Ухвала суду № 102658463, 13.01.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/112/22

Провадження № 1-кп/461/298/22

УХВАЛА

13.01.2022 року, Галицький районний суд м. Львова

у складі :

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

прокурора Верхоляк Р.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Богуш І.М.

перекладача Расулов М.

розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області Верхоляка Р.Є., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Азербайджан, уродженцю м. Сумгаїт, Республіки Азербайджан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб.

Клопотання обґрунтовує тим, що 14.10.2021 приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з потерпілим ОСОБА_5 , умисно наніс удар ножем в тулуб останньому, завдавши проникаюче ножове поранення задньої поверхні грудної клітки, наскрізне пошкодження лівого купола діафрагми та селезінки, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, на даний час в нього відсутні офіційне місце роботи чи навчання, а обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця від 14.10.2021, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2021, показами свідка ОСОБА_6 від 15.10.2021, показами свідка ОСОБА_7 від 15.10.2021, показами свідка ОСОБА_8 , та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи той факт, що ризики передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце при обрані запобіжного заходу ОСОБА_2 мають місце і на даний час, наявна необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому та просив таке задовольнити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили частково. Просили суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,- 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані матеріали клопотання, суд дійшов до наступного переконання.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) – (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки (до взяття під варту він не працював та не навчався, законних джерел заробітку не мав, раніше неодноразово судимий). Ці обставини свідчать про наявність ризику продовження ОСОБА_2 злочинної діяльності з метою здобуття собі засобів для існування.

Крім того, суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд –

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 14 березня 2022 року включно.

Повний текст ухвали проголошено 17 січня 2022 року о 15 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова