Ухвала суду № 102660093, 11.01.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/14123/21

Провадження №4-с/463/4/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Рудакова Д. І.

при секретарі судового засідання Метеллі Б.Б.,

представника стягувача Шугало В.М.

з участю боржника ОСОБА_1

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові скаргу адвоката Савчук Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківський ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_3 на дії державного виконавця, -,

в с т а н о в и в:

Представник боржника ОСОБА_2 в інтересах боржника ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Личаківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо неврахування ним добровільно сплачених боржником грошових коштів на утримання дитини (аліменти) на загальну суму 15 000 гривень ( по 3 000 гривень за 16.02.2021, 21.03.2021, 18.04.2021, 11.05.2021 та 16.06.2021) в якості сплачених аліментів на утримання малолітньої дитини. Оскільки при звернення 16.11.2021 із заявою про надання розрахунку по сплаті аліментів, отримано відповідь згідно з якої слідує, що боржнику ОСОБА_1 нарахована заборгованість зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа станом на 01.12.2021 в сумі 16 714, 16 гривень. Зі слів державного виконавця долученні квитанції про переказ грошових коштів не можуть братися до уваги, оскільки у них відсутня вказівка на «аліменти». Враховуючи наведене вважає дії державного виконавця неправомірними.

Боржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 скаргу в судовому засіданні підтримали, просили таку задовольнити з наведених мотивів у ній.

Представник стягувача проти задоволення скарги заперечив, просив у такій відмовити. Долучив до матеріалів скарги пояснення згідно яких слідує, що в дійсності такі кошти надходили на користь стягувача, як добровільний переказ, та стверджує, що вказані кошти слід вважати додатковими витратами на дитину за усною домовленістю між сторонами, у зв`язку із чим стягувач ОСОБА_3 не зверталася до суду із позовною заявою про стягнення додаткових витрат на дитину відповідно до ст.185 СК України.

Державний виконавець Базилевич О.С. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи та не повідомив про причини неявки.

Суд, вислухавши пояснення заінтересованих осіб, дослідивши письмові докази, вважає, що скаргу слід задовольнити.

Судом встановлено, що на виконанні у Личаківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження №66734809, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на підставі виконавчого листа № 463/309/21 виданого 27.08.2021 Личаківським районним судом міста Львова. Постановою державного виконавця Личаківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 07.09.2021 відкрито вище вказане виконавче провадження. Окрім цього до матеріалів скарги долучено розрахунок заборгованості ( в період з січня 2021 по листопад 2021) по аліментах станом на 01.12.2021 відповідно до якого нарахована заборгованість по сплаті аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа в сумі 16 714, 16 гривень, а сума сплачених аліментів становить 14 931, 00 гривень.

Як вбачається з доданих до матеріалів скарги копій квитанцій боржником в дійсності проводилися готівкові перекази на ім`я стягувача ОСОБА_3 в загальній сумі 15 000 гривень ( по 3 000 гривень за 16.02.2021, 21.03.2021, 18.04.2021, 11.05.2021 та 16.06.2021) як стверджує боржник в якості сплачених аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 . Окрім цього боржник звертався до державного виконавця про зарахування даних коштів в рахунок погашення заборгованості аліментів, однак державним виконавцем відмовлено у врахування таких платежів. Окрім цього як стверджує боржник інших зобов`язань, окрім аліментних між сторонами виконавчого провадження не існує.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Окрім цього згідно ст.449 ЦПК України Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Дослідивши лист Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей», згідно з якого слідує, що боржник не міг вказувати призначення платежу грошових коштів, оскільки в такому документі реквізит «призначення платежу» автоматично заповнюється ПЗ Фінансовою установою. Окрім цього Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей» є небанківською фінансовою установою, яка надає послуги на переказ грошових коштів без відкриття рахунків на підставі ліцензії №11/1 від 17.10.2014 року на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, виданої Національним банком України.

Окрім цього судом враховується правова позиція Верховного Суду від 01.08.2019 по справі №642/6906/16-ц посилання у касаційній скарзі на відсутність призначення платежу «сплата аліментів» у наданих ОСОБА_2 квитанціях спростовується письмовим повідомленням ПАТ КБ «ПриватБанк» від 23 вересня 2015 року № 20.1.0.0.0/7-20150917/1542, у відповідності до якого до 15.05.2015 року при грошових переказах через термінал самообслуговування ПАТ КБ «ПриватБанк» у платника була відсутня технічна можливість самостійно вказувати призначення платежу, всі платежі позначалися як «поповнення банківської картки в терміналі самообслуговування».

Враховуючи вищевикладене та норми ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, то його бездіяльність слід визнати неправомірною та слід зобов`язати державного виконавця Личаківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Базилевича О.С. вчинити дії згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. 3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що необхідно визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Базилевича О.С. оскільки йому було відомо про наявність оплати, однак самостійно не вчинялося жодних дій та не приймалося рішень щодо їх усунення та зобов`язати виконавця вчинити відповідні дії.

На підставі викладеного, керуючись 447, 449, 451 ЦПК України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в :

скаргу задовольнити.

Визнати не правомірними дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) щодо відмови у врахуванні наданих боржником ОСОБА_1 квитанцій про перерахунок ним коштів на користь стягувача ОСОБА_3 через відділення «Нової пошти» (ТОВ «Нова Пей») на суму 15 000 гривень ( по 3 000 гривень за 16.02.2021, 21.03.2021, 18.04.2021, 11.05.2021 та 16.06.2021) в якості сплачених аліментів на утримання малолітньої дитини.

Зобовязати державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Базилевича О.С. врахувати надані боржником ОСОБА_1 квитанцій про перерахунок ним коштів на користь стягувача ОСОБА_3 через відділення «Нової пошти» (ТОВ «Нова Пей») на суму 15 000 гривень ( по 3 000 гривень за 16.02.2021, 21.03.2021, 18.04.2021, 11.05.2021 та 16.06.2021) в якості сплачених аліментів на утримання малолітньої дитини.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.І. Рудаков