Ухвала суду № 102658553, 13.01.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5256/21

Провадження № 1-в/461/3/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участі:

секретаря - Бобика Д.

прокурора - Баляна Р.В..

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування попереднього ув`язнення до строку покарання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зарахування попереднього ув`язнення до строку покарання згідно Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просив задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви. Просив відмовити у задоволенні такої заяви.

Заслухавши пояснення засудженого та прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суддя приходить до висновку, що заява є необґрунтована та в такій слід відмовити з таких мотивів.

Вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.115 ч.1, 115 ч.2 п.п.6, 13, 185 ч.2, 187 ч.4, 357 ч.3 КК України та призначено покарання:

- за ст. 115 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років;

- за ст. 115 ч.2 п.п.6, 13 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

- за ст. 187 ч.4 КК України у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст.357 ч.3 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою і строк відбування покарання обчислюється з 17 серпня 2005 року, з моменту його фактичного затримання.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2020 року вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст.35, ч.2 ст.185 КК України скасовано, а провадження в справі в цій частині закрито в зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України. ОСОБА_1 вважається засудженим за ч.1 ст.115, п.6 та п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції, а саме:

- за ст. 115 ч. 1 КК України – 15 років позбавлення волі;

- за п.6 та п.13 ч.2 ст.115 КК України – довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.4 ст.187 КК України – 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015) зараховано ОСОБА_1 в строк покарання період попереднього ув`язнення з 17.08.2005 по 17.10.2006, з 23.10.2017 по 24.05.2019, з 03.06.2019 по 09.07.2020, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 24.02.2021 року вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 квітня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Гаврилюка Н.М., без задоволення.

У цей час засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор». Статтею 63 Кримінального кодексу України визначено, що покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Довічне позбавлення волі – найсуворіше покарання у кримінальному праві України. Цей вид покарання передбачено в альтернативі з позбавленням волі на певний строк за обмежене коло особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Засудження до довічного позбавлення волі, як і до позбавлення волі на певний строк, передбачає конкретне визначення початку відбування цих покарань. Упродовж відбування довічного позбавлення волі законодавством установлені конкретні часові показники, сплив яких змінює правовий статус засудженого до цього покарання, а саме: а) про виникнення у засудженого до довічного позбавлення волі права на подання клопотання про помилування – «після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання (частина сьома статті 151 Кримінально-виконавчого кодексу України); б) про виникнення права на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру – після відбуття п`яти років строку покарання (частина шоста статті 151 КВК); в) про виникнення права на розгляд питання про переведення з одних приміщень камерного типу в інші та з приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень – «після фактичного відбуття … не менше п`яти років строку покарання» (частина друга статті 151-1 КВК).

Крім того, згідно з частиною другою статті 87 Кримінального кодексу України актом помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Така правова позиція викладена у постанові судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2017 року (справа № 5-121кс(15)17).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ( в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) - зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, вказаного Закону не може бути обмежено, оскільки, передбачені частиною п`ятою статті 72 КК правила зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення мають істотне значення для обчислення засудженому строку фактичного відбування покарання, що прямо впливає на реалізацію ним прав щодо зміни умов тримання, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, у тому числі права на звернення з клопотанням про помилування.

Попереднє ув`язнення відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 09.07.2020 року, тобто в день ухвалення процесуального рішення апеляційною інстанцією.

Згідно з розпорядженням про виконання вироку, вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 09.07.2020 року. Таким чином відсутні правові підстави для зарахування строку попереднього ув`язнення до строку покарання за період з 09.07.2020 року по 24.02.2021 року.

На підставі наведеного, керуючись ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України ( в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року), ст. 537 та ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування попереднього ув`язнення до строку покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом 7 днів із дня проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.Є. Радченко