Рішення № 102659344, 17.01.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3694/21

Провадження № 2/444/280/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про встановлення факту та визначення додаткового строку для подачі заяви в нотаріальну контору для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подачі заяви в нотконтору про прийняття спадщини, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Зіболківською сільською радою Жовківського району, Львівської області.

Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 ), який належав батькові на праві приватної власності, що стверджено свідоцтвом про право власності на будинок, виданим за рішенням виконкому Зіболківської сільської ради Жовківського району, Львівської області №25 від 13.03.1997 року.

На день смерті батька вона проживала разом з ним, вела спільне господарство, доглядала його, оскільки він був людиною похилого віку, хворів, однак зареєстрованою була в м. Новояворівськ Яворівського району, Львівської області, а тому вважала що спадщину після його смерті прийняла. Факт її проживання стверджено довідкою Жовківської міської ради, складеної старостою села.

Після смерті батька звернулася до Жовківської держнотконтори про спадкування, однак їй роз`яснено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а оскільки в її паспорті громадянки України зазначено реєстрацію в іншій місцевості то вона вважається такою, що пропустила строк для подачі заяви в нотаріальну контору про спадкування. Оскільки позивачка проживала з батьком в будинку до дня його смерті, а тому вважала що прийняла спадщину. Крім того, звернувшись в нотконтору довідалася , що батьком ще 02.02.1996 року в Жовківській держнотконторі складено заповіт, яким все належне йому на день смерті майно, він заповів їй, що стверджено витягом з реєстру заповітів, однак в заповіті батько перекрутив її прізвище та записано, що все своє майно він заповідає « ОСОБА_1 , а не " ОСОБА_3 " і їй роз`яснено, що реалізація права на отримання спадщини залежить від встановлення судом юридичного факту, який породжує наслідки. Отже лише встановивши факт приналежності саме їй заповіту, вона зможе оформити спадщину.

Про те, що померлий ОСОБА_2 є її батьком стверджено свідоцтвом про народження і дошлюбне прізвище ОСОБА_4 » змінила на ОСОБА_3 у зв`язку з одруженням, що стверджено витягом з Державного реєстру про реєстрацію шлюбу, виданим Жовківським відділом РАЦС. Просить задоволити позов.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено повідомленнями про вручення повідомлення, однак позивачем подано заяву, в якій позов підтримує повністю та просить слухання справи проводити у її відсутності. Представником Жовківської міської ради повідомлено про відсутність заперечень проти позовних вимог та розгляд справи в їх відсутності, а тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін беручи до уваги подані ними заяви.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом.

Ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих суду.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Зіболківською сільською радою Жовківського району, Львівської області.

На день смерті йому належало нерухоме майно, житловий будинок в АДРЕСА_1 ), що стверджено свідоцтвом про право власності на будинок, виданим за рішенням виконкому Зіболківської сільської ради Жовківського району, Львівської області №25 від 13.03.1997 року та зареєстровано власність Червоноградським МБТІ.

З копії свідоцтва про народження позивачки вбачається, що її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », яке нею змінено в зв`язку з одруженням, що стверджено витягом з Державного реєстру про шлюб, виданим Жовківським відділом РАЦС і після одруження їй присвоєно прізвище ‘’ ОСОБА_3 ’’.

З довідки, виданої старостою с.Зіболки Жовківської міської ради (бувшої Зіболківської сільсьокї ради) Львівського району, Львівської області вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом з своїм батьком в с. В.Передримихи Львівського району Львівської області (бувшого Жовківського району Львівської області) до дня його смерті та вела з ним спільне господарство .

З копії заповіту, посвідченого 02.02.1996 року Жовківською державною нотаріальною конторою вбачається, що ОСОБА_5 все належне йому на день смерті майно заповів ‘’ ОСОБА_1 ’’, перекрутивши прізвище своєї дочки ‘’ ОСОБА_3 ‘’ на ‘’ ОСОБА_6 ’’, а тому зважаючи на вік спадкодавця в період складанні заповіту та відсутності документу особи в користь якої складається заповіт, і такий нотаріусом не вимагається, суд прийшов до переконання, що заповіт дійсно складено в користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями строк для прийняття спадщини нею встановлюється у три місяці.

Таким чином, закон встановлює строк для прийняття спадщини – шість місяців з часу відкриття спадщини. У разі неподання заяви протягом цього строку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, окрім випадку, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Однак, вказаний строк не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про втрату особою права на спадкування.

У пункті 24 постанови Верховного Суду України (далі - ВСУ) від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (такий правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17 та підтриманий у постановах ВС/КЦС: від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; від 17.03.2021 у справі № 308/4272/19; від 22.02.2021 у справі № 644/7785/19).

Судом встановлено, що позивачка є дочкою померлого ОСОБА_2 , а отже відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги за законом у випадку відсутності заповіту.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Оскільки позивачка проживала на день смерті з батьком, вела з ним спільне господарство, про заповіт в якому перекручено її прізвище, їй не було відомо, про такий стало відомо лише після звернення в нотконотору, але не може реалізувати своє право із-за перекручення в заповіті прізвища спадкоємця. А відтак, суд вважає таку обставину поважною та приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 1272 ч.3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної при чини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї. Судом встановлено факт проживання позивачки з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями строк для прийняття спадщини нею встановлюється у три місяці.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивачки підлягає захисту в судовому порядку. Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.. ст.12,13,23,76,268,258,264-265,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити юридичний факт приналежності правовстановлюючого документу, а саме що заповіт, складений ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідчений 02.02.1996 року Жовківською державною нотаріальною конторою про те, що все майно де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що він матиме право на день смерті заповів " ОСОБА_1 " дійсно належить його дочці - " ОСОБА_1 ".

Визначити ОСОБА_1 3-х місячний додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.