Рішення № 102657691, 18.01.2022, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2949/21

2/330/133/2022

"18" січня 2022 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – Гусарової В.В. при секретарі – Тошевої Д.Е..

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в смт. Якимівка цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору без номеру від 12.03.2008 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 31.10.2021 р. має заборгованість – 30975,74 грн.., з яких: 993,08 грн. – загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 24487,56 гр. – загальний залишок заборгованісті за відсотками; 5249,79 – нарахована пеня, 245,31 гр. – комісія. Скориставшись своїм правом не вимагати від боржника повної суми заборгованості, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість на суму 25765,95 гр., яка складається з: 993,08 грн. – загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 24487,56 гр. – загальний залишок заборгованісті за відсотками; 245,31 гр. – комісія .

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше . Представник позивача продав заяву ,в якій просив розглянути справу без його участі ( а.с.4), відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, надала заяву , в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнала частково ( на суму заборгованості по тілу кредиту та процентів до строку дії картки). ( а.с.48, 49)

У відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, т.я. були підстави для проведення розгляду справу без участі сторін.

Таким чином судом було встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлено, що 12.03.2008 року між відповідачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір про надання банківських послуг, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковому рахунку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку(а.с.19).

Судом встановлено, що вищезазначений кредитний договір сторін — Банку та відповідача № б/н від 12.03.2008 року є договором приєднання (ст. 634 ЦК Украши) і складається не лише з довідки про умови кредитування (а.с. 20 та 20 зворот), Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 21-30), а також заяви відповідача з особистим підписом про ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПРИВАТБАНК кредитна карта «Універсальна, 56 днів пільгового періоду» 12.03.2008 року: валюта - гривня, кредитний ліміт, базова процентна ставка за кредитним лімітом 1,9% на місяць на залишок заборгованості (копія а.с. 19), з якими відповідач погодилась у повному обсязі та які у тому числі містять розмір ставки, умови та порядку нарахування Банком позичальнику відсотків тощо.

За таких обставин, суд виходить з презумпції правомірності правочину - вищезазначеного кредитного договору сторін у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обоє 'язковості договору (ст. 629 ЦК Украши).

Оскільки, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу умов вищезазначеного кредитного договору Банк мав право змінювати (зменшувати або збільшувати) кредитний ліміт за рішенням Банку, на що відповідач дала згоду, підписавши вищезазначені заяви (а.с. 19).

Найменування Банку з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було змінено на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно із рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519 (Статут, копія а.с. 36-37).

Встановлено, що відповідач користувався вищезазначеним кредитом, наданим Банком, але належним чином не виконувала своїх зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала нараховані йому Банком платежі, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком (а.с. 13-16), який при вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи є належним допустимим доказом у цій справі.

Відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від Банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в результаті порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 22.02.2008 року, Банк мав право на нарахування відповідачу у цій справі заборгованості за кредитним договором станом на 29.02.2012 року у розмірі 3089,85 грн., яка складається: з 993,08 грн. - заборгованості за кредитом, 2096,77 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 22.02.2008 року по 29.02.2012 року, враховуючи строк дії вищезазначеного договору сторін, який відповідає строку дії картки - до 02/12 - довідка Банку (а.с. 18)

Відповідач у цій справі про застосування строку позовної давності не заявляв, тому питання про його застосування у цій справі судом до будь-якої заборгованості відповідача за договором не вирішувалась в силу вимог ст. 267 ЦК України.

Разом із тим, не ґрунтуються на законі вимоги Банку про стягнення з відповідача у цій справі за вищезазначеним кредитним договором відсотків після 29.02.2012 року, тобто після дати закінчення строку дії вищезазначеного договору сторін, який відповідає строку дії картки, і до станом на 31.10.2021 року (в межах позовних вимог Банку у цій справі, позов а.с. 3 ), тому у задоволенні цих вимог Банку у цій справі слід відмовити за безпідставністю їх нарахування, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 264 ч. 4 ЦПК України.

За таких обставин, необхідно прийняти судове рішення, яким позов Банку задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.03.2008 року станом на 29.02.2012 року у розмірі 3089,85 грн., яка складається: з 993,08 грн. - заборгованості за кредитом, 2096,77 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 12.03.2008 року по 29.02.2012 року, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1,2 ЦПК України у разі задоволення позову Банку у цій справі лише частково при вищевикладених обставинах, останній має право на стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 272,19 грн. (розрахунок: 2270,00 грн. судового збору (а.с. 38) * сума задоволених позовних вимог 3089,85 грн. / сума заявлених позовних вимог 25765,95 грн.).На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 263-265, 279 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 02.10.1997 р., місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк», (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 3089,85 гр. ( три тисячі вісімдесят дев`ять гривень 85 коп.)

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 02.10.1997 р., місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк», (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 272,19 ( двісті сімдесят дві грн. 19 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення . Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: