Ухвала суду № 102660885, 18.01.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1290/20 Провадження № 1-кп/450/266/22

УХВАЛА

судового засідання

18 січня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю прокурора Жукровського В.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Дячук В.В.

представника потерпілого Кудрич І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12020140270000290 від 12.03.2020 р. відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Вороняки, Золочівського р-ну, Львівської обл., зареєстрованої у АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не одруженої, розлученої, працюючої на посаді менеджера з постачання ТОВ "ВБК "Фасадні Системи", яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не інвалід, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, не військовослужбовець, не депутат, не адвокат, безпартійна, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадження Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

На стадії судового розгляду подано угоду про визнання винуватості від 13.08.2021 р., яка укладена у відповідності до вимог ст.472 КПК України в присутності захисника Дячук В.В. між обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Жукровським В.І., з письмової згоди представників потерпілих ТОВ "Зара Україна" Кудрич І.Д. і ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, щиро розкаюється, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодувала завдані збитки, а тому із врахуванням ст.ст.66, 69, 69-1, ч.1 ст.70 КК України погоджується понести покарання у виді штрафу розміром 1700,00 грн.

В судовому засіданні 18.01.2022 р. обвинувачена ОСОБА_1 свою виннуватість у вчиненому визнала повністю та просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник Дячук В.В., представник потерпілого Кудрич І.Д. та прокурор Жукровський В.І. просять затвердити угоду про визнання винуватості, однак обгрунтованих пояснень щодо неодноразової зміни думки обвинуваченої ОСОБА_1 в частині визнання нею винуватості не надали.

Судом досліджено письмові докази, які встановлюють та характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1 .

Заслухавши думку обвинуваченої, захисника, представника потерпілого та прокурора, розглянувши матеріали обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

В силу вимог ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Згідно ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов"язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов"язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом"якшують, визнаються: 1) з"явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; 3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; 4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; 5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого; 8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом"якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Якщо будь-яка з обставин, що пом"якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом"якшує.

На стадії судового розгляду судом розпочато розгляд справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, однак в подальшому, після надання показань обвинуваченою ОСОБА_1 , згідно яких така частково визнавала свою винуватість, змінено порядок дослідження доказів відповідно до ч.2 ст.349 КПК України.

Відповідно до позиції Верховного Суду щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення та визнання своєї винуватості повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і в суді.

Однак, як встановлено судом, обвинувачена систематично змінювала своє ставлення до вчиненого, а саме на стадії досудового розслідування щиро каялась та активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, а під час розгляду справи в суді винуватість визнавала частково, в подальшому, як встановив суд, не визнала, що підтверджується поданим захисником клопотанням від 10.03.2021 р. про визнання доказів недопустимими у відповідності до вимог ст.ст.87, 89 КПК України.

Крім цього, присутніми сторонами не надано суду доказів відшкодування завданих збитків потерпілому ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", а лише долучено квитанцію про відшкодування шкоди потерпілому ТОВ "Зара Україна".

За вказаних обставин умови угоди суперечать вимогам КПК України та КК України, завдана шкода потерпілому ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" не відшкодована, а тому в затвердженні угоди про визнання винуватості від 13.08.2021 р. слід відмовити.

Керуючись ст.ст.468-474 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 13.08.2021 року укладеної в присутності захисника Дячук Володимира Володимировича між обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Жукровським Віктором Івановичем, з письмової згоди представників потерпілих ТОВ "Зара Україна" Кудрич Івана Дмитровича і ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" Ногаш Миколи Ігоровича, - відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Мусієвський В.Є.