Ухвала суду № 102658482, 13.01.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8017/21

Провадження № 1-кп/461/249/22

УХВАЛА

13.01.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі

Головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судового засідання Цюпака В.І.

прокурора Зеніна Г.К.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Бобровнікова В.В., Іванюк Р.В.

поручителя ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22021140000000068 від 02.07.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №22021140000000068 від 02.07.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Зенін Г.К. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Покликається на те, що 29.06.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, дія якого згідно рішень суду неодноразово продовжувалась, востаннє до 21.01.2022.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням ГВ КР УСБУ України у Львівській області щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України від 13.01.2021; протоколом огляду інтернет мережі від 12.02.2021; протоколом огляду мобільних з`єднань ОСОБА_1 ; протоколом огляду інформації отриманої в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.06.2021; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 17.06.2021; протоколом проведення впізнання із ОСОБА_3 від 17.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 04.06.2021; протоколом проведення впізнання із ОСОБА_4 від 04.06.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.

Доцільність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пов`язана з тим, що вчинений ОСОБА_1 злочин був спрямований на заподіяння тяжких наслідків, а саме: завдання шкоди життю і здоров`ю військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, а також законних військових формувань, що беруть участь у проведенні ООС та АТО на сході України, ураження військової техніки сил ООС та АТО, заподіяння шкоди життю і здоров`ю мирного населення, ураження та руйнування об`єктів життєзабезпечення та інфраструктури в зоні проведення ООС та АТО, а також інших тяжких наслідків.

Прокурор зазначає, що ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки кримінальне правопорушення, яке йому інкримінуються є особливо тяжким, та загалом передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, для його уникнення може переховуватися від суду.

Разом з цим, ОСОБА_1 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України Луганської та Донецької областей, окуповану Російською Федерацією територію АР Крим.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що володіючи інформацією, які є у матеріалах кримінального провадження ОСОБА_1 , зокрема щодо біографічних даних свідків, які у своїх показаннях повністю викривають його як учасника терористичної організації «ЛНР», може здійснювати на них вплив з метою зміни останніми своїх показань.

Враховуючи наявність великої кількості належних та допустимих доказів, які вказують на його винуватість ОСОБА_1 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, може намагатися у будь-який спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, вчиняючи вищевикладене кримінальне правопорушення, обвинувачений усвідомлював наслідки таких дій, а відтак, і притягнення до відповідальності, та, зважаючи на це ОСОБА_1 дійсно може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним перетином державного кордону та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, повернувшись до лав терористичної організації «ЛНР». Викладене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, ОСОБА_1 не має сталого джерела доходів та жодного нерухомого майна на підконтрольній державним органам території України, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування.

Відтак, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що будь – який інший запобіжних захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому просить суд клопотання задоволити.

Захисник Бобровніков В.В. клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою заперечив. Водночас, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 . Мотивуючи тим, що з матеріалів провадження вбачається, що надані стороною обвинувачення докази не містять фактичних даних, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в цій справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства та є такими, що в сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів.

Захисник вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні відсутні. Щодо ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду, ОСОБА_1 жодного разу не ухилявся від проведення будь- яких слідчих дій. Постійно проживає за місцем реєстрації у м. Київ, відповідає на телефонні дзвінки та не уникає контакту зі слідством. Жодного доказу, що спростовують вищезазначене, суду не надано. Що стосується нібито можливості виїзду підозрюваного ОСОБА_1 до РФ, а також до тимчасово окупованих територій, то по-перше, ОСОБА_1 такого наміру ніколи не мав та не має, є патріотом, займає активну громадянську позицію. Все зазначене підтверджується відповідними характеристиками, які залучалися до матеріалів справи. Крім того, на перетині кордону з РФ та тимчасово-окупованими територіями діє також жорсткий паспортний контроль, що не дозволить жодній особі у разі відсутності паспорта громадянина України потрапити на цю територію. Щодо ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, захисник зазначає про те, що у клопотанні не зазначається, які саме документи може знищити підозрюваний ОСОБА_1 , в який спосіб та де знаходяться вказані документи, що вони підтверджують та не наводяться найменші докази того, що ОСОБА_1 намагався або мав намір знищити хоч якісь документи.

За місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 були проведені обшуки. Стороною обвинувачення було вилучено телефони, жорсткий диск. Будь-яких даних, що могли би свідчити про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення у ході досудового слідства не виявлено.

Таким чином, жодного факту чи обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 має намір та можливість або вчиняв спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення не існує.

Щодо ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні, то зазначене не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 взагалі не контактує з іншими учасниками кримінального провадження, він з ними навіть не

знайомий

Стороною обвинувачення не зазначено і не надано доказів наявності будь-яких контактів ОСОБА_1 з іншими учасниками кримінального провадження, у тому числі зі свідками.

Крім того, всі свідки вже надали покази органу досудового розслідування та були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдих показів, їм роз`ясненні їх права та обов`язки.

Відсутні будь-які докази того, що хтось зі свідків звертався до правоохоронних органів, чи процесуального керівника з повідомленням про будь-який пошук контакту, спонукання до певних дій, погрози чи тиск з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то зазначене не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 не має та ніколи не мав подібних намірів, а у органу досудового слідства та суду відсутні докази наявності будь-яких підстав так вважати.

Отже, єдиною наявною підставою для обрання запобіжного заходу тримання під вартою є тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 .

Крім цього, сторона захисту звертає увагу суду на наступні обставини:

1.Обвинувачений ОСОБА_1 фізично не має доступу до речей і документів, які можуть мати доказове значення при досудовому розслідуванні, жодного разу не спілкувався зі спеціалістами, свідками чи експертами.

2.Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та постійно там проживає разом з сім`єю.

3.Обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі та на його утриманні перебуває п`ятеро неповнолітніх дітей, що свідчить про тісні соціальні зв`язки в суспільстві (свідоцтва про народження в матеріалах справи).

4.Обвинувачений ОСОБА_1 жодного разу не ухилявся від проведення слідчих дій, добровільно, хоча не був затриманий, 29.06.2021 року погодився поїхати до міста Львів разом зі слідчими та надавав пояснення, співпрацював зі слідством, повідомляв про всі відомі йому обставини.

5. Раніше ОСОБА_1 не притягався до кримінальної відповідальності, судимостей не має.

Приймаючи до уваги вищевикладене та ту обставину, що відсутні ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 намагатиметься уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватиметься від органів досудового розслідування, продовжуватиме злочинну діяльність, захисник вважає, що даний запобіжний захід є занадто суворим, а обґрунтованим і можливим є застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з обмеженням волі. Застосування запобіжного заходу не пов`язаного з обмеженням волі буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, тому просить суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку або будь-який інший запобіжний захід, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку або будь-який інший запобіжний захід, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Встановити для обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Захисник Іванюк Р.В. клопотання прокурора заперечив, просив суд у задоволенні такого відмовити. Клопотання захисника Бобровнікова В.В. про зміну запобіжного заходу підтримав, просив суд таке задоволити.

04 січня 2022 року від Народного депутата VIII скликання Героя України Савченко Н. надійшла заява про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 .

У підготовчому судовому засіданні поручитель ОСОБА_2 заяву про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала, надала пояснення аналогічні викладеній у ній. Просив суд заяву задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання прокурора заперечив, просив суд передати його на поруки поручителю ОСОБА_6 .

Суд, заслухавши заявлені клопотання та позиції учасників справи щодо таких, вивчишив матеріали справи, проходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст.29 Конституції України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що судовий розгляд не розпочався, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, оскільки з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема встановленими ризиками, з огляду на високу вірогідність переховування від суду, підтверджує наведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Також під час розгляду даного клопотання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що вчинений ОСОБА_1 злочин був спрямований на заподіяння тяжких наслідків, а саме: завдання шкоди життю і здоров`ю військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, а також законних військових формувань, що беруть участь у проведенні ООС та АТО на сході України, ураження військової техніки сил ООС та АТО, заподіяння шкоди життю і здоров`ю мирного населення, ураження та руйнування об`єктів життєзабезпечення та інфраструктури в зоні проведення ООС та АТО, а також інших тяжких наслідків. Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

ОСОБА_1 не має сталого джерела доходів, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Серед іншого, обвинувачений має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, що може перетнути лінію зіткнення в зоні АТО та ООС, що дає підстави вважати, що він таким чином зможе переховуватись від органів досудового слідства та суду на непідконтрольній Україні території Луганської області та перешкоджати кримінальному провадження, шляхом впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність та наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, з наступних підстави.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131,176, 181, 183).

До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження, ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності підстав для його заміни, а саме наявності нових обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 27.09.2021 р. застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк 60 діб, тобто до 25 листопада 2021 року включно.

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», на 60 діб, тобто до 21.01.2022 року включно.

З наведеного вбачається, що обставини, на котрі посилається сторона захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу, а саме покликання захисника на відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, були предметом розгляду і цим обставинам надавалась відповідна оцінка. Відтак, ризики, які встановлені стороною обвинувачення та судом, продовжують існувати, а тому дані покликання захисника не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду і свідчили про необхідність застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки, стороною захисту недоведено можливості запобігти існуючим ризикам у кримінальному провадженні шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу, відсутність будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду.

Що ж стосується заяви поручителя ОСОБА_2 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відмовляє у задоволенні такого. Оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 314-317 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Зеніна Г.К., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», на 60 діб, тобто до 13.03.2022 року включно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Зеніна Г.К.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката Бобровнікова В.В. – відмовити.

У задоволенні заяви поручителя Народного депутата VIII скликання Героя України Савченко Н. про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 17 січня 2022 року.

Суддя: В.Ф. Романюк