Постанова № 10266137, 17.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2413/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріГригорєвійО.В.

за участі представників:

прокуратуриДремлюги С.О.

позивачаСмірнова О.В.

відповідачаОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу№2а-2413/10/2570

за позовомПрилуцького міжрайонного прокурора Чернігівській області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області)

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

простягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

13.05.2010 Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області) з адміністративним позовом від05.05.2010 №1539вих.10 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ФОПОСОБА_4) в якому просить стягнути з відповідача до державного бюджету 1700,00грн. фінансових (штрафних) санкцій згідно постанови про застосування фінансових санкцій від09.09.2009 №075424, мотивуючи тим, що відповідач не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо експлуатації транспортного засобу, здійснював надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення у встановленому порядку ліцензійної картки, що є порушенням ст.48Закону України «Про автомобільний транспорт».

Представники прокуратури та Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (позивач) підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Відповідач проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому наголосив, що вимоги позивача необґрунтовані і не мають під собою законних підстав, оскільки в переліку, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від25.02.2009 №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (зі змінами і доповненнями) не вказано ліцензійну картку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу п.1 ч.1 ст.34 Закону України від23.02.2006 №3492 «Про автомобільний транспорт» (далі Закон№3492) автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до зазначених вимог Закону №3492, 06.08.2009 державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області проведено перевірку додержання ФОПОСОБА_4 вимог законодавства про автомобільний транспорт. В результаті перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від06.08.2009, де встановлено, що ФОПОСОБА_4 здійснював надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом МАЗ р/н НОМЕР_1 без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону №3492, а саме: без ліцензійної картки.

Як вбачається зі ст.48 Закону №3492 - Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення небезпечних вантажів обов'язковими документами для водія є: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

При цьому абз.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від25.02.2009 №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (зі змінами і доповненнями) визначено, що для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: необхідно: -фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка.

Відповідно досліджуючи підстави нарахування штрафних санкцій, суд зазначає, що пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від08.11.2006 №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Таким чином, оскільки є встановленим факт здійснення надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення у встановленому порядку ліцензійної картки, про що було складено Акт від06.08.2009 про порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону №3492, яким визначено, що за надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення ліцензійної картки встановлена фінансова санкцій - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому з огляду на встановлене, суд прийшов до висновку, що постановою т.в.о.начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області Сороки Є.Л. від09.09.2009 №075424 про застосування фінансових санкцій до ФОПОСОБА_4 правомірно застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00грн., яку відповідач не оскаржував та в добровільному порядку не сплатив. Факт направлення запрошення на засідання по розгляду даного правопорушення та зазначеної постанови підтверджено поштовими повідомленнями про вручення (а.с.10).

Отже суд не приймає пояснення відповідача як належний доказ про те, що в переліку, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від25.02.2009 №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (зі змінами і доповненнями) не вказано ліцензійну картку, як єдиний обовязковий документ, оскільки її наявність передбачена безпосередньо ст.48 Закону №3492, який має вищу юридичну силу. Крім того згідно довідки Відділу ліцензування Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області станом на момент перевірки - ліцензійна картка на транспортний засіб МАЗ р/н НОМЕР_1 оформлена не була. (а.с.7).

В силу ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. А оскільки в відповідач не надав доводів правомірності своїх дій, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) до державного бюджету м.Прилуки (р/р31114106700006, КБК21081100, банк УДК, кодЄДРПОУ22822145, МФО853592) фінансові санкції у розмірі1700,00грн. (одна тисяча сімсот гривень 00коп.).

Суддя Житняк Л.О.