Постанова № 10266082, 21.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11640/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді -Кашпур О.В.

при секретарі - Герасенко А.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення № 00005012320/0 від 29.09.2009 року ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання частково нечинним на суму 65694,00 грн. податкового повідомлення-рішення № 0005012320/0 від 29.09.2009 року, яким позивачу відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією червня 2009 року у розмірі 2557466,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням та неправильним застосуванням відповідачем приписів п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки перевіряючими при проведенні перевірки не було враховано, що позивачем в попередніх податкових періодах було фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) суму податку на додану вартість більшу, аніж зазначено в акті перевірки.

Позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 року за № 0005012320/0 на суму 38567,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що відповідачем в порушення приписів п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” згідно платіжних доручень та банківських виписок, які були надані відповідачу позивачем на перевірку, частина залишку відємного значення в сумі 2557466,00 грн., яка включена до бюджетного відшкодування за червень 2009 року не сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг), тобто позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 2557466,00 грн. (суму перенесено до 26 рядка декларації), а тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач не погоджується з висновками судово-економічної експертизи, зазначає, що у відповідності до п.п. „а” п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” припинення грошового зобовязання шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог не може вважатися фактичною сплатою податку позивачем постачальникам таких товарів (послуг), а тому висновок судово-економічної експертизи, на думку відповідача, в цій частині є незаконним та таким, що не повинен братися до уваги судом при розгляді справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та висновок судово-економічної експертизи, суд вважає наступне:

Встановлено, що ВАТ "Облтеплокомуненерго" було подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з податку на додану вартість та розрахунок суми бюджетного відшкодування (вх. № 10167 від 20.07.2009 р.) за червень 2009 р. В рядку 25.2 позивачем було задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 3082464,00 грн.

ДПІ у м. Чернігові в період з 10.09.2009 р. по 16.09.2009 р. було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Облтеплокомуненерго" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2009 року, про що було складено акт від 24.09.2009 р. № 733/23/03357671 „Про результати позапланової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалася в період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року”.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п. „а” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В Акті перевірки встановлено, що позивачем було фактично сплачено у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) частину залишку відємного значення у розмірі 524998,00 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції Наказу від 17.03.2008р. № 159, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2005 р. за № 224/14915) підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2009 року в розмірі 2557466,00 грн. Перевіркою підтверджено відображене ВАТ „Облтеплокомуненерго” у декларації за червень 2009 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 36715,00 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року 488283,00 грн., що повязано з ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок та інформаційних довідок щодо основних постачальників з інших інспекцій.

На підставі висновків акту перевірку відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 р. за № 0005012320/0, яким позивачу за червень 2009 року зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 2557466,00 грн.

Позивачем наполягає на тому, що ним було фактично сплачено у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) частину залишку відємного значення у розмірі 590692,00 грн.

За клопотанням позивача, ухвалою окружного адміністративного суду від 31.03.2010 року у справі було призначено судово-економічну експертизу проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 24.09.2009 р. № 723/23/03357671 з урахуванням показників податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ „Облтеплокомуненерго” за червень 2009 року в розмірі 2557466 грн.? Якщо так, то яким чином ВАТ «Облтеплокомуненерго» має враховувати суму податкового кредиту 2557466 грн.?

- Чи підтверджується документально на момент перевірки суми ПДВ, які фактично сплачені та включені ВАТ ”Облтеплокомуненерго” до бюджетного відшкодування по декларації за червень 2009 року в сумі 590692,00 грн.?

Згідно до висновків викладених у висновку № 694-695 ц судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-11640/09/2570 від 28.05.2010 р. експертом було вказано наступне:

По першому питанню.

Документально та нормативно не підтверджується висновок акту перевірки від 24.09.2009 р. № 723/23/03357671 з урахуванням показників податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ „Облтеплокомуненерго” за червень 2009 року в розмірі 2557466 грн.

Завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ „Облтеплокомуненерго” за червень 2009 року з урахуванням показників податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року документально та нормативно підтверджується в розмірі 2518899 грн.

Залишок від'ємного значення в розмірі 2518899 грн. має декларуватися ВАТ „Облтеплокомуненерго” у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року з відображенням в рядку 23.2 декларації.

По другому питанню

Документально не підтверджуються на момент перевірки суми ПДВ, які фактично сплачені та включені ВАТ „Облтеплокомуненерго” до бюджетного відшкодування по декларації за червень 2009 року в сумі 590 692 грн.

Документально підтверджуються суми ПДВ, які фактично сплачені та включені ВАТ „Облтеплокомуненерго” до бюджетного відшкодування по декларації за червень 2009 року в сумі 563565,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з банківських виписок, платіжних доручень, авансових звітів та чеків, а також як встановлено експертом у висновку судово-економічної експертизи позивачем було фактично сплачено грошовими коштами в попередніх звітних періодах (березень травень 2009 року) на користь контрагентів ПДВ суму в розмірі 521265,31 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

На підставі ч. 3 статті 203 Господарського кодексу України позивачем в травні 2009 року було проведено залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 253798,46 грн., в тому числі ПДВ 42299,74 грн., а саме:

-з Комунальним енергогенеруючим підрозділом „Чернігівська теплоелектроцентраль” на суму 58298,84 грн., в т.ч. ПДВ 9716,47 грн.;

-з КП Чернігівводоканал Чернігівської міської ради, ВАТ Енергопостачальної компанії „Чернігівобленерго” на суму 195499,62 грн., в т. ч. ПДВ 32583,27 грн.

Між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму залишку невиконаного грошового зобов'язання, про що складені відповідні акти, за змістом яких в результаті проведеного зарахування грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого в травні 2009 року товару, послуг на суму поставки з нарахуванням ПДВ виконано належним чином і в повному обсязі.

Як вказувалося вище, згідно пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Крім того, відповідно до пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення (розрахована згідно з пп. 7.7.1), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Зазначений підпункт не містить такої умови для відшкодування ПДВ як оплата отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) тільки грошовими коштами, а передбачає лише встановлення факту оплати, тобто розрахунків за товари (роботи, послуги).

Розрахунки з постачальниками були проведені позивачем шляхом заліку (бартеру), в результаті якого не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Отже оскільки у п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", вказано, що термін "бартер" для цілей даного Закону застосовується в значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому необхідно зазначити п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким визначено, що бартер - це господарська операція яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліків та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування грошових коштів на рахунок продавця для компенсації вартості таких товарів.

З огляду на наведені норми Закону України „Про податок на додану вартість ”, та аналізуючи підстави винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку на помилковість висновків ДПІ в м. Чернігові, оскільки в даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави для таких дій, за доведеністю позивачем факту проведення розрахунків шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено, що оплата повинна проходити саме в грошовій формі. Тобто, дія пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" розповсюджується також і на бартерні операції, в складі яких уже врахований ПДВ, нарахований відповідно до п. 4.2 ст. 4 згаданого Закону України „Про податок на додану вартість”.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивач правомірно визначив суму відшкодування податку на додану вартість у сумі 563565,05 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було доведено правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в сумі 38567,00 грн..

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» а тому позовні вимоги про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.09.2009 року за № 0005012320/0 на суму 38567,00 грн., з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Чернігові № 00005012320/0 від 29.09.2009 року на суму 38567,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строку подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 29.06.2010р

Суддя: підпис О.В.Кашпур