Вирок № 102658213, 13.01.2022, Галицький районний суд м. Львова

461/2297/21

1-кп/461/177/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2022 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю прокурорів Грицишина В.С., Квасниці В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Кравчука П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021145050000001 від 01.01.2021 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючому та зареєстрованому у АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 , 31.12.2020, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи парку поблизу фортифікаційної споруди «Львівська Цитадель», що по вул. Грабовського, 11 у м.Львові, незаконно придбав (знайшов) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яка знаходилась в одному полімерному зіп-пакеті у виді таблетки зеленого кольору, та згідно з висновком експерта є 3,4 - метилендіоксиметамфетамін (МДМА), масою 0,1794 грама; означену психотропну речовину зберігав при собі для власного вживання без мети збуту, тобто, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений своєї вини у вчиненні кримінального проступку щодо незаконно придбання без мети збуту психотропної речовини не визнав. Пояснив, що 31.12.2021 біля 17 год. вій йшов з роботи зустріти дружину, яка в парку «Цитадель» вигулювала собаку. Психотропних речовин не шукав, нічого з землі не піднімав і в кишеню куртки не клав. Коли до нього підійшли працівники Національної гвардії, то на землі біля своїх ніг він побачив поліетиленовий зіп пакет, перемотаний жовтою ізолентою. Звідки цей пакет в нього під ногами пояснити не може. Будучи наляканим появою працівників Національної гвардії, вперше потрапивши в таку ситуацію, визнав, що пакет належить йому. В подальшому прибула слідчо-оперативна група; в його присутності з участю понятих, з залученням відео зйомки було складено протокол огляду місця події, який він без зауважень підписав. Після цього його було доставлено у райвідділ поліції. Просить його виправдати.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновків експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті об`єктивні зв`язки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.

Норми ст.91 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, т.я. подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, тощо.

Вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

Із даних протоколу огляду місця події від 31.12.2020, а також перегляду відеозапису даної процесуальної дії (під час огляду застосовувався технічний запис « Panasonic HC-Y 260»), вбачається, що події відбуваються на території парку «Цитадель» по вул. Грабовського, 11 у м.Львові; поруч із ОСОБА_1 на землі виявлено та вилучено полімерний зіп-пакет, в якому знаходилась таблетка зеленого кольору, які поміщено в спецпакет №7156612. При цьому ОСОБА_1 повідомив учасникам слідчої дії, якав проводилась із участю понятих, що він мав намір покурити канабіс, тому прийшов до парку, щоб знайти закладку; однак, виявлений біля його ніг поліетиленовий пакет йому не належить.

Висновком експерта №СЕ-19/114-21/689-МРВ від 03.03.2021, стверджується, що таблетка зеленого кольору, яка містилась в спецпакеті №7156612, є 3,4 - метилендіоксиметамфетамін (МДМА), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,1794 грам.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 06.03.2021, вилучена під час огляду місця події 31.12.2021, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, масою 0.1794 грам, визнана речовим доказом у справі.

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 31.12.2021 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заступили на охорону громадського порядку по маршруту №1111 у м.Львові, який проходить через парк «Цитадель». Приблизно о 17:00год. в парку «Цитадель» по вул.Грабовського у м.Львові помітили невідомого мужчину, який в подальшому встановлений як ОСОБА_1 , який прямував вглиб парку та поводив себе підозріло. Оскільки до цього ними у вказаному парку неодноразово виявлялись особи, які вживали наркотичні засоби, робили закладки, було прийнято рішення розділитись та прослідувати за обвинуваченим, щоб подивитись, що останній буде робити. Коли він ( ОСОБА_2 ) обійшов ОСОБА_1 та вийшов йому на зустріч, перебуваючи на відстані 2-3 метрів, останній розвернувся та почав втікати, а ОСОБА_2 наздоганяти. ОСОБА_1 перечепився та впав на землю. В цей момент свідок чітко побачив, що в ОСОБА_1 з бокової кишені куртки випав згорток, обмотаний жовтою ізолентою. Після цього, до них відразу підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На запитання, що це за згорток. ОСОБА_1 заперечував приналежність йому цього пакету. Військовослужбовцями було здійснено виклик на лінію «102». До моменту прибуття слідчо-оперативної групи ОСОБА_1 сказав їм, що вживає «травку», а в цьому місці шукав «закладку» та показав на своєму мобільному телефоні приблизне місце де вона знаходилась. При цьому ОСОБА_1 просив не викликати поліцію та дати йому можливість уникнути відповідальності. До приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_1 на місці події залишався добровільно, спецзасоби до нього не застосовувались. Про подію було складено рапорт, який долучено до матеріалів справи.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , військовослужбовці Національної гвардії, підтвердили факт виявлення ними під час охорони громадського порядку в парку «Цитадель» 31.12.2021 біля 17 год. обвинуваченого ОСОБА_1 , який, побачивши їх, почав тікати, але послизнувшись впав; до нього підбіг старшина ОСОБА_2 , а потім підійшли і вони. В їх присутності ОСОБА_2 повідомив, що бачив як згорток, обмотаний жовтою ізолентою випав з кишені ОСОБА_1 і лежить біля його ніг на землі. Цей пакет залишався лежати до приїзду слідчо- оперативної групи. Обвинувачений просив не викликати поліцію та дати йому можливість уникнути відповідальності за винагороду. Чекаючи приїзду слідчо-оперативної групи, останній також розповів їм, що шукав «закладку» та на своєму мобільному телефоні показав приблизне місце, де вона знаходилась.

Суд надає віри показанням допитаних свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань та під присягою, настоюють на правдивості своїх показань. До обвинуваченого упереджено не відносяться, під час подій 31.12.2021 бачили його вперше. ОСОБА_1 не навів аргументів, за яких свідки могли його оговорювати.

Дослідженим повідомленням на лінію «102» 3112.2020 підтверджується факт події 31.12.2020 близько 17:00 год. в парку поблизу фортифікаційної споруди «Львівська Цитадель», що по вул.Грабовського, 11 у м.Львові.

Сторона захисту подала клопотання про визнання недопустими доказів, зокрема, протоколу огляду місця події від 31.12.2021 (відсутність у протоколі підпису спеціаліста Н.Папіж) та висновку експерта від 03.03.2021 ЛНДЕКЦ.

Щодо доводів захисника про невинуватість ОСОБА_1 та недопустимість доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Із змісту даної норми права убачається, що істотними порушеннями прав і свобод людини слід визнавати такі, які перешкоджали чи не давали можливості повному обсязі реалізувати права та свободи особи, гарантовані законодавством України та міжнародними договорами.

Істотне порушення прав і свобод людини - оціночне поняття кримінального процесуального права. Яке не може бути визначене законодавцем, воно уточнюється і конкретизується в процесі правозастосування з урахуванням особливостей конкретної ситуації.

Відповідно до ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказу під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до вимог ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відтак, за змістом означеної норми, огляд як слідча (розшукова) дія полягає у безпосередньому спостереженні його учасниками матеріальних об`єктів, які пов`язані із обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Суд дослідив протокол огляду місця події від 31.12.2020, а також відеозапис даної процесуальної дії (під час огляду застосовувався технічний запис «Panasonic HC-Y 260»), з якого вбачається, що події відбуваються на території парку «Цитадель» по вул. Грабовського, 11 у м.Львові; поруч із ОСОБА_1 на землі виявлено та вилучено полімерний зіп-пакет, в якому знаходилась таблетка зеленого кольору, які поміщено в спецпакет №7156612.

Частиною 1 ст. 86 КПК України передбачено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК України мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК України порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону.

Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. При цьому оцінка доказів передбачає їх відповідний аналіз у всій сукупності та взаємозв`язку (ст. 94 КПК України).

Таким чином, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ВС від 23.01.2020 у справі №457/1485/13-к).

Перебування спеціаліста ОСОБА_9 на місці події 31.12.2021 з метоюодержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, зокрема, фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, то цей факт підтверджується відеозаписом з огляду місця події, який досліджено в ході судового слідства та такий є невід`ємною його частиною. Вказаним відеозаписом також підтверджується факт перебування на місці події двох понятих, особи яких було встановлено та роз`яснено процесуальні права. Цей факт також підтверджено показаннями, допитаних під час судового розгляду свідків. Обвинувачений ОСОБА_1 також беззаперечно ствердив ці обставини, в т.ч., що слідчий роз`яснював двом понятим їх права та обов`язки.

В даному випадку відсутність підпису спеціаліста в протоколі огляду місця події є незначним порушенням вимог КПК України, вказана обставина не є підставою для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом, оскільки присутність спеціаліста на місці події підтверджується відеозаписом огляду місця події, який є невід`ємною частиною протоколу огляду місця події, та який був оглянутий в судовому засіданні. Вказана обставина також не заперечувалась обвинуваченим ОСОБА_1 . Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №161/17117/17.

Не знайшли свого обґрунтованого процесуального підтвердження доводи ОСОБА_1 щодо тиску на нього збоку працівників поліції,що спонукало його визнати під час огляду місця події, що у парк він прийшов з метою знайти «закладку» (канабіс) для власного вживання.

Відтак, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчим з дотриманням процесуальних норм виконано вимоги ст.237 КПК України щодо проведення огляду місця події.

За таких обставин відсутність підпису спеціаліста в протоколі огляду місця події від 31.12.2020 не впливає на допустимість цього та похідних від нього доказів, і не може визнаватись істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, в даному конкретному випадку щодо обвинувачення ОСОБА_1 .

Безпідставними суд вважає доводи захисту про факт затримання ОСОБА_1 та проведення його поверхневої перевірки працівниками Національної гвардії під час подій 31.12.2021.

Судом не встановлено факту затримання, проведення обшуку чи поверхневої перевірки обвинуваченого; жодними доказами це не підтверджується і на відео з місця події не відображено. Пакет з психотропною речовиною знаходився на землі і саме він був предметом дослідження, відтак, поверхнева перевірка особи не проводилась, про що ствердили суду допитані свідки.

ОСОБА_1 оскаржував дій працівників Національної гвардії чи СОГ щодо незаконного затримання чи інших порушень його прав.

Сама лише обставина зазначення реєстратором при внесенні відомостей в ЄРДР інформації про здійснення поверхневої перевірки ОСОБА_1 не може свідчити про факт проведення такої. Відомості в ЄРДР вносились на підставі рапорту працівників Нацгвардії, в якому такі обставини не зазначені.

Щодо висновку експерта №СЕ-19/114-21/689-МРВ від 03.03.2021, проведеного ЛНДЕКЦ, то такий відповідає нормам кримінального процесуального законодавства щодо призначення та проведення судових експертиз.

Під час судового розгляду досліджено висновок експерта №02104/023-Л, проведеного на підставі угоди між ГО «Інститут психофізіологічних досліджень «ПОЛІГРАФЦЕНТР» та Адвокатським обєднанням «Мицик, Кравчук та партнери» про проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного пристрою – комп`ютерного поліграфа. Суд вважає, що означений висновок експерта не відповідає вимогам КПК України та Закону України «Про судову експертизу», оскільки за своєю правовою природою не є висновком експерта. Зокрема, такий отримано в позапроцесуальний спосіб, складений особою, яка відсутня у Реєстрі атестованих судових експертів (https://rase.minjust.gov.ua/) та яку виключено з Єдиного реєстру поліграфологів через порушення внутрішніх нормативних документів та Статуту ВАП (https://polygraph.ua/ne-chlen-vap-iasinskij-istorja-pro); Ясінський О.М., який підписав висновок як експерт, належним чином не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, досліджений висновок експерта №02104/023-Л, в силу вимог ст.87 КПК України, є недопустимим доказом у справі, тому при ухваленні рішення судом до уваги не приймається.

Окрім того, висновки, викладені в такому, не відповідають встановленим обставинам справи та дослідженим доказам.

Суд, виходячи із норми ст.ст.242-243, ст.332 КПК України, відхилив клопотання захисту про призначення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа. При цьому, суд виходив з того, що призначення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного присторою – комп`ютерного поліграфу для зясування обставин, які не містяться в переліку, визначеному ч.2 ст.242 КПК України не є обов`язковим для суду. Окрім того, суд врахував викладені захистом у клопотання підстави її призначення, які є непереконливими та вважав за можливе зясувати ці обставини іншим шляхом в процесі судового розгляду.

Надані суду договір оренди житла по вул.Словацького від 04.07.2020 та ветеринарний паспорт для собаки, які на думку сторони захисту, підтверджують показання обвинуваченого про те, що він проживає неподалік парку «Цитадель» і в той вечір йшов з роботи зустріти дружину, яка саме вигулювала собаку не спростовують факту незаконного придбання (знахідка) ОСОБА_1 31.12.2021 біля 17 год. психотропної речовини в означеному місці.

При тому, протягом тривалого часу перебування на місці події дружини, яка б вигулювала собаку в цьому районі, так і не було, що свідчить про необ`єктивність та неправдивість показань обвинуваченого.

Захист піддає сумніву показання свідка ОСОБА_10 , який ствердив, що чітко бачив, як з куртки ОСОБА_1 на землю випав згорток. Захист вважає, що в темну пору доби 31.12.2021 біля 17.16 год. в парковій зоні серед дерев свідок цієї обставини не міг бачити.

Однак, свідок ОСОБА_11 пояснив, що на вулиці дійсно була темна пора доби, але територія парку освітлюється штучним світлом, там гуляють люди, тому видимість була достатньою, щоб побачити світлий згорток.

Як убачається із дослідженого судом витягу з ЄРДР, доручення про проведення досудового розслідування від 01.01.2021, повідомлення про початок досудового розслідування, постанови про призначення групи прокурорів від 01.01.2021, постанови про визначення органу про проведення досудового розслідування від 19.03.2021, постанови про призначення експертизи, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021145050000001 від 01.01.2021 та процесуальне керівництво здійснювалось належними суб`єктами та жодним чином не впливають на допустимість доказів у кримінальному провадженні.

Також слід зазначити, що Львівське районне управління поліції ГУ НП у Львівській області розпочало функціонування з 01.01.2021 на підставі наказу Національної поліції України від 18.12.2020 №994.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України; обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропні речовини без мети збуту.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо характеристики особи, то ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання, яке відповідає тяжкості вчиненого проступку та особі обвинуваченого – у виді штрафу, та буде сприяти досягненню цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України - виправленню винного, а також запобіганню вчинення нових кримінаьних правопорушень іншими особами.

Витрати за проведення експертизи наркотичних засобів в сумі 1307,60 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. /1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян/ в дохід держави.

Речові докази: CD-диск із відеозаписом – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 1307,60 грн. в дохід держави витрат за проведення експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Волоско І.Р.