Рішення № 102661305, 13.01.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4834/21

пр.№ 2/464/82/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2022 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

при секретарі судових засідань Гринюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" про усунення порушень прав споживача в наданні фінансової послуги, стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в якому просить суд стягнути на користь позивача з ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" 52 702,65 грн. страхового відшкодування; 6885,13 грн. штрафних санкцій: 3000,00 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 23 травня 2019 року між позивачем та ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №:АМ 137477 (далі - Договір). Відповідно до п.5 такого Договору, предметом страхування було належне позивачу на праві власності майно, а саме: транспортний засіб марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума за цим Договором – 350 000,00 грн. Згідно положень п.9 Договору, строк дії Договору – з 24.05.2019 по 23.05.2020. 18.04.2020 о 21 год. 00 хв. в Дунаєвецькому районі Хмельницькій області трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у результаті якої громадянин Туреччини – Ekinci Ozgur, керуючи транспортним засобом марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив ПДР України, у результаті чого вказаний автомобіль перевернувся та зазнав значних механічних ушкоджень. Після ДТП, ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. Своїм листом від 06 серпня 2020, ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" повідомило ОСОБА_1 про те, що страховик не має підстав для виплати страхового відшкодування. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування стало те, що на думку ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА", на момент вищевказаної ДТП Ekinci Ozgur начебто не на законних підставах кермував транспортним засобом марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 . З метою доведення необґрунтованості відмови страховика у виплаті страхового відшкодування представником позивача було зроблено відповідні адвокатські запити для отримання інформації. На адвокатський запит, що був адресований Дунаєвецькому відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області (органу Національної поліції, що оформляв матеріали ДТП) він отримав відповідь, що відносно громадянина Туреччини – Ekinci Ozgur було складено протокол лише за ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна). При цьому громадянина Туреччини – Ekinci Ozgur не було жодним чином притягнуто до відповідальності за будь-які інші порушення (у тому числі що стосується незаконного керування ним в момент ДТП транспортним засобом та/або кермування без посвідчення водія встановленого зразка). Дунаєвецьким відділом поліції ГУ НП в Хмельницькій області було надано конкретну відповідь, відповідно до якої громадянин Туреччини – Ekinci Ozgur керував транспортним засобом на законних підставах на території України. Отримавши вищевказані відомості представник позивача звернувся до ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" із заявою про перегляд рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування. До такої заяви долучив матеріали поліції, що стосується такої ДТП. У відповідь на заяву про перегляд свого рішення про відмову у виплаті відшкодування - ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" таки було визнано страховим випадком ДТП від 18 квітня 2020 року та 16 квітня 2021 року виплачено позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 163 666,40 грн. Проте з такою сумою страхового відшкодування позивач не погоджується, оскільки пошкоджений автомобіль фактично не підлягає експлуатації, а коштів, що були виплачені відповідачем недостатньо для відновлення пошкодженого майна. У такому випадку, фактично єдиним правовим механізмом, який визначений чинним законодавством та судовою практикою, який дозволяє спростувати розмір страхового відшкодування – є судова автотоварознавча експертиза, що проводиться судовим експертом-автотоварознавцем, який має відповідну кваліфікацію та спеціальні знання. Відповідно до Висновку №:205 судової автотоварознавчої експертизи від 04 січня 2021 року, що був складений експертом Галамаєм Б.І. для подання до суду згідно ч.5 ст.106 ЦПК України: вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 315 167,56 грн; ринкова вартість автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 366 264,91 грн; вартість автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП 18.04.2020 становить 51 097,35 грн. Згідно положень п.2.1.18 Загальних умов страхування Договору, Повна загибель (конструкційна або фактична) – випадки, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ, обчислена згідно з п.10.5.7 цих ЗУС (в тому числі витрати на встановлення розміру збитку та транспортування пошкодженого ТЗ до місця ремонту), складає 70% і більше ринкової вартості такого ТЗ, визначеної на момент настання страхового випадку. 70% від 366 264,91 = 256 385,44 грн. За таких умов, коли вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає більше ніж 70% вартості автомобіля, такий випадок мав би трактуватися як повна загибель (конструкційна або фактична) належного позивачу автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 . На думку позивача, розмір страхового відшкодування, який мав би виплатити страховик - ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" дорівнює 298 902,65 грн. і становить різницю між страховою сумою за цим Договором – 350 000,00 грн. та ринковою вартістю залишків пошкодженого ТЗ, що становить 51 097,35 грн. Однак, відповідач ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" замість того щоб виплатити такий розмір відшкодування – спочатку майже протягом року не виплачувало жодних коштів, не визнаючи ДТП страховим випадком, чим грубо порушив права позивача, як споживача страхових послуг, а згодом страховиком було виплачено 163 666,40 грн., що є безпідставно заниженою сумою на переконання ОСОБА_1 . Вже після подання позовної заяви по справі відповідачем ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" було перераховано на користь позивача кошти 33 293,87 грн. Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування, що був виплачений ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 становить 196 960,27 грн. (163 666,40 + 33 293,87 = 196 960,27). Розмір страхового відшкодування, який мав би доплатити страховик - ПрАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" дорівнює 52 702,65 грн. і становить різницю між 249 662,92 грн. та вже виплаченою страховиком сумою коштів, яка дорівнює 196 960,27 грн. За період з 10.04.2021 по 21.10.2021 розмір пені складає 6885,13 грн., за несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №:АМ 137477 від 23.05.2019. На підставі наведеного просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.07.2021 позов прийнято та відкрито спрощене позовне провадження.

20.07.2021 від представника відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що 23.05.2019 між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземних, у період дії даного Договору страхування, 18.04.2020 на автомобільній дорозі О-230606 - ЗЕЛЕНЧЕ – ЗАСТАВЛЯ, 6 км, із Застрахованим транспортним засобом сталася дорожньо- транспортна пригода (далі- ДТП). Автомобіль знаходився під керуванням громадянина Туреччини Ekinci Ozgur, який порушив п. 12.1. Правил Дорожнього Руху, не врахував безпечну швидкість руху та здійснив перекидання Застрахованого транспортного засобу. 24.04.2020 ОСОБА_1 подав до страховика Заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за вищезазначеною подією. Оскільки водієм застрахованого транспортного засобу був громадянин Туреччини, який керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія Турецької республіки, інформація в якому була виконана на турецькій мові, при вирішенні питання визнання події страховою, з`ясуванню підлягав факт правомірності керування Застрахованим ТЗ на законних підставах. Відповідно до абзацу 1 п.30 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі-Постанова), особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту. Права, що були у водія Застрахованого транспортного засобу, були національними правами Турецької Республіці, яка є учасником Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року (далі-

Конвенція). Лише після надання додаткових доказів, що були пізніше надані Страховику представником позивача та свідчили про правомірність керування Застрахованим транспортним засобом водієм Ekinci Ozgur, Страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за подією, що сталася 18.04.2020 Згідно Страхового акту № UA2020041800010/L01/05 від 15.04.2021 розмір страхового відшкодування був визначений Страховиком у розмірі 163 666,40 грн. з огляду на те, що сторонами визначено в договорі страхування, що визначення розміру страхового відшкодування в даному випадку здійснюється згідно п. 10.21 ЗУС Договору страхування на підставі оцінки Страховика по системі Audatex, без ПДВ. На виконання даного положення Договору страхування Страховиком була складена Ремонтна калькуляція в системі «AUDATEX» № 227505 від 15.07.2020, відповідно до якої вартість ремонту із урахуванням зносу та із вирахуванням ПДВ становила 244 577,92 грн. Використання системи «AUDATEX» для складання кошторису відновлювального ремонту передбачено Додатком 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена, Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі – Методика). Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень (п. 1.3 Методики). У Додатку 8 Методики оцінки КТЗ зазначено, що система «AUDATEX» є комп`ютерною програмою для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва. За замовчуванням, при складанні калькуляцій ремонту, система «AUDATEX» видає дані про ціни на складники, що підлягають заміні, згідно прайсів офіційних імпортерів цих складників (якщо такі прайси були надані імпортерами), а також величини трудомісткості стандартних операцій, згідно даних виробника ТЗ. Отже, вихідні дані в системі «AUDATEX» регламентуються заводами виробниками транспортних засобів та/або виробниками лакофарбових матеріалів або за допомогою використання методики AZT. Вартість запчастин і матеріалів встановлюються генеральними імпортерами для ринку України. Це показники, які користувачі (страховики, сервісники, експерти) не можуть змінювати в базі даних Audatex, а розрахунок в даній системі відображає вартість реального ремонту та не може бути занижений Страховиком. З урахуванням даних ремонтної калькуляції «AUDATEX» № 227505, на підставі п. 10.21 ЗУС Договору страхування, Страховиком був розрахований наступний розмір страхового відшкодування за формулою СВ=З-Сз-Ф- Нп: 244 577,92 грн. (вартість відновлювального ремонту Ввр.) - 71 911.52 грн. вирахування зношення запчастин (НЗС) 40.00 % без ПДВ. 172 666,40 грн. загальна сума (після вирахувань) + 1 000,00 грн. (транспортування пошкодженого ТЗ сплачується згідно п. 7 ОУС Договору страхування у розмірі не більш ніж 1 000,00 грн.). 173666.40 грн. (розмір збитку -З) – 10 000,00 грн. ( безумовна франшиза – Ф). Сума страхового відшкодування, визначена Страховиком у розмірі 163 666, 40 грн. була сплачена ОСОБА_1 банківським переказом. Крім цього, наполягає на відмові у стягненні штрафних санкцій та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останні є похідними вимогами від основного зобов`язання, а отже не підлягають стягненню у разі відмови у задоволенні позовних вимог про виплату страхового відшкодування. Зазначає, що не погоджується із порядком та розміром нарахованих штрафних санкцій, розміром витрат на професійну правничу домогу, виходячи із наступного: Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми від простроченої суми, передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, порядок сплати та розмір штрафних санкцій між Сторонами регулюється Договором страхування, пунктом 9.5.5. якого передбачено, що Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну сплату страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику/ Вигодонабувачу/ постраждалій Застрахованій особі пені за кожний день прострочення платежу у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період прострочення. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (ВСУ у справі № 6-1138цс15). У розрахунку пені Позивачем наведено, що пеня була розрахована із суми 298 902,65 грн., яка не відповідає дійсності та розрахована із порушенням умов Договору страхування, а отже не може бути покладена в основу розрахунку. Крім того, пеня розрахована за період з 07.08.2020 по 16.04.2021 із суми 298 902,65 грн., та за період з 17.04.2021 по 26.06.2021 із суми 135 236,25 грн. (після сплати Відповідачем страхового відшкодування). Проте, Позивачем не враховано, що відповідно до п. 10.2. ЗУС Договору страхування Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дати отримання останнього документу, необхідного для з`ясування обставин страхового випадку та/або розміру збитку. Останніми документами, що були додані представником Позивача до матеріалів страхової справи, та які стали підставою для прийняття Страховиком рішення – Страхового акту про виплату страхового відшкодування, є подані 22.03.2021 разом із Заявою про перегляд рішення копії листів Дунаєвського відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області. Визначені п. 10.2 ЗУС Договору страхування 14 робочих днів на прийняття Страховиком рішення сплинули 10.04.2021. Таким чином, визначення представником Позивача строку нарахування пені за період з 07.08.2020 не відповідає дійсності та умовам Договору страхування. Щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав: договір про надання правничої допомоги від 01.09.2020 укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ» в особі директора Приступи Л.Л.. При цьому даний Договір не містить посилання на надання правничої допомоги адвокатом згідно вимог Закону України «Про адвокатуру на адвокатську діяльність» за подією, що є предметом даного судового спору. Додаткову угоду №1 від 01.06.2021 до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ» в особі Директора Приступи Л.Л., яка містить посилання на подію по даній справі, зокрема щодо отримання Замовником збитків, за подією, що сталася 18.04.2020 дана додаткова угода визначає розмір винагороди Виконавця у розмірі 7 000,00 грн. Квитанція №47917188 від 18.06.2021 про оплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВМ» 7000,00 грн. Надані представником Позивача договори, укладені із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ» в особі директора Приступи Л.Л. Таким чином, подані представником Позивача договори не є доказами на підтвердження надання правничої допомоги адвокатом у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю не є організаційно правовою формою адвокатської діяльності та перерахування на користь ТОВ «ВМ» 7000,00 грн. не підтверджує оплату правничої допомоги адвоката.

25.08.2021 від представника відповідача до суду поступили додаткові пояснення в яких зазначила, що згідно страхового акту №UA2020041800010/L01/05 від 15.04.2021 розмір страхового відшкодування був визначений та сплачений Страховиком у розмірі 163 666,40 грн. враховуючи оцінку страховика по системі Audatex №227505 від 15.07.2020 відповідно до якої вартість відновлювального ремонту із врахуванням зносу та із врахуванням ПДВ становила 244 577,92 грн. Згідно п.10.4.1 ЗУС договору страхування, якщо в ОУС цього Договору обрано варіант виплати страхового відшкодування «Оцінка» при частковому пошкодженні застрахованого транспортного засобу, втраті застрахованого транспортного засобу внаслідок НЗ, а також при повній загибелі транспортного засобу в такому разі розрахунок стразового відшкодування здійснюється Страховиком згідно з. п.10.21 цих ЗУС Договору страхування. Згідно п. 10.21 ЗУС Договору якщо ОУС цього договору вказано варіант виплатив страхового відшкодування «Оцінка» то розрахунок розміру страхового відшкодування відбувається на підставі оцінки страховика по системі Audatex. Отже враховуючи те, що відповідач вже виплатив страхове відшкодування в сумі 163 666,40 грн. та 06.08.2021 доплатили страхове відшкодування в сумі 33 293,87 грн, просить в задоволені позову відмовити у зв`язку із повною оплатою страхового відшкодування.

03.11.2021 від представника позивач до суду поступила заява про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просить такі задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав викладених у відзиві та поясненнях.

Заслухавши вступні слова учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №:АМ 137477 (далі - Договір).

Відповідно до п.5 такого Договору, предметом страхування було належне позивачу на праві власності майно, а саме транспортний засіб марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума за цим Договором – 350 000,00 гривень.

Згідно положень п.9 Договору, строк дії Договору – з 24.05.2019 по 23.05.2020.

18.04.2020 о 21 год. 00 хв. в Дунаєвецькому районі Хмельницькій області трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у результаті якої громадянин Туреччини – Ekinci Ozgur, керуючи транспортним засобом марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив ПДР України, у результаті чого вказаний автомобіль перевернувся та зазнав значних механічних ушкоджень.

Після ДТП, ОСОБА_1 звернувся до ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до листа ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" від 06 серпня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки заявлена подія не є страховим випадком. З врахуванням того, що Ekinci Ozgur відсутнє право на керування транспортним засобом на території України.

Згідно відповіді Дунаєвецького відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області №6229/105-2020 від 18.09.2020 встановлено, що відносно громадянина Туреччини – Ekinci Ozgur було складено протокол за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до відповіді ГУНП в Хмельницькій області від 28.10.2020 №11а3/121/20-2020 вбачається, що громадянин Туреччини – ОСОБА_5 керував транспортним засобом на законних підставах на території України.

17.03.2020 представник ОСОБА_1 звернувся до ПАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

У відповідь на заяву про перегляд рішення про відмову у виплаті відшкодування - ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" було визнано страховим випадком ДТП від 18 квітня 2020 року та 16 квітня 2021 року виплачено позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 163 666,40 грн.

Встановлено, що сума страхового відшкодування була розрахована системою Audatex.

06.08.2021 відповідачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» доплачено позивачу суму страхового відшкодування у сумі 33 293,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням №53881 від 06.08.2021.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ч.1 ст.980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

До обов`язків страховика відноситься, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п.3 ч. 1ст. 988 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.3 п.1ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно п.10.4.1 ЗУС Договору страхування, якщо в ОУС цього Договору обрано варіант виплати страхового відшкодування «Оцінка» при частковому пошкодженні застрахованого транспортного засобу, втраті застрахованого транспортного засобу внаслідок НЗ, а також при повній загибелі транспортного засобу в такому разі розрахунок страхового відшкодування здійснюється Страховиком згідно з. п.10.21 цих ЗУС Договору страхування.

Згідно п. 10.21 ЗУС Договору якщо ОУС цього договору вказано варіант виплати страхового відшкодування «Оцінка» то розрахунок розміру страхового відшкодування відбувається на підставі оцінки страховика по системі Audatex.

Отже, враховуючи п.10.4.1, п. 10.21 Договору страхування відповідачем правомірно була розрахована вартість страхового відшкодування, яка становить 196 960,27 та яка виплачена 16.04.2021 в сумі 163 666,40 грн. та 06.08.2021 в сумі 33 293,87грн., а відтак в задоволенні позовної вимоги, щодо стягнення страхового відшкодування в сумі 52 702,65 грн., слід відмовити.

Суд, не приймає до уваги поданий позивачем висновок експерта, оскільки сторони добровільно уклали Договір страхування в якому чітко передбачено методи розрахунку страхового відшкодування.

Разом з тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг. Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Укладений між сторонами договір добровільного страхування засобів наземного транспорту від 23.05.2019 спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи позивача, та відповідно до договору страхування вигодонабувачем є позивач, як фізична особа, отже в останнього виникає право звернутися до суду з позовам в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 545/2810/18 від 03 лютого 2021 року.

Згідно з пунктом 10.2 загальних умов страхування Договору страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 14 робочих днів від дати отримання останнього документу, необхідного для з`ясування обставин страхового випадку/або розміру збитку.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Також, страховик несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 992 ЦК України передбачено, якщо у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до даних роз`яснень у п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач несвоєчасно виконав зобов`язання, а саме з моменту отримання заяви представника позивача від 17.03.2021 про перегляд рішення про відмову у виплаті відшкодування, на протязі 14 робочих днів не здійснив виплату страхового відшкодування, згідно положень п.10.2 Загальних умов страхування Договору, а тому з 10.04.2021 нараховуються штрафні санкції до моменту фактичного виплачення позивачу останньої суми страхового відшкодування, а саме до 05.08.2021.

Відтак, з відповідача на користь позивача відповідно до положень п.9.5.5. загальних умов страхування Договору слід стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання за період з 10.04.2021 по 05.08.2021 в сумі 2 167,84 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Встановлено, що правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалась ТзОВ «ВМ» в особі директора адвоката Приступи Л.Л. відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2020.

Представником позивача ОСОБА_6 подано до суду: Договір про надання правничої допомоги від 01.09.2020додаткову угоду №1 до Договору, акт прийому передачі №1 наданих послуг, згідно якого визначено вартість послуг в сумі 7 000 грн, а також квитанцію «А Банк» від 18.06.2021 про сплату ОСОБА_1 на рахунок ТзОВ «ВМ» 7 000 грн. за послуги правничої допомоги.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. є співмірними із складністю справи та обсягом правничої допомоги у справі, відтак розмір таких витрат можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що сторона позивача не довела надання правничої допомоги адвокатом Приступою Л.Л., оскільки договір про надання правничої допомоги укладався позивачем з ТзОВ «ВМ» в особі директора Приступи Л.Л., а не з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, оскільки такі спростовуються вищевказаними доказами.

Крм цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 3 000 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 90 грн.

На підставі ст.ст. 549, 979, 980, 990, 992, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про страхування» та керуючись статтями 12, 81,258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" про усунення порушень прав споживача в наданні фінансової послуги, стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій- задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 2 167,84 грн. штрафних санкцій за період з 10.04.21 по 05.08.21.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 000 витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" в дохід держави 90 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

відповідач Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПЗУ Україна", м.Київ, вул.Січових Стрільців,40, ЄДРПОУ 20782312.

Повний текст рішення складено 17.01.2022.

Суддя Чорна С.З.