Рішення № 102659327, 11.01.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3472/21

Провадження № 2/444/216/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей Рава-Руської міської ради про усунення перешкод в спілкуванні, вихованні доньки та визначення способів участі в її вихованні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод в спілкуванні, вихованні доньки та визначення способів участі в її вихованні.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 жовтня 2016 року Виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_2 , актовий запис №37. За час подружнього життя у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 . Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19 листопада 2019 року у справі № 444/2136/19 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19 листопада 2019 року у справі № 444/2137/19 стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 14.08.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач зазначає, що належним чином виконує як рішення суду так і свої батьківські обов`язки, справно сплачує аліменти, призначені на утримання його неповнолітньої доньки, заборгованість по аліментах відсутня.

При відвідуванні доньки відповідачка ОСОБА_2 свідомо чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, провокує конфлікти, не допускає його до дитини, не виконує розпорядження Жовківської районної державної адміністрації № 472 від 27 вересня 2019 року «Про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Зокрема вказує, що згаданим розпорядженням визначено способи участі позивача у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом побачень у перші два місяці (жовтень та листопад 2019 року) у присутності матері дитини, у наступні місяці - без присутності матері дитини:

у першу і третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год.;

у другу і четверту неділю місяця з 15.00 год. до 20.00 год.;

кожного вівторка та четверга місяця з 10.00 год. до 12.00 год.;

в інший час за згодою матері та батька дитини.

Також зобов`язано ОСОБА_2 дотримуватись визначених органом опіки та піклування способів участі батька у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні та у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак відповідачка даного розпорядження в добровільному порядку не виконує, тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та просить позов задоволити та визначити спосіб його участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності з розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації № 472 від 27 вересня 2019 року «Про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме, шляхом побачень з дитиною без присутності матері дитини:

у першу і третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год.;

у другу і четверту неділю місяця з 15.00 год. до 20.00 год.;

кожного вівторка та четверга місяця з 10.00 год. до 12.00 год.;

в інший час за згодою матері та батька дитини.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги щодо зустрічей з дитиною кожного вівторка і четверга місяця зазначивши час зустрічей з 17:30 год. до 19:30 год. та просить дозволити спілкування з дитиною по телефону у свій час, якщо не буде можливості приїхати до дитини.

Відповідач подала на адресу суду заяву, в якій не заперечила проти зустрічей батька у зазначений ним час, однак просила обмежити час спілкування дитини з батьком по телефону до 30 хв., оскільки дитина є малолітньою, має чотири роки і це шкодить її здоров`ю.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав заяву про уточнення позовних вимог та просив розгляд справи проводити у його відсутності. Уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити з підстав, викладених у позовній та уточненій заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду подала заяву, в якій не заперечила проти уточнених позовних вимог та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого повідомлявся належним чином. Свого відношення до позову не висловив. Інших клопотань на адресу суду не поступало.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ст. 4 ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом.

Ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2016 року Виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_2 , актовий запис №37.

За час подружнього життя у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19 листопада 2019 року у справі № 444/2136/19 шлюб між сторонами розірвано (а.с.6-7).

З розпорядження голови Жовківської РДА від 27.09.2019 року № 472 вбачається, що визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом побачень у перші два місяці (жовтень та листопад 2019 року) у присутності матері дитини, у наступні місяці – без присутності матері дитини:

у першу і третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год.;

у другу і четверту неділю місяця з 15.00 год. до 20.00 год.;

кожного вівторка та четверга місяця з 10.00 год. до 12.00 год.;

в інший час за згодою матері та батька дитини..

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ч.6 ст.6 Сімейного кодексу України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Судом встановлено, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною, однак батько має право на спілкування з дочкою.

Відповідно до ч.1,2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість таких.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Суд враховує висновок Жовківської міської ради (як органу опіки та піклування) про визначення часу спілкування батька ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 від 27.09.2019 року, які вказують на те, що побачення з батьком рекомендовано проводити в присутності матері дитини жовтень та листопад 2019 року, а подальші зустрічі – без присутності матері дитини.

Однак суд враховує також ситуацію, що склалася між батьком та матір`ю дитини, визначення зустрічей позивача з дитиною за присутності матері не призведе до відновлення теплих батьківських стосунків, становлення розуміння дитиною правильної ролі батька в її вихованні, а також не забезпечить дитині нормального психологічного стану під час таких зустрічей.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі № 487/2621/17-ц.

Враховуючи викладене вище, установивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, і вимог статей 157, 158 СК України, врахувавши вік дитини на час вирішення цього питання, режим її розпорядку дня та особисту прихильність до батьків, висновок органу опіки та піклування та оцінивши його в сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд приходить до висновку, що способи участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : у першу і третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год.; у другу і четверту неділю місяця з 15.00 год. до 20.00 год.; кожного вівторка та четверга місяця з 17.30 год. до 19.30 год.; дозволивши спілкування позивачу з дитиною ОСОБА_3 у телефонному режимі у визначений вище час, в інший час за згодою матері та батька дитини, - є такими, що відповідають віковим потребам малолітньої дитини, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, будуть достатніми для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Керуючись ст. 180, 157, 159, 191 СК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні та у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності з розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації № 472 від 27 вересня 2019 року «Про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме, шляхом побачень з дитиною без присутності матері дитини:

- у першу і третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год.;

- у другу і четверту неділю місяця з 15.00 год. до 20.00 год.;

- кожного вівторка та четверга місяця з 17.30 год. до 19.30 год.;

Дозволити спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у телефонному режимі у визначений вище час, в інший час за згодою матері та батька дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.