Рішення № 102659296, 13.01.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3185/21

Провадження № 2/444/172/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом. Просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці.

В обгрунтування позову покликається на наступне. Мама позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно за заповітом, який вона посвідчила в Річківській сільській рад 12.08.2014. Про існування заповіту до смерті матері їй не було відомо. Спадкове майно складається із земельної ділянки площею 1.8035 га кадастровий номер 4622787900:24:000:0005 та 0,051 га кадастровий номер 622787900:17:000:003, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства. Зазначає, що на день смерті матері вона проживала разом з нею в АДРЕСА_1 в будинку, який подарувала при житті їй мати, однак є зареєстрованою в м. Червонограді. Про те, що вона проживала день смерті з матір`ю в с. Річки стверджено і довідкою, виданою старостою с. Річки. Після смерті матері вона звернулася до нотаріальної контори про спадкування, однак їй роз`яснено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а оскільки в її паспорті громадянина України зазначено про реєстрацію в іншій місцевості, то вона вважаєтся такою, що пропустила строк для подачі заяви в нотаріальну контору про спадкування. Оскільки вона проживала з матір`ю в будинку до дня її смерті, а тому вважала, що прийняла спадщину. Просить задоволити позов.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю. Просить задоволити позов.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника міської ради. Щодо задоволення позову не заперечив.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач фактично визнав позовні вимоги, не заперечив проти їх задоволення, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Річки Жовківського району Львівської області, що стверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 21.11.1996. Місце проживання останньої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 із 25.12.2001. Те, що позивачка ОСОБА_1 доводиться дочкою ОСОБА_2 стверджено копією свідоцтва про її народження Серія НОМЕР_2 . Позивачка 07.11.1987 року у зв`язку із одруженням змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

Із копій Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18130684 від 24.02.2014 та № 18131295 від 24.02.2014 вбачається, що ОСОБА_2 є власноком земельних ділянок кадастрові номери 4622787900:24:000:0005, 4622787900:17:000:0043 на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення.

Мама позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області 10 серпня 2020 року (актовий запис № 24).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено секретарем Річківської сільської ради 12.08.2014. З такого вбачається, що все своє майно ОСОБА_2 заповіла дочці - ОСОБА_1 , що стверджується копією такого в матеріалах справи.

З довідки Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 1209 від 28.10.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , дочка померлої ОСОБА_2 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 , який належить їй на праві власності, і вели спільне господарство.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пунктом 24 постанови передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Після смерті матері позивачка звернулася до нотаріальної контори про спадкування, де їй роз`яснено, що вона пропустила строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Відповідно копії договору дарування житлового будинку, посвідченого 17 серпня 2010 року нотаріусом Жовківської ДНК, вбачається, що при житті ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що дає підстави вважати, що позивачка могла бути необізнаною про наявність заповіту матері, а тому, надає віри позивачці.

Із копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.09.2010 вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі вищевказаного договору дарування.

Таким чином, суд вважає, що позивачці слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ясиновський Р. Б.