в ділянку щелепи категорично не може викликати переломів скроневої кістки та черепно-мозкову травму. Тому він не враховував подряпини на щоці при проведенні експертизи.

В даному випадку все вказує на імпресивний механізм утворення травми, що свідчить про заподіяння удару в ліву скроневу частину голови потерпілого.

24. Експерт ОСОБА_24 в судовому засіданні надав суду роз`яснення висновку експертизи №120 від 16.08.2019р., зокрема, що забій головного мозку важкого ступеня, епідуральний крововилив тім`яно-скроневої частки зліва, перелом скроневої кістки зліва могли утворитися внаслідок удару кулаком в ліву скроневу ділянку голови потерпілого ОСОБА_5 .

Удар в праву частину голови потерпілого не міг утворити даного тілесного ушкодження.

Медичних даних про падіння з висоти зросту, а також про взаємне розташування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 немає.

При взаємному розташуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 обличчям до обличчя, обвинувачений міг завдати удар кулаком правої руки в ліву скроневу ділянку потерпілого.

Тілесні ушкодження в потерпілого виникли внаслідок не менше двох місць прикладання сили.

ІV.Оцінка Суду.

25. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), які їм інкримінуються, суду надано вищезазначені докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

26. Сторона захисту в підтвердження невинуватості останніх, покликалася на заперечливі показання обвинувачених, свідків та потерпілого, допитаних в судовому засіданні, висновки експертизи та надані в судовому засіданні роз`яснення експертів, відсутність хуліганських спонукань в обвинувачених, наявність конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, який тривав до п`яти хвилин та під час якого були відсутні як особлива зухвалість, так і винятковий цинізм.

27. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.

28. Зокрема в першу чергу суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом….

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

29. Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

30. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

31. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

32. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

33. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

34. Таким чином, що стосується обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.296 КК України, суд дійшов наступних висновків.

35. Відповідно до ст.296 КК України, хуліганством є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

36. Основним безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок. Додатковим факультативним об`єктом можуть виступати здоров`я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

37. Кримінальний кодекс не пов`язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам`ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.

38. Аналіз диспозиції ст.296 КК України показує, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення (злочину) є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

39. Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК України. Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення,

40. Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

41. Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

42. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про хуліганство" №3 від 28.06.1991р., п.п.4, 5, Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

43. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

44. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

45. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

46. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №288/1158/16-к зазначено, що безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

47. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

48. Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

49. За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

50. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

51. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

52. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

53. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

54. Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

55. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

56. Згідно фактичних обставин справи, конфлікт між обвинуваченими виник з приводу виявлення обставин образи батька обвинуваченого ОСОБА_2 .

57. Даний конфлікт полягав у словесній перепалці, тобто розмові обвинувачених з ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 , який тривав до 5 хвилин.

58. Судом не встановлено, що під час даного конфлікту будь-ким з його учасників вживалися образи, нецензурні висловлювання або погрози.

59. Під час вказаних подій не було порушено спокою присутніх громадян та їм не створено перешкод для відвідування магазину, не порушено роботу магазину.

60. Під час даного конфлікту ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_5 один удар в праву сторону щелепи, внаслідок якого останній впав та втратив свідомість.

61. Після нанесення удару ОСОБА_1 , попри відсутність будь-яких перешкод, не вчиняв жодних дій щодо потерпілого та інших присутніх осіб (не наносив йому ударів, не вживав жодних висловлювань тощо).

62. Зазначені обставини встановлені з безпосередньо досліджених судом доказів, зокрема, показів, протоколів проведення слідчих експериментів за участю обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , висновків експертиз, показів потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 .

63. Зазначені обставини дають підстави дійти висновку, що обвинувачені не мали на меті протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, відсутність в їх діях мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК України.

64. Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України, суд дійшов наступних висновків.

65. Відповідно до статті 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження – це умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, .чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

66. За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

67. З установлених судом обставин справи слідує, що обвинувачений ОСОБА_1 під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_5 умисно вдарив останнього кулаком в праву частину щелепи, від чого потерпілий впав.

68. Відповідно до висновку експерта №023/2015 від 07.04.2015р., при зверненні в лікувальний заклад в потерпілого ОСОБА_5 виявлено, крім іншого рану на правій щоці.

69. Також, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №120 від 16.08.2019р., на час проведення даної експертизи в потерпілого виявлено рубець на підборідді справа, який являється слідом загоєння рани.

70. Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 показали, що 22.03.2015р. ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 лише дин удар в праву сторону щелепи.

71. В свою чергу, в потерпілого ОСОБА_5 виявлено також закриту черепно-мозкову травму, яка проявилася забоєм головного мозку важкого ступеня, епідуральним крововиливом в тім`яно-скроневій частці зліва, переломом скроневої кістки зліва, яка відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення (висновок експерта №023/2015 від 07.04.2015р).

72. Згідно висновку експерта №116/2015 від 22.06.2015р., виявлена в ОСОБА_5 черепно-мозкова травма у виді перелому лівої скроневої кістки, крововиливу над твердою оболонкою (епідуральна гематома) лівої скронево-тім`яної частки головного мозку, в даному випадку утворилася від удару кулаком в ліву скроневу ділянку голови, а не від падіння з висоти власного зросту.

73. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №120 від 16.08.2019р., закрита черепно-мозкова травма у виді лінійного перелому лівої скроневої кістки з крововиливом над твердою мозковою оболонкою тім`яно-скроневої частки зліва утворилася в ОСОБА_5 від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, і в даному випадку могла утворитися внаслідок удару кулаком в ліву скроневу ділянку голови потерпілого. Таким чином, комісія дійшла висновку, що закрита черепно-мозкова травма в потерпілого не могла утворитися внаслідок одного удару, отриманого від обвинуваченого в обличчя, а саме в ділянку нижньої щелепи з правої сторони, де виявлено рубець.

74. З наведених обставин слідує, що обвинувачений ОСОБА_25 завдав потерпілому ОСОБА_5 лише один удар в праву сторону щелепи.

75. Наміру на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження надані суду та досліджені докази не містять.

76. Поряд з цим, органом досудового розслідування не встановлено та стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 , внаслідок спричиненого йому ОСОБА_1 удару в праву сторону щелепи, впав та вдарився тім`яною частиною голови об камінь, чи інший предмет, внаслідок чого була спричинена закрита черепно-мозкова травма, а внаслідок спричинено потерпілим удару така травма не могла виникнути в останнього, що встановлено вищезазначеними висновками експертиз.

77. Також, суд враховує надані в судовому засіданні роз`яснення експерта ОСОБА_24 який зазначив, що тілесні ушкодження в потерпілого ОСОБА_5 виникли внаслідок не менше двох місць прикладання сили.

78. Таким чином, походження та обставини отримання черепно-мозкової травми у виді лінійного перелому лівої скроневої кістки з крововиливом над твердою мозковою оболонкою тім`яно-скроневої частки зліва в ОСОБА_5 не встановлено та стороною обвинувачення не доведено спричинення такої травми обвинуваченим ОСОБА_1 .

79. Також, не доведено, що тяжке тілесне ушкодження в потерпілого було безпосереднім наслідком заподіяного обвинуваченим удару в праву частину щелепи.

80. Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

81. Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

82. Статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

83. Проте, наведений аналіз доказів дозволяє Суду зробити висновки про те, що в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 296 КК України .

84. Також, стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення (злочин) передбачене частиною першою статті 121 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 .

85. Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

86. У зв`язку із наведеним вище, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинувачених.

VI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

87. Цивільний позов по справі не заявлявся.

88. Речові докази у справі відсутні.

89. Процесуальні витрати по справі відсутні.

90. Запобіжний захід обвинуваченим на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 368,370-371,373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діях є склад даного кримінального правопорушення (злочину) та виправдати його.

2. ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України у зв`язку із недоведеністю того, що дане кримінальне правопорушення (злочин) вчинене ОСОБА_1 та виправдати його.

3. ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діях є склад даного кримінального правопорушення (злочину) та виправдати його.

4. ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діях є склад даного кримінального правопорушення (злочину) та виправдати його.

5. ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діях є склад даного кримінального правопорушення (злочину) та виправдати його.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий:М. Я. Адамович